Деколонізація на Харківщині: як громади перейменовували урбаноніми

Згідно чинного законодавства, до 27 квітня 2024 року всі громади мали здійснити перейменування вулиць, провулків та інших топонімів, пов’язаних із російською імперською політикою. З 27 квітня і до ...

Додано:
OD

Harkov-ploshhad-Svobodyi-2-640x394
Деколонізація на Харківщині: як громади перейменовували урбаноніми

Згідно чинного законодавства, до 27 квітня 2024 року всі громади мали здійснити перейменування вулиць, провулків та інших топонімів, пов’язаних із російською імперською політикою. З 27 квітня і до кінця липня завершити цей процес має начальник Харківської обласної військової адміністрації. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив, як відбувається процес деколонізації у 56-ти громадах Харківщини, та чи дотримались місцеві посадовці вимог законодавства. 

 

Деколонізація урбанонімів у міських громадах 

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україні посилився суспільний запит не лише на декомунізацію громадського простору (так і не завершену за 10 років), але й на очищення його від усього, що пов’язано із росією. Протягом 2022 року та першої половини 2023-го місцеві ради та військові адміністрації населених пунктів (ВА НП) самостійно вирішували, які назви вулиць мають право на існування, а яких треба позбутись. 

Також, на допомогу їм Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму визначили десять найбільш поширених «російських» урбанонімів (під цим терміном розуміються вулиці, площі, провулки, проспекти тощо – прим.), які рекомендуються до перейменування у першу чергу

У березні 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Ним врегулювали назви та символи, які влада має прибрати з публічного простору, а також встановили часові рамки для органів місцевої влади, протягом яких вони мають це здійснити. З 27 липня (дати набрання Законом чинності) протягом 6-ти місяців (до 27 січня 2024-го) обов’язок провести громадські слухання та за їхніми результатами змінити назви урбанонімів покладали на місцеві ради та ВА НП. 

Якщо з якихось причин до 27 січня 2024 року місцеві депутати не проголосували за перейменування – право «деколонізувати» громаду власним розпорядженням отримував очільник місцевої ради. На це йому виділили 3 місяці – з 27 січня по 27 квітня 2024-го. Якщо органи місцевого самоврядування не провели або не закінчили процес деколонізації, то з 27 квітня по 27 липня за них це зобов’язані зробити голови обласних військових адміністрацій. Проте, de facto, частина громад і досі знаходиться у активній стадії перейменувань силами власних місцевих рад – проводять громадські слухання, засідання топонімічних комісій тощо. 

Станом на середину травня 2024 року всі громади Харківської області можна розподілити на три групи за рівнем впровадження деколонізації. До першої групи належать ті громади, які навіть не розпочинали процес деколонізації (не провели жодного громадського слухання, не створили спеціалізовану комісію тощо), або не ухвалили жодного рішення про перейменування. Друга група складається з громад, які розпочали перейменування топонімів у своїх населених пунктах, проте не завершили цей процес повністю (змінили назву, щонайменше, одного урбаноніма, проте на їх території залишаються вулиці, провулки чи в’їзди, які згідно закону підпадають під перейменування). До третьої групи віднесені громади, які позбулися усіх назв, пов’язаних з російською імперською політикою. 

Результати порівняльного аналізу впровадження деколонізації в 17-ти міських громадах Харківщини наводимо на наступній інфографіці.

16.05.2024. І1Джерело: офіційні сайти міських громад Харківської області 

З 17-ти міських громад Харківської області лише 2 (Валківська та Чугуївська) деколонізували усі урбаноніми на своїй території. А переважна більшість – 12 з 17-ти громад – цей процес розпочали, але не закінчили повністю. 

Зокрема, на території Балаклійської, Красноградської, Лозівської, Первомайської та Харківської громад лишаються назви, які відповідно до Закону, підлягають деколонізації, проте громадські слухання щодо нових назв і досі не провели. Посадовці Барвінківської, Зміївської та Люботинської міських рад, а також Купʼянської військової адміністрації провели консультації з місцевими мешканцями щодо низки вулиць та провулків, але за їхніми результатами рішення про перейменування у передбачений Законом строк не ухвалили. У Богодухівській громаді такі громадські слухання щодо нових найменувань тривали до 15 травня. А Ізюмська ВА НП назви усіх вулиць та площ в адміністративному центрі громади – місті Ізюм – привела до відповідності Закону, проте провулки, в’їзди в Ізюмі та усі урбаноніми в інших населених пунктах громади так і не перейменувала

Три громади (Вовчанська, Дергачівська та Південноміська) за весь цей час не перейменували жодної вулиці, провулка чи в’їзду на своїй території. Лише на початку квітня одна з них – Південноміськарозпочала консультації з громадськістю щодо нових найменувань для 41 урбаноніма на своїй території. Консультації триватимуть до 31 травня. 

 

Деколонізація урбанонімів у селищних та сільських громадах 

З 26-ти селищних громад Харківської області повністю завершили процес деколонізації 14 (Близнюківська, Великобурлуцька, Височанська, Зачепилівська, Донецька, Кегичівська, Краснокутська, Малинівська, Новопокровська, Печенізька, Пісочинська, Савинська, Слобожанська та Старосалтівська). Тобто, серед селищних громад всі передбачені законодавством перейменування здійснили одразу 54% (для порівняння – серед міських громад цей відсоток склав лише 12%). 

Як кожна з селищних громад впоралась з деколонізацією – зображено на інфографіці нижче.

16.05.2024. І2

Джерело: офіційні сайти селищних громад Харківської області 

У 8-ми селищних громадах (Борівській, Золочівській, Коломацькій, Нововодолазькій, Роганській, Сахновщинській, Солоницівській та Шевченківській) перейменування урбанонімів розпочали, але в кожній з них досі лишаються назви, які треба змінити.

Чотири селищних громади (Безлюдівська, Дворічанська, Малоданилівська та Чкаловська) перейменувань не здійснювали, і станом на середину травня жодного громадського обговорення щодо нових назв не провели.

Серед сільських громад відсоток тих, що завершили деколонізацію, перейменували усі пов’язані з російською імперською політикою урбаноніми, так само складає 54% – 7 з 13-ти громад (Біляївська, Вільхуватська, Кіндрашівська, Куньєвська, Олексіївська, Оскільська, Старовірівська).

Розподіл сільських громад за кожною з вищезазначених груп зображено на інфографіці нижче.

16.05.2024. І3 

Джерело: офіційні сайти сільських громад Харківської області 

Вільхівська громада стала єдиною з сільських, яка потрапила до групи часткової деколонізації. Частину вулиць та провулків тут перейменували ще у вересні 2023-го. Залишки планують прибрати пізніше. Наприкінці квітня місцева адміністрація оголосила про проведення громадських слухань, які триватимуть два місяці – до 26 червня.

Жодних перейменувань не здійснили посадовці 5-ти сільських громад: Курилівської, Липецької, Наталинської, Петропавлівської та Циркунівської. У Наталинській громаді протягом 2023-24 років провели 4 громадських обговорення, проте рішень чи розпоряджень про зміну назв вулиць так і не ухвалили. 26 квітня у Липецькій громаді Робоча група з питань перейменування затвердила нові назви для 21 вулиці та 2 провулків. Курилівська, Петропавлівська та Циркунівська громади жодних консультацій та обговорень не проводили.

 

Висновки

Станом на середину травня, з 56-ти громад Харківської області 23 повністю завершили процес деколонізації урбанонімів на своїй території. Ще у 21-й громаді перейменування здійснили, але лише частково. Низка проспектів, вулиць, провулків та в’їздів, яким місцеві ради та військові адміністрації мали змінити назву, все ще лишаються зі старими. Ще 12 громад жодної вулиці за два роки не перейменували (хоча у 3-х з них проводили громадські обговорення щодо нових найменувань).

Лише 12% міських громад повністю завершили деколонізацію. Серед селищних та сільських цей відсоток складає 54%. Частково деколонізацію провели 71% міських громад, 31% селищних та 8% сільських. Жодного урбаноніма не перейменували 17% міських громад, 15% селищних та 38% сільських.

Квітень як останній місяць «самостійної деколонізації» громад мав прискорити ухвалення відповідних рішень. Протягом цього місяця активність проявили 12 громад, з яких 5 здійснили перейменування, а ще 7 провели громадські слухання або оголосили про їхній початок. Найпомітнішим у квітні був обласний центр – Харків – де розпорядженням міського голови змінили назви 367 урбанонімам на території громади. Хоча ця кількість і є суттєвою, й вона – у декілька разів більша за усі попередні перейменування, разом узяті, ще низка вулиць і проспектів залишились із назвами, що підлягають деколонізації. Найбільші з них – вулиця Академіка Павлова та проспект Гагаріна.

У цілому, станом на середину травня, з 56-ти громад Харківської області 33 не завершили деколонізацію урбанонімів, не здійснили повністю усі необхідні перейменування.

З огляду на те, що російська армія днями прорвала державний кордон та частково окупувала ще дві громади (Вовчанську та Липецьку), а їхні адміністративні центри, імовірно, є головною метою цієї атаки, перейменування вулиць у цих громадах (а також в деяких громадах Куп’янського району) не є питанням першої необхідності. Водночас, більшість громад регіону останні два роки перебувають у відносно придатних умовах життєдіяльності – їхня територія не окупована, звідти не оголошують евакуацію, місцеві ради повноцінно здійснюють свої повноваження. Тож, для таких громад поточне загострення на фронті не має слугувати виправданням за недотримання законодавства щодо деколонізації місцевої топоніміки.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

В Україні створили інтерактивну мапу безкоштовних освітніх просторів та культурних хабів

ZDOROVI посіли перше місце у номінації «Доброчинність в охороні здоров’я» у Національному конкурсі «Благодійна Україна»-2023»

Можливості для роботи в третьому секторі: вакансії для активних і дієвих по всій Україні

Результати безпекового опитування "Безпекові потреби ОГС, активістів, волонтерів, правозахисників у 2024 році"

ГО «Феміністична майстерня» створила курс «Як викладати цифрову грамотність»

Служба порятунку дітей нагадує порядок дій у разі підозри злочину сексуального насильства над дитиною