Читайте і думайте: експерти про цифрові права людини

22 лютого в Українському кризовому медіа-центрі громадська організація “Платформа прав людини” представила аналітичний звіт «Війна у цифровому вимірі та права людини», підготовлений за результатами ...

52704534138_9d3c24182c_k-364x205
Читайте і думайте: експерти про цифрові права людини

22 лютого в Українському кризовому медіа-центрі громадська організація “Платформа прав людини” представила аналітичний звіт «Війна у цифровому вимірі та права людини», підготовлений за результатами моніторингу дотримання в Україні цифрових прав за рік дії правового режиму воєнного стану.

Виконавча директорка організації Олександра Степанова розказала, що всі результати моніторингу аналізуються скрізь призму війни, але поряд з необхідністю зміцнювати безпеку країни слід додержуватись прав людини в онлайні.

52704305164_2f80bca3b1_k-1024x684

«Нові прийняті норми законодавства можуть бути недосконалими. Моніторинг виявляє такі недосконалості, експерти реагують. Заради національної безпеки багато процесів відбуваються швидко, і ми намагаємось не забувати гарантувати і права людини», – пояснила Олександра Степанова.

З її слів, один з нових викликів – значне збільшення дезінформації, яку ворог спрямовує не тільки на українців, а і на інші країни з метою створити негативне враження про українців. Тому треба читати і думати, порадила виконавча директорка “Платформа прав людини”.

Експертка з питань доступу до публічної інформації Ольга Вдовенко заявила про зростання обсягів дезінформації у сотні разів. І ця тенденція продовжується – ворог вигадує безліч нових тем.

Ще один виклик часу – дії соціальних мереж, які починають обмежувати ті пости про війну, яку поширюють українці, намагаючись донести інформацію до всього світу. Торкнулася вона і питання блокування сайтів.

«Щодо заблокованих російських веб-ресурсів, то їх кількість теж збільшилась, але ми не вважаємо це порушенням, оскільки це відбувається в рамках українського законодавства, діючого на період правового режиму воєнного стану», – відзначила Ольга Вдовенко.

А от що страждає від цього режиму, то це доступ до публічної інформації. На думку спікерки, розпорядники або не до кінця розуміють законодавство, або свідомо зловживають наданим їм правом.

52703528062_6f915e6e34_k-1024x684

Презентуючи результати моніторингу, медіаюрист-практик Євген Воробйов заявив, що держава стала активніше протидіяти поширенню забороненого контенту. «В період з 2014 по 2018 роки в реєстре судових рішень було зафіксоване лише 133 вироки, якими було притягнене осіб до кримінальної відповідальності за поширення забороненого контенту. Але з початку 2019 року кількість вироків збільшилася до 397. З них 99 за новою статтею кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за поширення інформації, яка містить виправдування збройної агресії РФ проти України», – відмітив Євген Воробйов. Втім, він вважає необхідним посилення громадського контролю за подібними процесами, адже тільки прозорість забезпечить дотримання прав людини.

 

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Юні бізнесмени, школярі-змінотворці й освітні міні-хаби - як відновлюють освіту на Миколаївщині та Херсонщині

Про план відновлення у своїй громаді знають лише 4% мешканців - результати опитування ГО «Проти Корупції»?

У Тернополі експонується виставка про "справи Майдану"

УМПД: міжнародна спільнота має підтримати реформу деінституціалізації для розвитку України

Правозахисники вказують на збільшення кількості обшуків у Криму

Мандрівна виставка «На Зламі» відвідала 50-те місто