«Чи ми – розділена нація?» – говорили у День Соборності України

Український інститут національної пам’яті відновлює серію публічних дискусій «(Не)засвоєні уроки історії» за участі істориків, політологів, журналістів, лідерів громадської думки. У фокусі експертів опиняться питання, які стоять на порядку денному перед українським суспільством.

Перша в цьому році публічна дискусія приурочена до Дня Соборності України. Участь у ній взяли історикиня Валентина Піскун, політолог Віталій Портников, письменниця Оксана Забужко та голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Модератором зустрічі став історик та телеведучий Олександр Зінченко.

Тема зустрічі була означена дещо провокативно: «Чи ми – розділена нація?». І що робити, щоб не повторити долю УНР та ЗУНР? Як збудувати сильну Україну, конкурентну в нинішньому світі? Ці питання викликали жваву дискусію як серед спікерів, так і серед публіки.

Олександр Зінченко

Валентина Піскун зазначила, що історія – це найкращий спосіб пізнати себе і уникнути помилок у майбутньому. «Коли нація опиняється перед вибором, потрібно дати відповідь самим собі, що для неї важливо. Я хочу нагадати слова міністра Олександра Шульгіна. Сказані сто років тому: «Що для нас важливе сьогодні: соборність у рабстві чи самостійність та державність? Принаймні, для 30 мільйонів людей». І це гасло актуальне й нині, і воно має нас, як козака за чуба,  витягати з біди», – наголосила історикиня.

Валентина Піскун

Оксана Забужко пригадала власну історію, оскільки два її діди: один рідний, по батькові, від ЗУНР, і другий двоюрідний, брат бабусі, з боку УНР – були присутні 22 січня 1919 року на Софіївському майдані під час проголошення Акта Злуки. Себе вона також назвала «дитиною двох Україн», оскільки мама її родом із Східної України, а батько – із Західної, і вони, за словами письменниці, своїм шлюбом «реалізували свій проект національної єдності на противагу радянській системі національної нівеляції». Водночас Оксана Забужко застерегла від маніпуляцій і розповіла про інформаційні вкиди, покликані розхитати нашу єдність.

Оксана Забужко

«Коли розпався Союз, виявилося, що існує деякий незмінний інтелектуальний центр, який не зацікавлений у  нашій єдності і не зацікавлений в унітарній Україні. І починаючи з 90-х років був запущений цей концепт різних Україн. Ви всі пам’ятаєте листівку про три сорти українців, запущену в 2004 році, і знаєте, хто був її ідеологом, де вона робилася. Тому,  коли я чую, що є «різні України», і що у сходу і заходу України свої герої, мене тіпає, бо я знаю, як це народжувалося і звідки ноги ростуть. Тому, люди, прошу вас, не ведіться. Давайте не будемо повторювати російських пропагандистських мемів, давайте не будемо говорити, що Україна розділена, і що у Сходу і Заходу свої герої, бо, як показали останні 5 років, це теж не правда», – закликала письменниця.

Віталій Портников підтримав тему, додавши, що головна проблема сучасної України – це протистояння української політичної еліти та еліти, зорієнтованої на російську імперську модель в різних модифікаціях: чи то російської імперії, чи то СРСР, чи то сучасної Росії. І єдине, що ми можемо протиставити цьому – будувати українську Україну.

Віталій Портніков

«Сила нації – у різноманітності регіонів. Це велике щастя, що в Україні є так багато різноманітних регіонів. Інше питання: як зробити так, щоб ці регіони були українськими? Як зробити так, щоб українці в цих регіонах складали політичну більшість? Ментальну більшість? Це питання для кожного з нас.

Я закликаю всіх творити український світ. Це має бути наша відповідь на ті виклики, які існують. Український світ сьогодні — це не аналог «русского мира», тому що «русский мир» затверджується танками, диверсантами, пропагандою. А український світ — це світ нашої з вами цивілізації. Це те, про що ми говоримо, це те, якою мовою ми спілкуємося, це те, про що ми пам’ятаємо в українській культурі», – сказав Портніков.

Антон Дробович

Водночас Антон Дробович висловив сподівання, що цього разу історичні уроки будуть засвоєні і Україні таки вдасться зберегти єдність і досягти порозуміння. «Майже 30 років української державності дає нам таку надію. Це дає нам запас поміркованості, запас емпатії, який дає можливість нам почути один одного і не утнути тієї речі, яка нас розвалить.  Важливо будувати державу, яка на перше місце ставитиме права людини, людську гідність. Щоб була не людина для держави, а держава для людини», – заявив він.

Повний запис дискусії можна подивитися тут:

В Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану був повний аншлаг.

Український інститут національної пам’яті продовжить публічні дискусії «(Не)засвоєні уроки історії», а також серію лекцій до .

Найближча зустріч з істориком Ростиславом Мартинюком відбудеться у п’ятницю, 24 січня о 18.30. і буде присвячена боям, які розгорнулися в січні 1918 року під Бахмачем і Крутами.