«Архів війни»: записи подій з 21 Docudays UA доступні на DOCUSPACE

Записи всіх подій «Архіву війни», що відбулися на 21 Docudays UA, уже викладені на docuspace.org. Тож, якщо ви пропустили будь-яку з них — запрошуємо дивитися.  

Що мож­на ро­би­ти із архів­ни­ми ма­те­ріала­ми про вій­ну вже за­раз? 

Минуло два роки від створення «Архіву війни». На 21 Docudays UA команда розповіла про шлях проєкту від задуму до реалізації, злети і падіння, про роботу нових інструментів ​​«Архіву війни»: Lenses, який уже був успішно використаний для створення позову в Міжнародний кримінальний суд проти російських пропагандистів; про навігацію публікаціями в телеграм-каналах та функцію «відстежити оригінальний пост», що дає змогу визначити першоджерело повідомлення. 

Також тут представники/-иці «Архіву війни» розповіли про роботу з великим масивом даних, аналітику, тегування й створення ключових слів для пошуку, зіставлення й пошук зв’язків між зафіксованими подіями. 

Скорочену текстову версію події можна прочитати на «Детектор медіа».

Чи мож­на при­тягну­ти Ро­сію до від­по­ві­да­льно­сті за еко­логічні зло­чи­ни?

У цій розмові Дмитро Коваль, юридичний директор Truth Hounds, ділиться результатами річного дослідження наслідків підриву Каховської ГЕС та розповідає про виклики у притягненні Росії до відповідальності за екологічні злочини. 

Ольга Чевганюк, співзасновниця організації UAnimals та керівниця проєкту #StopEcocideUkraine, розповідає про труднощі та успіхи міжнародних кампаній з інформування про екологічні наслідки війни в Україні. Модерує розмову Марія Бучельнікова — проєктна менеджерка «Архіву війни». 

10 ро­ків вій­ни: що і як ми бу­де­мо пам’ята­ти

Уперше за всю історію незалежності Україна створює Національне військове меморіальне кладовище. Окрім того, наша держава опинилася в унікальній ситуації — ми займаємося меморалізацією історичних подій прямо під час цих подій. Жодна інша країна світу не має такого досвіду. 

Детальніше про це говорять Максим Зубов, начальник відділу меморіальної роботи Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище», Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, та Ірина Склокіна, історикиня, дослідниця «Центру міської історії» (Львів). Модерує розмову Дар’я Бадьйор — критикиня, журналістка, кураторка кінофестивалю «Київський тиждень критики». 

Як мо­ва не­на­висті пов’яза­на з воєн­ни­ми зло­чи­на­ми?

Російські пропагандисти, послуговуючись мовою ненависті, готують ґрунт для злочинів окупаційних військ. Притягнути до відповідальності за це складно, але можливо. Спікер(к)и цієї розмови пояснюють, як розпізнати мову ненависті, як саме вона використовується і які ризики несе обом сторонам.

Говорять: Ірина Сєдова — журналістка, правозахисниця, дослідниця Кримської правозахисної групи; Володимир Яворський — програмний директор «Центру громадянських свобод», голова Правління ГО «Докудейз»; Тетяна Печончик — правозахисниця, голова Центру прав людини ZMINA.

Модерує розмову Марія Цип’ящук — правозахисниця, координаторка відділу партнерств проєкту «Архів війни». 

Дез­інформа­ція: ство­рення і вияв­лення за до­по­мо­гою ШІ

Людство вступило в еру штучного інтелекту (ШІ). Ця технологія може полегшувати життя людини або нести йому загрозу. Як саме ШІ використовують при створенні та виявленні дезінформації — одного із видів зброї в сучасній війні?

Експертки розмови: Юлія Дукач — кандидатка соціологічних наук, керівниця проєкту дослідження дезінформації в Texty.org.ua; членкині комітету з ШІ при Міністерстві цифрової трансформації України — Анна Булах (голова з етики та партнерств у Respeecher) і Ольга Петрів (юристка зі штучного інтелекту Центру демократії та верховенства права). Модератор — Андрій Бродецький, журналіст, інвестиційний аналітик Horizon Capital. 

Джерело: Docudays UA.