Амбасадори медіаграмотності або як виробляти в собі інформаційну «імунну систему»

В Україні відбувся п'ятий конкурс проєктів євроклубів України «Прямуючи до ЄС змінюємо Україну» Представництва ЄС в Україні (European Union in Ukraine) та Euroquiz.org.ua.За результатами цього ...

Додано:
ngoambassador1

IMG_20201015_143541
Амбасадори медіаграмотності або як виробляти в собі інформаційну «імунну систему»

В Україні відбувся п’ятий конкурс проєктів євроклубів України «Прямуючи до ЄС змінюємо Україну» Представництва ЄС в Україні (European Union in Ukraine) та Euroquiz.org.ua.

За результатами цього конкурсу креативний проєкт «Амбасадори медіаграмотності» для молоді Запоріжжя став переможцем цього конкурсу. Проєкт було відібрано серед багатьох інших проєктів.

Метою проєкту «Амбасадори медіаграмотності» було підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення молоді міста Запоріжжя та області та розуміння як орієнтуватися в медіапросторі та як розпізнавати дезінформацію, маніпуляцію та пропаганду.

За результати проєкту «Амбасадори медіаграмотності» було створено ряд інформаційних та мотивуючих відео, де активна молодь-учасники Євроклубу передають своїм одноліткам комплекс знань, навичок і вмінь, що дозволяють розуміти, аналізувати та критично оцінювати медіа та їхні сюжети та статті.

Щоб не попастися на вудку шахраїв і пропагандистів, необхідно регулярно перевіряти джерела й дотримуватися базових принципів медіагігієни. Убезпечити себе та своє оточення від поширення шкідливої ​​інформації можна, дотримуючись базових принципів факт-чекінгу. Для цього необхідно відповісти на п’ять простих запитань.

Правила медіагігієни, які повинен знати кожен:

1) Хто поширює інформацію?

Ми щодня отримуємо повідомлення від друзів, бачимо їх пости в новинній стрічці соцмереж. Часто дезінформація приходить до нас через месенджери з підписом: “дивись, що мені знайома переслала” або “подруга колеги по роботі тільки що отримала в WhatsApp”. Перед тим, як переслати це посилання одному або перепостити сенсацію, зупиніться і подумайте, хто опублікував цю новину. Вірусні відео в месенджерах, невідомі сторінки та профілі в соціальних мережах потрібно перевіряти особливо ретельно. Зайдіть на сторінку джерела і прочитайте його останні публікації. Про що там пишуть? Можливо, на акаунті стоїть галочка, яка підтверджує, що це сторінка справжньої людини чи на ній зазначена контактна інформація або адреса редакції? Скільки передплатників у цього Twitter-аккаунту? Коли він був створений?

2) Що насправді зображено на картинці?

Ви натрапили в Інтернеті на відео вибуху в місті, фотографію дивного літального об’єкта або оголені кадри схожої на відомого політика людини. Спробуйте знайти цю картинку на інших сайтах. Для цього ви можете використовувати спеціальний пошук по фотографіях в Гуглі. Сенсаційні кадри не обов’язково є постановочними або результатом доопрацювання у Фотошопі, а часто могли бути зроблені в інший час і в іншому місці. Це означає підміну матеріалу, маніпуляцію фактами і те, що вас хочуть ввести в оману.

3) Чи можна знайти підтвердження цієї новини?

Наберіть в рядку пошуку заголовок новини й подивіться, чи є публікації на цю тему на інших сайтах? Всі важливі події, як правило, виходять у стрічках найбільших інформаційних агентств, наприклад dpa, Aassociated Press або на Інтернет-порталах відомих медіа. Якщо ви не впевнені в походженні цієї новини, то не діліться нею!

4) Чи ще хтось сумнівається в правдоподібності цієї новини?

Подивіться коментарі під новиною в Youtube або Facebook. Може хтось вже поставив під сумнів джерело або сам факт того, що це могло статися? Можливо, в коментарях вже хтось опублікував посилання зі спростуванням.

5) Коли вийшла ця новина?

Не всі недостовірні новини є на 100% помилковими. Подивіться, чи стоїть дата публікації? Можливо хтось хоче вплинути на вашу думку про подію і використовує при цьому історію, яка сталася кілька років тому. Отже: перед тим, як поділитися новиною і переслати відео другу, зупиніться на десять секунд і подумайте. Чи може це бути фальшивкою? Немає впевненості? Тоді не діліться! У всьому світі зростає роль комунікації онлайн. Завдяки поширенню смартфонів і зниженню вартості Інтернет тепер практично у кожної людини є можливість бути частиною інформаційного простору і самій публікувати ролики в YouTube, вести дебати у Facebook, створювати історії в Instagram, публікувати відео в Tik-Tok або вести тематичні канали в Telegram. Уже сьогодні в багатьох країнах більшість людей використовує онлайн-версії газет, стрічку соцмереж і YouTube-трансляції, як основне джерело інформації. У молодих демократіях і країнах з авторитарними урядами Інтернет-портали та соціальні мережі все частіше стають майданчиками для громадських дискусій. З ростом популярності онлайн-ресурсів та вдосконалення пропагандистських практик, ростуть ризики дезінформації та маніпулювання громадською думкою. Щоб відрізнити факти від думок і протистояти маніпуляціям в інформаційному середовищі, медіа експерти та громадянське суспільство закликають розвивати критичне мислення і ретельно перевіряти інформацію, яка поширюється.

Проєкт «Амбасадори медіаграмотності» реалізується за підтримки проєкту Представництва ЄС в Україні «Інформаційна підтримка мереж ЄС в Україні».

Заходи NGO Ambassador спрямовані на популяризацію європейських демократичних цінностей та європейської інтеграції серед учнів, формування «європейської свідомості» та відчуття «громадянина Європи», усвідомлення серед молодих українців своєї приналежності до Європи.

Поспілкуватися або долучитися до команди NGO Ambassador та дізнатися більше про цінності та життя в Україні і ЄС, євроінтеграцію Української держави, ментальність українців і європейців можна на сторінках організації у соціальній мережі Facebook:

https://www.facebook.com/ngoambassador

#новини #ambassador #euroclub #zaporizhzhia #EuropeanUnion #Euroquiz #євроклуби2022 #StandWithUkraine


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Де в Україні навчатись цивільному захисту?

Які правові потреби в українців під час війни - результати дослідження

Календар "Твій дзен - 2023": для ментального здоров’я команди і допомоги ЗСУ

Лікарня з Новгород-Сіверського просить 11 млн грн коштів проєкту United24 на ремонт приміщення - StateWatch

Психологиня Наталія Сабліна: ми не одразу бачимо травму війни

Як пенсіонерка з Дніпропетровщини заснувала волонтерський центр «Павутинка»