Аксьонов хоче “амністувати” так звану “кримську самооборону”

Кримська влада внесла законопроект, який передбачає амністію так званої «кримської самооборони», людей, які брали участь у захопленні Криму, незаконно затримували, катували і тримали в полоні проукраїнських активістів (у період з 25 лютого 2014 до 11 квітня 2014). Автором законодавчого опусу є пан Аксьонов, який вважає себе в.о. глави республіки Крим. Що цікаво – законопроект суперечить як міжнародному, так і російському законодавству.

Правозахисники проаналізували законопроект і прийшли до наступних висновків: Законопроект суперечить принципам міжнародного права і навіть законодавству РФ.

У зазначений період відбувалися численні порушення прав людини – насамперед, в аспекті права на життя (ст. 2 Європейської конвенції), права не піддаватися катуванням (ст. 3 Конвенції), права не бути довільно позбавленим волі (ст. 5 Конвенції), і інші.

Для того, щоб держава могла усунути вказані порушення і уникнути міжнародної відповідальності, згідно з практикою Європейського суду з прав людини вона повинна:

а) визнати порушення;

б) провести розслідування;

в) надати належну компенсацію жертві порушення.

Зазначений законопроект фактично дозволяє владі закрити очі на всі порушення прав людини (у період з 25 лютого 2014 до 11 квітня 2014). І, звичайно ж, ніякого розслідування проведено не буде. 

Що стосується національного законодавства РФ, то питання про звільнення від відповідальності все ж має належати до компетенції федеральної влади і/або суду. Згідно ст. 71 Конституції РФ кримінальне законодавство, амністія і помилування належить до ведення Російської Федерації.

У випадку з законопроектом компетенцію вирішувати питання кримінального права, несподівано для російської влади, перебирає на себе Крим в особі пана Аксьонова.

Існує, однак, виняток – при наявності крайньої необхідності особа і без спеціального закону може бути звільнена від кримінальної відповідальності за рішенням суду. Але застосування тортур і викрадення людей, як і умисне вбивство неможливо назвати злочином, вчиненим у стані крайньої необхідності.

Так звана влада Криму стверджує, що подібні законодавчі ініціативи сприяють примиренню. Примирення полягає в тому, що жертви, постраждалі від дій осіб з числа народних ополченців, народних дружинників, та інших осіб, не отримають гарантій ні розслідування, ні компенсації заподіяної такими діями шкоди або збитку.

Фактично, такі кроки сприяють заохоченню владою безкарності та подібної поведінки в майбутньому, за принципом «війна все спише».

Джерело : helsinki.org.ua

Автор : Іван Новіков