7 рецептів ефективної комунікації громадянського суспільства України з Брюсселем

В Брюсселі конкурують між собою різні політичні і бізнесові інтереси. Щоб ефективно просувати українські питання, зусилля громадських організацій мають бути чітко продуманими та скоординованими. Однак, незважаючи на вже чималий досвід співпраці українського громадянського суспільства з Європейським Союзом, ми все ще недостатньо ефективно використовуємо наявні можливості.

Співробітництво на офіційному рівні між громадянським суспільством України та громадськістю і органами влади ЄС можливе завдяки двом Платформам громадянського суспільства в Україні. Одна з них – Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) – об’єднує близько 250 організацій з усієї України та є частиною спільної з громадськістю ЄС Платформи, створеної відповідно до Угоди про асоціацію для моніторингу її виконання.  Друга – Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, яка включає понад 200 громадських організацій. Ця Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – міжнародного майданчика, що об’єднує громадськість ЄС, України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Білорусі. Участь Платформи у Форумі дозволяє українським громадянським організаціям налагоджувати контакти з високопосадовцями ЄС під час його міжнародних заходів.

Наразі 69% опитаних громадських організацій ЄС зацікавлені у співпраці з Платформами, при цьому близько третини знають про них. Важливу роль в цьому контексті відіграє попередній досвід співпраці з українськими організаціями: серед організацій, що мають українського партнера/члена (а таких з 43 опитаних організацій 89%), 43,75% респондентів зазначили, що їм відомо про існування Платформ.

Про це свідчать результати дослідження «Як українським проєвропейським громадським платформам ефективно працювати у Брюсселі: дослідження цільових аудиторій», яке підготувала виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі Олена Пристайко за підтримки проекту «Громадська синергія».

За даними дослідження, досить схожа ситуація спостерігається і серед європейських високопосадовців – ті, хто займається питаннями України, більшою мірою проінформовані про існування та роботу Платформ. Опитування також засвідчило, що у випадках, де співпраця мала місце, українські організації переважно завоювали довіру. З проведеного дослідження можна зробити висновок про великий потенціал і затребуваність у співпраці з обох сторін, але українській стороні є над чим працювати – необхідно прикладати більше зусиль для співпраці, пошуку контактів та шляхів донесення інформації про Україну.

Тож як українським громадським організаціям зробити комунікацію і адвокацію з  ЄС ефективнішою? І як у цьому можуть допомогти Платформи?

Ми підготували 7 порад на основі дискусії, в якій минулого тижня взяли участь українські експерти з багаторічним досвідом співпраці зі стейкхолдерами в Брюсселі. Хоча передусім ці рекомендації адресовані організаціям-членам Платформ, вони можуть бути корисними для більш широкого кола українських громадських організацій, що мають намір розвивати співпрацю на рівні ЄС.

• Поглиблювати знання про ЄС і надавати більше інформації про Україну. Українські неурядові організації мають покращувати знання про функціонування ЄС та його інститути. Водночас необхідно заповнювати інформаційні прогалини європейців про Україну – зокрема, вони потребують більшого розуміння українського законодавства та економіки.

• Детально продумувати коло стейкхолдерів для співпраці. Форум громадянського суспільства Східного партнерства та Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – це гарні механізми поширення матеріалів організацій-членів серед органів влади та експертів ЄС і країн Східного партнерства.

Важливо співпрацювати з впливовими політичними силами та підтримувати контакти з діаспорами і консульствами, які можуть надати корисну інформацію. Одним з каналів доступу до Брюсселю можуть бути також представництва міжнародних організацій. Українським експертам необхідно працювати з європейськими експертами за конкретними тематиками. Однак не варто забувати про наскрізні теми на зразок розвитку демократії, яким європейці приділяють велику увагу. 

• Ефективно використовувати наявні канали комунікації і залучати нові. Варто активніше використовувати заяви Форуму Східного партнерства та декларації Платформи громадянського суспільства. Адже через офіційний статус цих інституцій до їх рекомендацій прислухаються європейські та українські органи влади. Учасники обох Платформ також мають брати участь у засіданнях чи конференціях на міжнародному рівні. Наприклад, у зустрічах міністрів Східного партнерства.

• Узгоджувати та просувати спільну позицію. Українські НУО мають налагоджувати ширші контакти з європейською аудиторією. Щоб бути почутими в Брюсселі, українським експертам варто ретельніше готуватися до зустрічей – розробляти спільні меседжі, узгоджувати позиції та шляхи розв’язання проблем. Це стосується навіть термінології, щоб говорити «однією мовою»: українські меседжі сприймаються європейською стороною переконливіше, коли органи влади і громадянське суспільство виступають «єдиним фронтом». Але громадянське суспільство повинно залишатися неупередженим гравцем. 

• Підвищувати фаховість дискусії. Само собою, що гарна англійська – це must-have. Але й не менш важливою є фаховість. Треба завжди бути в темі дискусії і вчасно відповідати на інформаційні запити європейців. Це дозволяє отримати важливу інформацію у відповідь. Інформація, яку ви надаєте, має передавати реалістичну картину подій в країні, а експертиза бути на високому рівні.

Щоб зрозуміти, кому можуть бути цікавими аналітичні матеріали Платформ або вашої організації необхідно проводити їх peer-review, визначати перелік інституцій, яким вони можуть бути корисними та з якими можна розвивати співпрацю у цій тематиці. Наприклад, в рамках Української національної платформи хорошим орієнтиром, що дає нам розуміння необхідної експертизи, є плани ЄС щодо Східного Партнерства, представлені у Спільному робочому документі «Східне Партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 р.: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах».

• Подавати українські питання в контексті європейського порядку денного. Діалог з ЄС варто розбудовувати за формулою «Україна – це більше, ніж проблеми». Ми маємо переконувати європейську сторону, що, допомагаючи Україні – Європа допомагає собі. Варто уникати «алармістських» заяв і більше фокусуватися на пошуку та пропозиціях вирішення проблем. Розповідаючи про Україну, завжди потрібно позиціонувати її як частину європейського, а не пострадянського простору.

• Не боятися піднімати нові важливі теми. Європейська публіка досить консервативна до чогось нового. Коли задаєш нову тему для дискусії, то можеш зустріти непорозуміння – але, щоб тема дозріла, потрібно говорити про неї. В цій комунікації навіть дещиця інформації в майбутньому може сприяти прийняттю важливих політичних рішень. Потрібно відстоювати питання, важливі для українського порядку денного – бо, якщо підлаштовуватись під європейський темп, цілком можливо, що чекати доведеться довго. Наприклад, зараз Україна, Грузія та Молдова підіймають питання створення платформи асоційованих країн в рамках Східного партнерства. Поки ця тема не дуже популярна, однак з часом така платформа асоційованих країн може бути створена.

Якщо вас цікавить діяльність Платформ і ви хотіли б долучитися до їх роботи, детальнішу інформацію можна отримати у Секретарів Платформ (Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – Михайло Руденко, [email protected], Українська національна платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Ольга Машталер, [email protected]).     

Автори: Ольга Машталер, Ярослав Литвиненко, проект «Громадська синергія».

Проект «Громадська синергія» фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».