Як правильно говорити про відновлення?

Сьогодні ми багато говоримо про відновлення, говоримо про те, чи відновлення варто вже починати чи почекати, поки закінчиться війна, про те, що Україні варто робити, аби бути конкурентною, сильною та ...

Додано:
Halyna Seheda

433588673_725323919815420_6598886891481815563_n

Halyna Seheda

Сьогодні ми багато говоримо про відновлення, говоримо про те, чи відновлення варто вже починати чи почекати, поки закінчиться війна, про те, що Україні варто робити, аби бути конкурентною, сильною та привабливою. Також важливим питанням є те, як правильно говорити про відновлення.

Про ключові питання для інформування щодо відновлення розповів Олег Левченко, експерт з розвитку територій, директор з розвитку ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» та ініціатор проєкту «Майстри змін».

Як зазначає Олег Левченко, дуже важко говорити про відновлення, коли триває війна, і ми маємо невизначеність, як у ситуації зі звільненими територіями, так і з окупованими.  Проте третій рік повномасштабного вторгнення показує, що ми знаходимося на стадії підготовки до відновлення і не маємо чіткого розуміння, як саме це буде відбуватися, не розуміємо, як можемо робити це системно і збалансовано. За словами експерта є декілька ключових проблем з відновленням.

«Відновлення не має бути звичайним поточним ремонтом доріг, ФАПів чи інших речей. Відновлення має мати подвійну, або навіть потрійну мету. Одними із ключових питань відновлення є повернення людей та створення умов конкуренції України з іншими країнами», – каже Олег Левченко.

На його думку, війна зробила Україну однією з найбідніших країн Європи і, виходячи з цього, ми можемо мати відремонтовані приміщення, але там не буде кому працювати і не буде споживачів послуг, що призведе до ще більшої стагнації.

«Інше питання щодо відновлення – це питання комунікації з мешканцями, розмови, в першу чергу, про те, що найперше потрібно робити. Звичайно, що візуально ремонти влада може показати як вирішення проблеми, як те, що вже відбулися зміни, як те, що ми отримали на виході якісь значні переваги. Проте звичайне будівництво не заохочує повернення людей з-за кордону. Ми маємо кричущу демографічну кризу, яка руйнує перспективи швидкого економічного зростання України. Люди, які знаходяться за кордоном, очікують від нас почути розуміння того, що буде, коли вони повернуться з дітьми, де діти будуть навчатися, якою буде якість навчання. Тому ключовим питання є зацікавлення людей повернутися та показати перспективи майбутнього території, показати, що територія має свої переваги і вона значно краща ніж та, яка була до війни та конкурує з європейськими зразками. Звісно, це важко зробити, але це справді є одним із кроків, які змогли б створити передумови повернення наших матерів та дітей з-за кордону», – каже Олег Левченко.

Також, за словами експерта, є питання про фаховість самого відновлення. Адже ми знаходимося в умовах, коли відновлення – це не лише те, що ми мали до війни, відновлення це про закладання нових передумов для економічного зростання, це про майданчики під нові наукові та технологічні парки, про розвиток певних галузей, інфраструктури, енергозбереження із застосуванням циркулярної економіки тощо.

«Ми чітко маємо розуміти, що в даний момент Україна не зможе змінитися економічно, якщо вже на початку відновлення на звільнених територіях ми не будемо планувати проєкти розвитку та думати про зміни, які можуть відбутися, не будемо транслювати в середині країни та ззовні те, що ми хотіли б побудувати нову країну після війни відразу», – зазначає пан Олег.

Як зауважує Олег Левченко, є ще одне питання, яке досить специфічне і лежить у площині протидії корупції.

«Ми всі розуміємо, що корупція в Україні досить стійка і ті заходи, які впроваджує держава та громадські активісти, є недостатніми, і ми поки що виглядаємо такими, хто не може побороти це суспільне явище і від цього маємо значні перешкоди. Тому у матеріалах про відновлення треба говорити як контролюється відновлення, як до відновлення залучене широке коло громадян, важливо писати про тендери, інформацію, хто є виконавцем, комунікувати з людьми, залученими до відновлення та висвітлювати їх роботу. Також формувати уяву послідовних кроків щодо відновлення,  щоб люди могли бачити і оцінювати ефективність змін», – каже експерт.

Звичайно, все це робити не просто, але передумовою до відбудови України та вступу її до Європейського Союзу є прозоре належне врядування, управління змінами та готовність до того, що ми будемо мати серйозні результати нової трансформованої країни.

*****

Зазначимо, що в межах проєкту «Майстри змін» ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» організовує онлайн «Діалоги про відновлення». Наразі відбулася низка заходів.

Послухати повну розмову на тему: «Планування відновлення та основні виклики» можна за лінком: https://youtu.be/kFtXoR0ChQw
 
Відео-запис на тему: «Ресурси відновлення. Які головні: внутрішні чи зовнішні?» можна за лінком https://youtu.be/QOTBiKjVWU4
 
Відео-запис на тему: «Корупція. Чи можливо зупинити відновлення?» можете переглянути за лінком: https://youtu.be/wFC1G0-AHDI
 
Переглянути відео-запис заходу на тему: «Україна. Відновлення. Новий порядок і місце нас у ньому» можете переглянути за лінком: https://youtu.be/ZYMso_7RVqk

 Публікацію підготовлено в межах проєкту «Майстри змін», що реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID « UCBI: Зміцнення громадської довіри в Україні»


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Промотувати українську спадщину: які ідеї представили фахівці культурного сектору

«Розширення можливостей жінок у бізнесі»: історія Марії Дворської

Впровадження гендерних підходів на робочому місці дозволяє жінкам впливати на розвиток компанії

Як розвивати громадянське суспільство під час війни

Виклики і можливості розвитку сфери культури та соціальної згуртованості у Тернопільській області

Об’єднання задля відновлення: як ОГС можуть працювати разом для спільного впливу на процеси?