Реєстрація


Звітність та підзвітність третього сектору. Про ЩО нові “законодавчі дари” для громадських організацій

Природа появи нових президентських законопроектів для ГО, якими пропонується ввести "додаткову звітність",  та власне питання підзвітності та прозорості третього сектору,  з окресленням ситуації, в ...

DSC02309

Громадський простір

Природа появи нових президентських законопроектів для ГО, якими пропонується ввести “додаткову звітність”,  та власне питання підзвітності та прозорості третього сектору,  з окресленням ситуації, в якій сьогодні реєструються та діють громадські організації – це головний фокус експертної зустрічі, яку Громадський Простір  організував 21 вересня у Київському прес-клубі, запросивши юристів, правозахисників, громадських активістів/ок, представників Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та медійників. До Вашої уваги віддзеркалюємо контекст нашої розмови, принагідно, звертаємося до всіх громадських організацій активніше реагувати, а бажано, включатися в сам процес творення “правил гри”.  

10 липня 2017 року Президент України вніс на розгляд до Парламенту законопроекти № 6674 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги» та № 6675 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги».
20 вересня Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції ПОЧАВ розгляд законопроекту 6674. Але "недорозглянув", тому  що Головне науково-експертне управління ще не надало висновку щодо цього законопроекту. 

DSC02447

 

Суть змін, що несуть нові законопроекти для ГО

“З 10 липня, з дати, коли були внесені ці законопроекти Президентом на розгляд до Парламенту, відстежуємо, моніторимо медіа, соціальні мережі на предмет того, якими є реакції, власне, громадських організацій. Що ми бачимо? Влітку взагалі майже тиша (хоча була дискусія в УКМЦ, заяви робили Омбудсман з УГСПЛ, Харківською правозахисною групою, РПР) , зараз активно висловлювати оцінку цій законодавчій ініціативі почала правозахисна спільнота – заява Правозахисного порядку денного, долучаються Freedom House, Amnesty International, Human Rights Watch. Суть змін, які пропонують законопроекти, мала би широко обговорюватися в громадському та медійному секторі, але ми цього не спостерігаємо (консультацій з громадськістю при підготовці/доопрацюванні законів – поготів).

DSC02298с

Саме тому наша зустріч направлена, зокрема, на те, щоби ми могли разом з експерт(к)ами уточнити, прояснити це питання, адже тут зібралися юристи, фахівці, практики, аби ми змогли поінформувати, винести це у фокус для обговорення”, – пояснює ініціювання такої зустрічі Алла Прунь, виконавчий директор ІАЦ “Громадський Простір”.

“Дійсно, ми для висвітлення теми хочемо знайти розуміння – що стоїть за цими законопроектами. Чи це ми повільно “варимося у котлі”, і не відчуваємо, що поволі вода закипає, тож не встигаємо вистрибнути, чи навпаки – або, можливо, у цьому є позитив для всього сектору. Якщо уявити, що ці законопроекти таки прийняті, які найбільші загрози вони становлять для громадянського суспільства? Чи прорідяться наші ряди?“, – запитує в експертів/ок Любов Єремічева, журналістка Громадського Простору.

 

DSC01967

Олена Семьоркіна,

аналітик та спеціаліст з питань нормотворення, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ)

Я висловлю думку колег із УГСПЛ і колег із Правозахисного порядку денного, адже це колективна думка. Ці законопроекти мають три основні вади.

По-перше, вада ідеологічна, друга вада – процедурна, і третя – змістовна.

Ідеологічна полягає у тому, що це суперечить фундаментальним принципам, на які суб’єкт ініціативи посилається, взагалі така ініціатива, яка стосується діяльності організацій громадянського суспільства, зокрема, громадських об’єднань (найбільш чисельна, згідно з реєстрами, частина інститутів громадянського суспільства), ці ініціативи внесені взагалі без будь-якої попередньої переговорної діяльності з боку суб’єкта ініціативи. Фактично, поставили перед фактом, що ініціатива є і якось її оцінюйте.

Другий аспект – чомусь поєднані в один пакет два проекти, які стосуються різних сфер суспільної діяльності. Перша стосується антикорупційної діяльності держави та різних заходів по впровадженню стандартів. Хоча можна дискутувати про те, яке відношення мають представники громадянського суспільства, які на цю тему працюють, до цього законопроекту… Тобто, поєднані документи, які мають абсолютно різну правову природу. Тому що антикорупційні стандарти – це одне, а стандарти звітності – зовсім інше. Це податкове законодавство, це відповідні рекомендації Кабінету міністрів, що стосується ОГС.

Україна: Громадські організації потребують допомоги ЄС – Matthew SchaafFreedom House Ukraine і Tanya CooperHuman Rights Watch для EUobserver

Більше того, я можу про це говорити, тому що нашими колегами були проведені зустрічі з депутатами з провладної коаліції, з адміністрацією президента: прямим текстом говориться про те, що впровадження звітності, прозорості, які пропонує президент, законопроекти, пов’язані зі змінами до Податкового Кодексу закону про громадські об’єднання, є невід’ємною умовою скасування е-декларування активістів.

Тобто, фактично це мова шантажу. І цього ніхто не приховує. Це абсолютно відкрита інформація, яка є в політикумі і навіть у суспільстві. Такий підхід пропонування суспільству регулювання певних питань, на нашу думку, є взагалі неприйнятним.

Змістовні ж зауваження всієї правозахисної спільноти ідентичні, їх можна знайти в інтернет-просторі.


Заяви та Звернення:

  • Норми поданих законопроектів стосуються виключно громадських об’єднань (ГО). Вимоги додаткової/дублюючої звітності та опублікування відомостей покладають на ГО та ФОПів додатковий тягар та є вочевидь дискримінаційними: до інших юридичних осіб публічного та приватного права такі вимоги не висуваються

Зауваги із Заяви РПР (8.08.2017)

  •   Пропонується запровадження нової (додаткової) форми звітності, що надається до податкових органів на додачу (а не на заміну) до нині діючих форматів звітності. За змістом цей звіт дублює основний масив відомостей, що й нині вже подається громадськими об’єднаннями до відповідних державних органів та реєстрів. 
  • Зобов’язання фізичних осіб–підприємців (ФОП) специфічним чином публічно звітувати про контракти з міжнародними донорами та застосування санкції у вигляді переведення зі спрощеної системи оподаткування на загальну за подання неповної інформації – створюють більш обтяжливі умови, ніж це передбачено для інших суб’єктів оподаткування, наприклад, юридичних осіб, а також для інших ФОП.
  •  Позбавлення статусу неприбутковості громадських об’єднань із загальним річним доходом понад 300 прожиткових мінімумів, якщо ці об’єднання не подали чи не оприлюднили річний фінансовий звіт з повним переліком обов’язкової інформації, є надмірною дискреційною санкцією, що породить зловживання контролюючих органів.
  • Вимога вказувати у публічному звіті відомості про усіх фізичних осіб (у тому числі ФОПів) та юридичних осіб, з якими ГО укладає договори з річним обсягом видатків у понад 50 прожиткових мінімумів, а також вказувати перелік десяти працівників із найвищими показниками заробітної плати – є не лише дискримінаційним зобов’язанням для перелічених категорій осіб, але також порушує Закон України «Про захист персональних даних»Дана законодавча новела створює надмірні ризики, зокрема, для ГО, що ведуть правозахисну діяльність у окупованому Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей, та їх бенефіціарів, – ці 

 Спільна заява Уповноваженого з прав людини, УГСПЛ та Харківської правозахисної групи (13.07.2017)

“Жорсткі санкції щодо ГО – виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм Податкового кодексу – тягнуть за собою для ГО значний фінансовий тягар по сплаті податків. Особливо вражаючим є те, що накладаються санкції за рішенням зацікавленого органу – Державної фіскальної служби – без рішення суду, без складання протоколу про адміністративне правопорушення”

Заява Правозахисного порядку денного (7.09.2017)

“Ми розцінюємо таку ініціативу Президента України як непропорційне втручання у діяльність громадських організацій. Такі кроки уподібнюють Україну до репресивних режимів – Російської Федерації, Казахстану, Азербайджану, Туркменістану тощо. Попри позірну турботу про прозорість та підзвітність, запроваджене регулювання у цих країнах призвело до майже повного знищення непідконтрольних владі громадських об’єднань та тотального наступу на громадянське суспільство” 

2га Заява РПР (13.09.2017)

“На Координаційній раді з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України (7 вересня) не було досягнуто домовленостей щодо конкретних дедлайнів підготовки та ухвалення законопроектів, а відтак залишається загроза, що 1 січня набудуть чинності норми про електронне декларування широкого кола громадських активістів та підрядників громадських організацій” 


  DSC02016

Як влучно зазначив Роман Пересунько, заступник голови правління ГО «Київський прес-клуб», що  це не критика ради критики, метою не є розкритикувати закони чи ініціативи Президента, але варто дослідити ці законопроекти. “Можливо, є норми, які там мають бути. Це мав би бути об’єктивний аналіз законопроектів для того, щоб зрозуміти, які нас можуть чекати виклики і ризики. Про це медійна спільнота має знати”. 

Дублювання звітності

“Якщо проглянути проекти, пояснювальні записки і відгуки в соцмережах також підтверджують: враження, що ініціатори законопроектів взагалі не знали, що ГО, виявляється, вже звітують”, – Алла Прунь

 DSC02031

 “Здивувало, насамперед, те, що держава пропонує подавати ті самі відомості, які у держави вже є. Є проблема “нестиковки” державних реєстрів, державних баз даних, які у державі є на сьогодні. Давно ця проблема є, тому що база даних створювалась на різних технічних майданчиках. Виходить, що ці проблеми держава пропонує вирішити за рахунок додаткового обтяження громадських об’єднань. Це просто некоректно. По-друге, це те, що дискримінує певні групи, категорії ФОПів, громадських об’єднань, порівняно з іншими. Ми проти, щоб поширювати ці вимоги на всіх, але ми говоримо про те, що застосовано вибірковий підхід, який не виправданий нічим. Якщо держава пропонує подивитися відомості щодо фінансової діяльності, використання донорських коштів громадськими об’єднаннями, то вони є, податкова ці відомості бачить. Тому дійсно незрозумілий цей підхід.

В ООН занепокоєні законопроектами, які обмежують свободи об’єднань – 19 доповідь ООН про ситуацію з правами людини в Україні

Далі ми ставили питання про те, чому взагалі держава претендує на публікування тих відомостей, які стосуються отримання грантових коштів. Ніби ми, неприбуткові організації, маємо певні преференції у держави, тому повинні за ці преференції опубліковувати відомості про те, звідки взяли і куди потратили кошти. Хочу нагадати, що наявність нас в реєстрі неприбуткових організацій пов’язано з тим, що ми не отримуємо прибуток, ми не підприємство. Усі громадські об’єднання, фактично 90%, існують не за рахунок членських внесків, а за рахунок донорських коштів, або тих коштів, які за конкурсом отримують у держави чи від місцевого бюджету. За всі ці кошти громадські об’єднання звітуються”, – Олена Семьоркіна.

  DSC02488

 

Лариса Шкурка,

Керуючий партнер Аудиторсько-консалтингової групи «Compass»

“Реакція суспільства залишається, на мою думку, непомітною, тому що даний законопроект стосується тільки громадських об’єднань. Якщо говорити про міжнародну практику, то за кордоном реєструється просто неурядова організація, яка вибирає собі види діяльності – і у відповідності до них здійснює свою діяльність. У нас же існує до десяти законів, відповідно до яких і реєструються неприбуткові організації. Асоціації реєструються за одним законом, благодійні організації – у відповідності до іншого, громадські ще за одним.

Я – за справедливість. Якщо даний законопроект для ГО, то він повинен застосовуватись і до тих же асоціацій, які також можуть отримувати міжнародну технічну допомогу, благодійних організацій і  інших представників неприбуткового сектору. Це велика кількість неприбуткових організацій, яка відповідно до статутних завдань, теж має право  отримувати ці гроші. Але цей закон стосується тільки громадських об’єднань.

Я за те, що дані відносно членів організації, відносно  цільового надходження та його використання, мають оприлюднюватися. У всій міжнародній практиці вони оприлюднюються – і це не може бути конфіденційною інформацією. Це може зробити і сама організація, оприлюднивши свій річний звіт.
 
Багато звітувань вже проводиться. Кожна організація подає  і звіти по  єдиному соціальному внеску в розрізі виплат кожній людині, і 1ДФ – де по кожному ідентифікаційному коду видно, хто скільки грошей отримав і за що. Якщо хтось захоче подивитися ці дані, то вони є у ДФС. Такі звітування ми робимо також для донорів, де чітко по кожній особі все видно, коли проводимо аудит.
 

Я бачу дуже багато неточностей у цьому законопроекті, а неточності та двояке трактування завжди є ризиком виникнення конфліктних ситуацій з контролюючими органами. Існує ризик того, що будуть накладені штрафи на вас – як на громадські організації, і на тих же фізичних осіб, які з вами співпрацюють.

Дуже багато неточностей.

По-перше, якщо ви порушили законодавство, з вас зняли код неприбутковості, то повинен, також бути і механізм його відновлення: коли і за яких умов? Наприклад, якщо ви не подасте звіти, то вам ніколи його не нададуть? Якщо громадська організація відзвітується, то чи їй повернуть код неприбутковості і в який термін?

По-друге, в законопроекті зазначено: “вказувати перелік десяти працівників із найвищими показниками заробітної плати” – як вірно трактувати найвищий? Для когось 1 тисяча гривень найвищий показник, а для когось 50 тисяч. Як порахувати цих десять осіб? За яким критерієм? Якщо в організації, наприклад працює 20 осіб і заробітні плати практично однакові. Організація вибере десять осіб – і в цю кількість не війде, наприклад, директор. Громадську організацію можуть обвинуватити в тому, що вона не висвітлила дані по даному співробітнику, умисно. Отже, потрібен чіткий механізм, для того, щоб організації могли відзвітуватись і не мали претензій з боку контролюючих органів. І це лише два приклади, а ще є багато запитань: як відзвітуватися вірно, щоб не порушити закон?

Також, законопроект передбачає і саме звітування фізичної особи-підприємця. ФОП також подає свої звітні дані, але може бути невідповідність, між тими даними, що подає ГО і що подає сам ФОП. Організація повинна звітувати не тільки по даним міжнародної технічної допомоги, а й по іншим донорським фінансуванням, які не завжди є міжнародною технічною допомогою, а просто цільовим фінансуванням. ФОП же звітується тільки по виплатам, отриманим від фінансування за проектами міжнародної технічної допомоги.

Інколи самі ФОПи не знають, що вони співпрацюють в розрізі проектів міжнародної технічної допомоги. Вони просто надають послуги організації згідно статутної діяльності, але вказувати з яких джерел фінансування виплачено кошти за надані послуги при укладенні угоди, дійсне законодавство не вимагає. Якщо звіти подаються з двох сторін, то вони мають містити однакову інформацію для прозорості звітування та порівняння.

НПО зробили великий крок вперед. Але зараз законодавство, яке змінюється, має стільки нюансів, що зробити помилку дуже легко навіть для досвідчених експертів”,  – фахова думка від Лариси Шкурки.

 

А як в інших країнах?

 DSC02370

Марина Ліліченко,

юрист Центру громадянських свобод, координатор Платформи “Правозахисний порядок денний” 

 “У доповнення варто звернути увагу, що влада намагається маніпулювати поняттями. Адже, громадськості доноситься неточна інформація або ж з викривленням деталей. Якщо влада говорить про досвід закордонних держав щодо звітності, вона не говорить ключових речей , зокрема, така звітність подається тоді, коли НУО отримують преференції з державного бюджету. Якщо ми говоримо про досвід країн ЄС або Америки, то якщо там є санкції стосовно, наприклад, невчасного подання звітності, то вони не такі жорсткі, до того ж вони поступові. Там є трирічний пільговий період, протягом якого це можна виправити або ж в решті припинити свою діяльність.

Я вважаю, що до цієї теми необхідно долучати максимальну кількість людей. Варто щоби в Україні розуміли проблему, тому що більшість НУО навіть не чули про цей законопроект.”

DSC02367

“У публічному просторі є хороший аналіз від Freedom House щодо порівняння досвіду інших країн, як, скажімо, в тій же Америці звітуються і оприлюднюють звітність відповідні громадські об’єднання чи НУО. Там реально є преференції або звільнення від податків. Тому що громадське об’єднання – всі сплачуємо податки, у нас є наймані працівники, ми платимо всі соціальні внески, платимо у пенсійний фонд, ми платимо все крім, ПДВ, тому що ми не отримуємо прибуток.

А в Америці чи в європейських країнах дійсно працюють преференції – або якісь цільові бюджетні кошти вони надають організаціям, або є така система, коли платник податку може певний відсоток свого доходу перераховувати на рахунок цієї організації. Це достатньо непогано працює в ряді європейських країн. Тоді дійсно платники податків, які перераховують ці кошти, можуть бачити, як ці кошти використовуються. Тобто там прозорість напряму пов’язана з наявними преференціями з боку держави”, – Олена Семьоркіна.

 “Інший момент – коли говориться про декларування щодо держслужбовців, то там йдеться про оперування державними коштами – контроль. Але ж тут не про держкошти. Антикорупційний інструмент накладається з метою контролю актикорупційної складової на неурядовий сектор? Плутанина між публічним декларуванням і звітністю до держорганів…” – Алла Прунь

 Олена Семьоркіна: “Коли ми зустрічалися із РПР, обговорювали також, що або це свідоме складення в один кошик різних питань для важелів тиску, або це нерозуміння різної абсолютно правової природи тих стандартів, які намагаються закласти в законопроекти. Теж саме е-декларування активістів, якщо брати стандарти Конвенції ООН, Кримінальної конвенції проти корупції, Цивільної конвенції, мова йде виключно про осіб, уповноважених державними функціями, всіх тих, хто або постійно, або тимчасово на певний період впливає на прийняття рішень чи має справу з публічними коштами – все.

Як впливає на прийняття державних рішень людина з громадського сектору, громадський експерт, який дає рекомендації, опрацьовує проекти? У нас навіть рішення громадських рад, члени яких звітуються, не мають обов’язкового характеру, вони є рекомендаційними. Якби, скажімо, громадська рада (уявімо собі утопію) колегіально приймає рішення, і це рішення міністр має підписати… Тоді так – є прямий зв’язок між членами громадської ради і рішенням державного органу. У такому випадку можна говорити про звітування. Тут дійсно пішла плутанина”.

 

DSC02417

Віталіна Клапцуняк,

начальник відділу державної реєстрації друкованих засобів масової  інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві

 Я не експерт у звітності громадських об’єднань, але з моєї точки зору, все ж таки, вбачається тиск на громадські об’єднання, не зрозуміло, чому законодавець визначив таким об’єктом саме громадське об’єднання, чому ми не беремо до уваги ті ж самі благодійні організації, які є також неприбутковими організаціями. З іншого боку, я вважаю, що звітування необхідне, але повинен бути чітко визначений механізм, хто і як, все повинно бути зрозуміло.

Тому що, як ви знаєте, всі громадські об’єднання повинні були привести свої статутні документи у відповідність до податкового законодавства. Для мене вкрай незрозумілим є те, коли закон нам говорить: так, громадське об’єднання є неприбутковою організацією, а є такі організації ветеранів, інвалідів, які не слідкують за новелами в законодавстві, не подали цих змін і їх автоматично виключили з реєстру неприбуткових організацій. Це є для мене незрозумілим і я так само в цьому є на боці наших громадських об’єднань. 

 

Кому підзвітний третій сектор?

  DSC02008

Михайло Пересунько,

виконавчий директор Київського прес-клубу

Це може бути бажання знайти додаткові важелі контролю за громадськістю, з іншого боку, нерозуміння природи роботи громадських організацій. Від того воно в комплексі породжує такі непрофесійні законопроекти і агресивні по відношенню до представників громадянського суспільства. Разом із тим, поява таких речей викриває ряд існуючих проблем в громадському секторі – відсутність ділової активності, достатньої ділової активності – у середовищі громадських організацій.

Коли ГО виконує якийсь суспільно важливий проект, вона не має звітувати виключно перед представником свого джерела фінансування, вона має звітувати і перед суспільством, для якого вона цей проект виконує. Тому у самому явищі звітування немає нічого поганого, інша справа – якими мають бути процедура, механізм тощо. Тобто і в громадському секторі є низка проблем, на які треба звернути увагу – треба стимулювати ділову активність, диверсифікувати надходження ГО… 

 DSC02445

 

Марина Ліліченко: “Якщо говорити про донорів, то ми звітуємо перед донорами і перед громадськістю. Не потрібно розділяти ГО, і виділяти тих, які отримують кошти від іноземних донорів – всі на рівних умовах в Україні, звітність повинна бути рівна для всіх”.

“Це також питання етики, репутації. Якщо ти хочеш асоціюватися із гарною ГО, яка виконує свої статутні цілі, яка хоче бути видимою, репутаційно стабільною – будеш робити фінансовий публічний звіт і доносити. Коли ми запустили на порталі “Громадський Простір” з 2011 р. Кампанію публічного звітування НУО, яка передбачала спеціально виділений розділ на нашому ресурсі, щоб ГО мали можливість розмістити свої звіти. На той момент була менша кількість сайтів організацій, тому ми запропонували громадському сектору таку опцію: будь ласка, робіть публічне звітування за допомогою Громадського Простору… Актуально до цих пір! Але ми також зробили серію навчальних матеріалів з публічної звітності, для чого і як робити щорічний звіт. Хто стає до лав зареєстрованих ГО, можуть для себе почерпнути, що таке публічний звіт, думаю, це досі актуальна інформація, її можна знайти на порталі як складову Бази знань НУО.

Хочу сказати про динаміку: ми бачили, скільки тоді було публічних звітів і зараз. Їх стало більше – і звітування якісніше  – ГО не лише розміщують у себе на сайтах, додають нам на портал, активно поширюють у соцмережах. Я говорю про актив громадського сектору, про ті організації, які дійсно працюють. Тому можна говорити про позитивну динаміку.

Насправді – це шанс для внутрішньосекторного діалогу про прозорість, підзвітність тощо. Можливо, не одразу в одному зверненні, одному пориві все робити  – все ж таки, спочатку треба зрозуміти/відстояти, а потім поговорити про стратегію розвитку та хороші практики прозорості.

DSC02273с

 А щодо реакцій, обговорень законопроектів – хочеться більше інформації, її дуже мало. Навіть варто вже говорити про деяку закритість в експертних спільнотах. Хочеться, аби такі речі не губилися “в коридорах”, щоб ми не відшуковували її через оці скролінги-пости у соцмережах, а щоб це було стабільне і більш відкрите інформування з боку самих громадських діячів, експертів”, - Алла Прунь.

Лариса Шкурка також додає: “Я за – прозорість та звітування, воно потрібне. Але якщо звітувати, то краще звітувати за індекс соціальної рентабельності, за те, що організація робить для суспільства, що вона привнесла у суспільство. Впроваджувати рейтинги для неприбуткових організацій, які самі потім прозоро всю інформацію будуть надавати і буде престижно потрапити до даного рейтингу.

 Загалом, громадський сектор, а я працюю з організаціми вже більше десяти років, зробив дуже великий крок відносно звітування, і відносно міжнародних стандартів діяльності. Зараз організації, це не ті організації, що були пять років тому. Багато організацій впровадили внутрішні процедури звітування, фінансового менеджменту, внутрішнього контролю, процедур закупівель і інших регуляцій”.

“Важливо на етапі створення організації, під час консультування, скажімо, управлінням юстиції, щоб не тільки по нашому законодавству консультували, а роз’яснювали цим людям, що ви маєте бути свідомі того, що якщо ви стаєте юридичною особою, ви будете зобов’язані робити те, те і те. Тому що часто люди приходять: мені треба громадську організацію – зробили нашвидкоруч. А далі – коли їм кажеш, що ви маєте здавати звітність, наймати бухгалтера, вони дуже дивуються. Шановні, ви увійшли у певне правове поле. Свого часу ми так робили (консультували) – і багато хто обирав собі шлях найпростіший, їм треба було зробити проект, назву, види діяльності і почати розкручуватися. Має бути певне розуміння, що ви несете певні обов’язки, і це нормально”, – Олена Семьоркіна. 

 

Удосконалити б наявне 

DSC02318 

 “Якщо брати звітування ГО, яке є на сьогоднішній день, на мою думку, воно дає повну інформацію про діяльність ГО. На жаль, немає обміну даними між ДПІ та статистикою. Наприклад, фінансову звітність нам необхідно подавати в обидві структури. Якщо говорити про звітність в проекті закону, на мою думку, дані будуть дублюватись. У цьому бачу проблему, оскільки ймовірність помилок виросте, відповідно й відповідати за них доведеться, – Тетяна Бондар, фінансовий менеджер Громадського Простору.

“Якщо це прозоро, то воно повинно бути прозоро. А для бухгалтера це дійсно велика робота, а якщо велика робота, то ймовірність помилок дуже велика. А за помилки можуть позбавити коду неприбутковості.

 На деякі питання, не завжди є відповіді, а якщо не має відповіді у експертів та контролюючих органів, це в майбутньому приводить до судових розглядів.

 Я вважаю, що звіти повинні подаватись і до контролюючих органів, але вони не повинні дублювати один одного. Якщо контролюючі органи хочуть бачити якісь додаткові дані по звітуванню, то я б краще рекомендувала доопрацювати існуючу звітність, і бухгалтер би заповнював одну розширену форму”, – зауважує Лариса Шкурка.

Віталіна Клапцуняк: Незрозумілим є також те, що зараз законодавство, в тому числі, і закон про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб підприємців та громадських формувань, також закон про громадські об’єднання – там досить багато питань, які на сьогоднішній день не вирішуються, а ми лобіюємо зовсім інші питання і не цікавимося проблематикою, яка є на сьогоднішній день.

00

Ми не цікавимося тим і немає механізму того, що сьогодні на території України зареєстровано 200 тисяч організацій, а по факту з них працює дуже маленький відсоток. Ми дивимося по статистиці звернень до управління державної реєстрації, коли відбуваються зміни, хто дійсно працює, кого ми бачимо у нас дуже часто. Тому що ідуть якісь зміни, в тому числі і статутна діяльність, і відомості про керівний склад, а є такі організації, які просто роками складуються в архіві або ГО, які створюються під одноразовий проект – і на цьому далі це помирає і механізму –  що робити із цими організаціями – немає. 

Ми знаємо одне: згідно закону, ми не втручаємося у внутрішню діяльність громадських об’єднань. Сьогодні ми почули, що є проблема, коли дійсно є втручання і є намагання якось збільшити контроль.

На мою думку, звітування необхідне, але для цього потрібно визначити критерії і правильні, дієві механізми. Але в такому вигляді, як це пропонується, мені здається, що це не зовсім коректно по відношенню до всіх громадських організацій, оскільки вони є різні – і різне членство, і різні напрямки діяльності.

Я вас запрошую моніторити – на нашій Фейсбук сторінці ми висвітлюємо свої заходи. Наступні заходи будуть присвячені приведенню у відповідність до закону про громадські об’єднання своїх статутів, оскільки до 1 січня 2018 року залишився термін. Ще ця робота ведеться, термін обмежений, але статистика нам показує, що не всі громадські об’єднання привели свої статути у відповідність до вимог діючого законодавства, а саме статті 11″.  

 

Як реагувати?

Правозахисний порядок денний вимагає негайно відхилити законопроекти №6674 та №6675, а від Президента –  виконати свою обіцянку щодо скасування змін до антикорупційного законодавства. Але представники громадських організацій на Коордраді (нам невідомо про хід консультування) нібито домовилися про спільне із Адміністрацією Президента подальше опрацювання зауважень (у форматі робочої групи). У заяві від 13 вересня Реанімаційний пакет реформ закликав Президента та Раду спільно з гро­мадськістю усунути дискримінаційні положення законопроектів №6674 та №6675 і якнайшвидше ухвалити їх з урахуванням пропозицій громадськості. І в цій же заяві зокрема вказується, що не було досягнуто домовленостей щодо конкретних дедлайнів підготовки та ухвалення законопроектів на Координаційній раді з питань розвитку громадянського суспільства, “а відтак залишається загроза, що 1 січня набудуть чинності норми про електронне декларування широкого кола громадських активістів та підрядників громадських організацій”. Врешті, куди рухаємося? – Алла Прунь. 

 Олена Семьоркіна: Наша позиція така, що дискусії довкола цього шантажу не може бути. Е-декларування – це е-декларування, звітність – це звітність. Тому з приводу цих законопроектів ми взагалі проти. Це – не майданчик доопрацювання, це мова шантажу. Ми на неї не згодні. Якщо експертні організації почнуть роботу над вдосконаленням взагалі питань звітності – визначення якихось загальних етичних стандартів в громадському секторі, яка стосується, в тому числі оприлюднення діяльності… Тому що сьогодні, на скільки я знаю, культура звітування пішла від донорів. Всі донори вимагають прозорої інформаційної кампанії про те, чим ви займаєтесь за рахунок яких коштів, куди ви їх потратили. Сьогодні відкрити сайти, принаймні, відомих організацій, які працюють на всеукраїнському рівні, там є інформація про все. Знову таки, наша позиція така, що це не майданчик для дискусій, але якщо будуть ініціативи наших колег у цьому питанні взагалі, звичайно, ми із задоволенням долучимося. Тому що це стосується всіх. Це має бути професійна дискусія. Мова йде про технічне виконання податкового законодавства, взагалі податкових стандартів”. 

DSC02334

“Однозначно погоджуюся із пані Оленою: ці законопроекти потрібно не обговорювати, а говорити про те, що вони не потрібні. Тому що це вже є: ми звітуємо, ми відкриті, у нас немає ніякої закритої інформації, я говорю про правозахисний сектор, всі інші, думаю, так само звітують перед громадськістю. Тому обговорювати будь-що у цьому законопроекті – недоречно.

Думаю, у разі подальшого просування цих законопроектів, буде більш жорстка реакція з боку громадськості. Ми готові проводити акції під Верховною Радою, або під Адміністрацію Президента, щоб влада відкликала ці законопроекти. В даному випадку не може бути компромісних варіантів, окрім як відкликання проектів законів”, – додає Марина Ліліченко.

 

Замість висновків


 На сьогодні наше резюме – припинити втручання будь-якої державної структури в ті речі, які не стосуються у даному випадку держави. Держава має інформацію у звітах. Оприлюднення інформації, відомостей – це і не коректно, і незаконно. Наша пропозиція така, що варто припинити обговорення цих ініціатив, розділити антикорупційні ініціативи окремо, ініціативи звітності окремо. Якщо громадськість захоче вести цю дискусію, вона буде її вести без втручання будь-кого з боку держави.

А ще я би запропонувала громадському сектору більш активно включатися у моніторингові процеси, пов’язані із виконанням Національної стратегії у сфері прав людини. Вона має 25 позицій, охоплює майже всі права і свободи своїми стратегічними напрямками до 2020 року, нам зараз не вистачає моніторів для громадського контролю. Це наш такий заклик – Олена Семьоркіна.

Гіпотетично, я бачу, що у цих законопроектах існує дуже багато нюансів, і виконувати це вірно, щоб не позбутися коду неприбутковості, складно – кожен може зробити помилку.  Якщо контролюючі органи, суспільство та сам громадський сектор вважає, що звітування все ж повинно бути, необхідно прийняти чіткий механізм звітування, за яким не будуть порушуватись права звітуючогоІ лише в такому разі всі сторони, в тому числі і Державна фіскальна служба, і громадська організація – всі будуть розуміти один одного. Бо іноді закон складено таким чином, що є розбіжності у його трактуваннні, а процедура отримання консультацій займає багато часу, або офіційно публікується після дати звітування,  – Лариса Шкурка.

У нас є потужний громадський сектор, є люди, які хочуть чогось досягнути в цій країні і працюють на благо суспільства, але, на жаль, влада не сідає разом за стіл переговорів, аби робити спільно якісь законопроекти, не обговорюють важливі речі. Лише з діалогом можна досягнути якогось результату, тому що якщо це розглядати однобоко, результату ніколи не буде. Мені здається, що ця ситуація, яка склалася навколо цих законопроектів на цьому етапі, можливість об’єднатися громадським об’єднанням і показати, все ж таки, що ви є силою і владою, таким потужним сектором, який зможе подолати, в тому числі, і тиск з боку представників влади на громадський сектор, – Віталіна Клапцуняк.

Традиційний заклик до широкого громадського діалогу, потрібно розширювати коло експертів і взагалі – ширше використовувати комунікаційні можливості і наші, і партнерські, щоб доносити до ширшого кола людей ті речі, про які ми говоримо. Сподіваюсь, це не остання зустріч із цього приводу. І, як сказала колега, якщо ми посилимо моніторингову функцію громадськості за тим, що відбувається, то буде новий рівень дискусії, ми зможемо зустрітися у більш широкому колі, за участю ЗМІ “, – Михайло Пересунько.

 “Сьогодні громадські організації – це ті інституції, які мають довіру в суспільстві,  ці законодавчі ініціативи створюють ризик того, що можуть стати певним інструментом тиску чи маніпуляцій… Тільки консолідований і поінформований громадський сектор може бути дієвим. Аби працювати в тому полі, де ми б говорили про стратегію розвитку, а не стратегію виживання. Це ключове, що хотілося би побажати третьому сектору: щоб ми мали можливість не на обговорення якихось нонсенсів, а щоб ми більше говорили про те, як ми можемо бути більш ефективні, працювати з більшою синергією і з більшою якістю. Ми ставили собі за мету розібратися, прояснити для себе ситуацію, щоб мати змогу це віддзеркалити і спробувати донести до більшого загалу громадських організацій – в регіонах зокрема”, – Алла Прунь.
 
 
 DSC02543

 

У зустрічі взяли участь:

Олена Семьоркіна, аналітик та спеціаліст з питань нормотворення, Українська Гельсінська спілка з прав людини УГСПЛ

Лариса Шкурка, Керуючий партнер Аудиторсько-консалтингової групи «Compass»

Марина Ліліченко, юрист Центру громадянських свобод, координатор Платформи “Правозахисний порядок денний”

 Віталіна Клапцуняк, Заступник начальника управління – начальник відділу державної реєстрації друкованих засобів массової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві

Ольга Собко, Завідувач сектору документування та контролю Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві

Алла Прунь, виконавчий директор ІАЦ “Громадський Простір”

Роман Пересунько, заступник голови правління ГО “Київський прес-клуб”

Любов Єремічева, журналістка Громадського Простору

Михайло Пересунько, виконавчий директор Київського прес-клубу

Тетяна Бондар, фінансовий менеджер ІАЦ “Громадський Простір”

 

 


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

“Війна та мир”: триває виставка авторської кераміки

Бути жінкою/чоловіком в Україні: виклики та поступи

Технологія і демократія - в Україні та світі. У Києві вдруге відбувся Personal Democracy Forum

Ніл Вокер: Цілі сталого розвитку - це справа кожного

Ні "поліцейщині" в Україні! Відбулась перша Всеукраїнська акція проти законопроекту 6556