Зміни виборчого законодавства: що на порядку денному?

Зміни виборчого законодавства знову на часі. Основні дискусії між Міністерством юстиції, представниками політичних партій та громадськими організаціями тривають навколо питань виборчого бар'єру, ...

Зміни виборчого законодавства 2

Громадський Простір

Зміни виборчого законодавства знову на часі. Основні дискусії між Міністерством юстиції, представниками політичних партій та громадськими організаціями тривають навколо питань виборчого бар’єру, доцільності існування виборчих блоків, формування виборчих округів та обмеження виборчого фонду.

3 жовтня відбувся третій круглий стіл, організований Міністерством юстиції. На ньому були обговорені зауваження та рекомендації Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанської комісії) та ОБСЄ/БДІПЛ щодо Закону України “Про вибори народних депутатів України”. Обговорення засноване на досвіді парламентських виборів 2012 року.

Виборчий бар’єр, тобто відсоток голосів, який має отримати політична партія, щоб пройти в парламент, за рік до виборів 2012 року було підвищено з 3% до 5%. Серед порад європейських експертів, зокрема, міститься рекомендація переглянути п’ятивідсотковий бар’єр в бік зменшення.

З цим не погоджується українська сторона: як політики, так і громадськість в більшості виступають за збереження дійсної норми. Головним аргументом є те, що в Україні існує велика кількість так званих технічних партій. Крім того, у 2012 році ця цифра не зіграла визначальної ролі: відсоток голосів, набраних політичними силами, що не пройшли в парламент, не досягав не тільки 5%, а й 3%.

Серед експертів, що виступають за зменшення бар’єру, Ольга Айвазовська, голова Правління громадської Мережі “Опора”:
– Один з основних міжнародних стандартів парламентаризму – це інституційна незалежність і репрезентативність структури суспільства. Ми повинні враховувати не тільки досвід виборів 2012 року, а в цілому історію виборів в Україні, коли саме виборчий бар’єр не дав можливість великій частині суспільства бути репрезентованою в парламенті через 0,2+-0,3%. Чим більше цей бар’єр, тим більше порушується стандарт репрезентативності суспільства.

Серед пропозицій вирішення цього питання пролунали думки щодо диференційного відсотку бар’єру. Проте критерії такого відсотка ще повинні бути розроблені.

Немало дискусій викликають принципи формування виборчих округів, дискусії навколо повноважень окружних виборчих комісій і ЦВК.

– За чинним Законом межі виборчих округів утворюються за такими критеріями: 12-відсотковим відхиленням від середньої кількості виборців, не пізніше ніж за 175 днів до виборів і є постійними. Інші критерії відсутні – говорить Євген Радченко, директор з розвитку МГО “Інтерньюз Україна”. – Венеціанська комісія і ОБСЄ/БДІПЛ радить розширити критерії і враховувати демографічні, географічні, історичні ознаки та адміністративно-територіальний устрій. А також більш повно враховувати інтереси національних меншин. Громадськість радить враховувати для цього адміністративно-територіальний устрій.

На кінець експерти погодились, що дискусії навколо змін виборчого законодавства тривають не в останню чергу завдяки наближенню саміту Україна-ЄС у Вільнюсі. Всі висловили надії, що і після саміту процес буде рухатись так само конструктивно. “Життя після Вільнюсу має продовжуватись”, – вважають експерти.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

[ви]СТОЇМО: консолідація українців заради спільної перемоги

Максим Буткевич: щоб протистояти смерті, не можна відмовлятися від власної свободи

Громадянське суспільство в умовах війни: презентовано Барометр ОГС 2024

Культурна євроінтеграція та опір стиранню: про що говорили на Шостому Міжнародному Ярмарку Грантів у Сфері Культури

Безоплатна правова допомога для військових: контакти та ресурси

Як «Молода Просвіта» підтримує громади та переселенців на Івано-Франківщині