06.11.2023

Завжди на часі: аби культура була на порядку денному як частина української відбудови

2 листопада у Києві відбувся П’ятий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури, ініційований Creative Europe Desk Ukraine. Ярмарок слугує майданчиком для налагодження комунікаційних містків між українськими та європейськими грантодавцями і представниками культурного та креативного секторів України у створенні діалогу, співпраці, заповненні прогалин в інформації щодо тієї чи іншої програми, обміну думками про наболіле та новими ідеями.

Для учасників було навіть створено можливості консультацій від представників грантових програм. У контексті війни, зокрема, говорили й про важливість просування культури в порядок денний в повоєнній відбудові України, дискутували про інклюзивне відновлення українського та креативного сектору.

Учасники з різних куточків України мали змогу долучитися до воркшопів, панельних дискусій та навчальних заходів, під час яких дізнавалися про можливості грантової підтримки від українських інституцій, проєктів допомоги та ініціатив, а також від європейських та міжнародних програм. Громадський Простір — щорічний партнер Ярмарку, тож наша команда була рада підтримати та відвідати захід.

Серед ключових подій Ярмарку воркшоп “Проєктний менеджмент у сфері культури. Грантовий менеджмент” та дискусія щодо ролі і місця грантового фінансування культурного та креативного сектору у контексті глобальних та європейських трансформацій на ринку праці та зміни парадигми та механізмів монетизації сектору.

У синергетичному поєднанні однозначно буде перемога всіх

Т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв у вступній промові зазначив: “Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам, які звертають увагу на Україну, звертають увагу на наші потреби, які включають Україну до кола тих країн, до кола тих суспільств, які мислять в унісон з сьогоднішнім сучасним цивілізованим світом і хто готовий, спроможний і на високому рівні може забезпечити реалізацію загальносвітових програм, проєктів щодо сфери культури, щодо сфери креативних індустрій загалом.

Звичайно, це дуже потрібно нам з вами. Ми сьогодні вкрай потерпаємо від дефіциту ресурсів, які можемо спрямувати на гарні, добрі, потрібні країні справи. В першу чергу, звичайно, це потреби, пов’язані з викликом війни, потреби на забезпечення інституційної стійкості наших закладів, на спроможність наших митців працювати, творити, діяти, на спроможність кожного небайдужого українця зробити свою справу якісно й добре, коли є, звичайно, на те, необхідна підтримка. Така підтримка надається. Вона стала ще більшою з початку війни… Партнерство зафіксоване, воно сьогодні ґрунтується на низці договорів, меморандумів. І сьогодні присутність тут керівників багатьох європейських програм говорить про те, що ці програми стало працюють в Україні вже не перший рік і будуть далі продовжуватись в тій чи іншій формі. Я щиро дякую всім нашим міжнародним партнерам, хто проявляє інтерес, хто готовий ділитися з нами своїм ресурсом, оскільки бачать в нас доброчесних партнерів і тих, хто робить гарну, правильну справу”.

Також Ростислав Карандєєв закликав українців бути небайдужими в тому, щоб пропонувати себе для реалізації проєктів міждержавного, міжнаціонального рівня. “Ми спроможні з вами генерувати дуже високої якості культурний продукт, ми можемо це, ми вже довели це і постійно доводимо… щоб відбулися домовленості, щоб українські організації, українські митці, українські креатори отримали належну підтримку, а щоб наші міжнародні партнери були задоволені в тому, що їх ресурс іде на добру, правильну, ефективну справу. В такому синергетичному поєднанні однозначно буде перемога всіх — і перемога України, і перемога європейського співтовариства в тому, щоб світ став кращим… І ми знаємо, що перемога буде за нами, за нашими Збройними Силами України. Ми всі з вами єдині і світ разом із нами”.

Українська культура — це європейська культура

Під час урочистої частини Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова звернулася до аудиторії: “Ви знаєте, є таке латинське прислів’я: “Inter arma silent Musae” — коли йде війна, музи мовчать. Але чудово бачити таку повну аудиторію, і розуміти, що це неправда в цій війні. Культура, мистецтво — надзвичайно важливі завжди, але я вважаю, що з початком повномасштабного вторгнення минулого року і яке триває й досі — це удвічі правда, оскільки це війна за вашу національну ідентичність, за ваше національне виживання супроти російського агресора, і культура справді є частиною сильної історичної української національної ідентичності.

Я десять років тому приїздила в Київ, тоді це був “Кієв”, і російською розмовляли всюди. А тепер я завжди хочу бути певною, що говорю “Київ”.

“Це справді радісно бачити повний зал на цьому ярмарку, де Європейський Союз намагається трохи підтримати культуру у такий складний час, — сказала Катаріна Матернова. — Я знаю, що це не головний проект і що ресурсів ніколи не є достатньо, та ми намагаємося підтримувати Україну в гуманітарній сфері, мікрофінансові системи, у військовому плані, але я в захваті, що ми можемо навіть з меншими проектами, але такими важливими подіями, як ця, популяризувати важливість культури. Я погодилася з паном міністром щодо того, що ми зустрінемося і побачимо, як можемо продовжувати співпрацювати разом. І українська культура — це європейська культура”.

Засновник та виконавчий директор КЕА European Affairs Філліп Керн підкреслив необхідність створення нових інститутів, зміцнення та захисту національної культурної спадщини України. “На додаток до спільних викликів у вас є специфічні можливості тут, тому я прошу вас сьогодні бути дуже стратегічними. Очевидно, є грантові програми, до яких хочемо долучитися, можливо для того, щоб розвинути проєкт, але ви маєте міркувати більш сполучно у вимірі — чого ми хочемо від цієї країни, як ми хочемо будувати культурну інфраструктуру для цієї країни, аби вона процвітала. І ця можливість, цей захід, і той факт, що тут зібралося скільки людей, ця нагода створить колективну силу, аби культура була на порядку денному як частина української відбудови”, — закликав Філліп Керн.

Фінансування культури

Микола Ульянов, проєктний менеджер Національного бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні, зауважив: “Україна є країною-учасницею програми Європейського Союзу “Креативна Європа” з 2016-го року. Насправді 19-го листопада 2015-го року була підписана відповідна угода і вже в 2016-го року перший проєкт виграв конкурс. Відтоді участь України у програмі лише набирає обертів.

Найвдалішими за кількістю організацій, що виграли конкурс та за обсягом коштів, які вони здобули на фінансування своїх проєктів, роками були 2019-й та 2023-й. За період з січня 2016-го року по грудень 2022-го загалом підтримано 83 проєкти за участю українських організацій у співпраці з 217 партнерськими організаціями із 30 різних країн-учасниць. Загальний обсяг по грудень 2022 року фінансування українських організацій за конкурсною програмою “Креативна Європа” склав 8 828 599 євро“.

“Ми зробили аналіз за десять років, що відбувалося з фінансуванням культури в регіонах і ми знаємо, багато критики було з різних боків — і від громадських організацій, і не від громадських стосовно того, що культура не на часі і що треба зупинити фінансування культури — взагалі нічого не фінансувати. А хтось каже, що треба фінансувати. Ви бачите: фінансування в місцевих бюджетах у відсотках, у 2022-му році воно, фактично, було таким самим, як і десять років тому. У 2022-му році на культуру з державного бюджету України виділялося дуже мало коштів, о,16 відсотків. Добре це чи погано, причини зрозумілі, але постає питання: чи є ще можливість менше фінансувати культуру, як деякі активні громадяни висловлюються, вказуючи, що це не на часі”, — зазначила Наталія Форсюк, координаторка проєкту “Відновлюємо Україну разом” Мережі АНТС, презентуючи “Аналіз адаптації українського законодавства та системи державного управління у сфері культури до стандартів ЄС“.

Владислав Берковський, виконавчий директор Українського Культурного Фонду, в блоці презентації українських інституцій в галузі підтримки культури оголосив: “Маю честь сказати про те, що ми оголошуємо початок нового грантового сезону, сезону 2024-го року. Власне, я зараз офіційно про це оголошую перед вами всіма і найближчим часом ми уже безпосередньо на нашому сайті і наших мережах розмістимо детальну інформацію про грантовий сезон”.

“Як ми формували грантовий сезон? Починаючи з кінця серпня було проведено національне опитування щодо запиту і потреб культури, провели індивідуальні інтерв’ю з експертами УКФ, при чому застосовували і враховували думку експертів, починаючи з 2018 до 2023-го рр., провели низку секторальних зустрічей. Ось ці всі зустрічі дозволили нам сформувати наше бачення щодо потреб сфери культури і щодо того, які будуть грантові програми в наступному році”, — додав Владислав Берковський.

Блок “Європейські та міжнародні програми грантової підтримки у сфері культури. Радимо перегулянути презентації найбільших європейських та міжнародних грантових програм й ініціатив (на відео дивитися з 41:22 хв до 2:21:27)

Національне бюро програми ЄС “Креативна Європа”,
Проєкт Restoring Ukraine together, що реалізується мережею захисту національних інтересів “АНТС” за фінансової підтримки ЄС
ГО Агенція Європейських інновацій
House of Europe
EU4culture
Національний Еразмус+ офіс в Україні
Програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України”

Блок “Українські інституції, програми та ініціативи грантової підтримки в сфері культури. Презентації та виступи від представників українських організацій активних у сфері грантової підтримки культури” (на відео дивитися з 4:01:49 до 6:27:20)

Переглянути відео Ярмарку:

Партнери заходу: Український культурний фонд та проєкт ‘Restoring Ukraine together’, що реалізується мережею захисту національних інтересів ‘АНТС’ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Інформаційні партнери заходу: Громадський Простір та Громадське радіо.

Тематика публікації: Громадянське суспільство Донори Культура Мистецтво Україна