Як зайві речі стають добрими покупками на веб-платформі «Мурахи»

Українська Інтернет-спільнота отримала можливість ще в один додатковий спосіб проявляти свою небайдужість, допомогти - по перше, собі (звільнитися від зайвих речей), а головне докластися туди, де на ...

Murahy

Громадський Простір

Українська Інтернет-спільнота отримала можливість ще в один додатковий спосіб проявляти свою небайдужість, допомогти – по перше, собі (звільнитися від зайвих речей), а головне докластися туди, де на цю допомогу справді чекають. Ваша кожна зайва/непотрібна річ може раптом комусь стати в пригоді, а комусь – і врятувати життя.

Проект розвивався в кілька етапів, оптимізуючи інтерфейс, і вже кілька тижнів як Перша благодійна торгова платформа «Мурахи» працює в повному режимі.

Наразі, команда murahy.com запрошує до активного наповнення каталогу, оскільки благодійність лежить саме в площині цих користувачів. Покупці з’являться там, де товар буде доступний за ціною, якістю і конкурентним асортиментом. Їм, здебільшого, все одно благодійність це чи ні. Вони просто отримують те, що їм потрібно за адекватні кошти.

У коментарі Громадському Простору ініціатор проекту Дмитро Федоренко пояснив, чому і як з’явилася Перша благодійна торгова платформа «Murahy.com»:

“Ідея проекту народилась в середині літа 2014 року, коли кількість благодійних потреб росла як гриби після дощу, а кількість грошей в кишенях зменшувалась в геометричній прогресії. Саме тоді я замовив собі шафу на балкон, щоби перекласти в неї все те, що не вміщувала моя вбудована шафа в квартирі. І саме тоді я побачив, що досі ношу за собою мої чотири iPhone попередніх поколінь, старі цифрові фотоапарати, електронні читалки та інші речі, які я купував за великі гроші, які все ще в робочому стані, але вже не актуальні для мене. І саме тоді мені прийшла ідея, як перетворити увесь цей скарб на реальний інструментарій допомоги ближньому. Так з’явилась перша благодійна торгова платформа Murahy.com

Під час роздумів над ідеєю та напрацюванням механік проекту, я багато часу присвятив аналізу системних бар’єрів в благодійності. І в результаті вивчення багатьох кейсів, методологічних матеріалів і, опираючись на власний досвід, я зрозумів, що це ВИБІР. А найбільший вибір нам дають ГРОШІ. Отримуючи на руки гроші, навіть, якщо ти планував їх витратити на благодійність, в тебе завжди є спокуса, відкласти свої добрі наміри до наступного разу і купити, щось більш матеріальне для себе. Саме тому я не дуже вірю в розповіді “Я продаю на OLX, а гроші відправляю на благодійність”. А от конкретна річ, яка лежить в шафі або в комірчині, нам ніякого вибору не дає. Вона може або і далі лежати і чекати свого часу, або бути реалізованою з метою залучення виручених коштів на соціальні потреби.

Зараз в Україні набирає популярності модель допомоги речами, коли люди просто відносять тюки своїх вживаних речей на спеціальні пункти прийому. Потім ці речі сортуються і виділяються в тому самому вигляді тим, хто їх конче потребує. Так, ця модель має право на існування. І особливо вона затребувана в саме такі кризові часи, як ті, в яких існуємо ми. Але на мою думку, така модель допомоги виховує залежність отримувача від зовнішніх обставин і заважає шукачам допомоги знаходити справді дієві шляхи виходу зі скрутної ситуації. На мою думку, кошти, виручені за старий телевізор або шубу можуть бути зреалізовані на оплату дорогого лікування поранених, дітей з онкологічними проблемами, на закупку дорогого іноземного обладнання для лікарень або на побудову містечок для вимушених переселенців. Саме тому я проти того, щоби виховувати в наших громадянах пасивних утриманців.

Я прийшов з бізнесу і знаю, що “нагодувати голодних рибою” настільки ж недостатньо, як і “дати їм в руки вудку”. Треба революціонізувати саму галузь “вилову риби”, щоби змінити і психологію, і поведінку, і мотивацію “рибаків”. Кожен соціальний бізнес крутий вже в тому, що він є самодостатнім, не потребує сторонньої допомоги, додаткового фінансування і прямо впливає на вирішення конкретної соціальної проблеми.

Murahy.com, з моєї точки зору, це перша в Україні, насправді інноваційна модель соціального підприємництва, яка вже на старті має колосальні можливості для росту та масштабування в межах цілого світу”.

Механіка. Власне, нічого складного:

1. Ви продаєте речі, якими не користуєтесь.
2. Хтось знаходить щось необхідне для себе.
3. Всі зібрані кошти йдуть на потреби тих, кого визначає продавець-жертводавець.

Той, хто бажає продати свої речі, гаджети, електроніку тощо – обирає напрямок пожертви: армія, поранені, вимушені переселенці, діти, тварини…

Через платформу «Murahy.com» кожен має можливість допомогти, пропонуючи-купуючи – на добру справу.

Логістика

Сьогодні система працює виключно через Нову пошту, де доставку оплачує покупець товару. А гроші в цій схемі автоматично, по спеціальній угоді з Новою поштою, пересилаються «Мурахам».

Що продається

Насправді – будь-що, крім дуже габаритних товарів і в межах закону. Наразі на платформі речі згруповано в 7 кошиків: дитячий світ, електроніка, мода і стиль, хобі/відпочинок, музика/книги, все для дому, інше.

Пропонуйте/замовляйте – і тіште себе думкою про +1 добру справу-покупку.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

[ви]СТОЇМО: консолідація українців заради спільної перемоги

Максим Буткевич: щоб протистояти смерті, не можна відмовлятися від власної свободи

Громадянське суспільство в умовах війни: презентовано Барометр ОГС 2024

Культурна євроінтеграція та опір стиранню: про що говорили на Шостому Міжнародному Ярмарку Грантів у Сфері Культури

Безоплатна правова допомога для військових: контакти та ресурси

Як «Молода Просвіта» підтримує громади та переселенців на Івано-Франківщині