Як громадські організації долучаються до облаштування укриттів: досвід КримSOS

Громадський Простір

КримSOS втілює проєкт допомоги локальним спільнотам з облаштування укриттів. «Головна мета проєкту — посилити спроможність спільнот України в контексті питання безпеки завдяки облаштуванню укриттів. Проєкт розрахований на громади, об’єднання активістів, громадські ініціативи тощо. Хочемо, щоб якомога більше людей навчилися облаштовувати укриття якісно та уникати типових помилок», — зауважив Олексій Тільненко, Голова Правління КримSOS. 

Наразі у межах проєкту, який підтримано Посольством Канади в Україні,  вдалося допомогти облаштувати понад 16 укриттів. Вони розташовані в населених пунктах Житомирської, Рівненської, Запорізької, Сумської, Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. Попри те, що наразі запущені процеси з облаштування понад 16 захищених місць, КримSOS продовжує пошуки партнерів та донорів для оснащення якомога більшої кількості укриттів по Україні. 

«Укриття, обладнані за відповідними стандартами та оснащені всім необхідним для забезпечення життєдіяльності, рятують життя», – говорить Ірина Даценко, співкоординаторка КримSOS. 

 

Проєкт КримSOS у цифрах і фактах:  

• Вже облаштовано більше 3000 м2 укриттів у 8 областях України, ця площа дорівнює площі пляжу Сонячний, що у Криму.
• Надано обладнання та матеріалів приблизно на 2 416 000 грн.
• Проведено вже чотири освітніх вебінари щодо облаштування, а 15 березня буде ще один –на нього відкрита реєстрація.
• Декілька укриттів будуть облаштовані меблями із переробленого пластику Racast Plastic. Унікальні конструкції розробила команда Аrtstudioleo Ольги Лекової. Коли меблі будуть непотрібні або їхній життєвий цикл закінчиться, їх знову перероблять та зроблять іншу річ.

Більше детально про алгоритм дій для громадських активістів/ок облаштувати укриття у своїй громаді, про стандарти, якими слід керуватися при цьому та поширені помилки Громадський Простір поспілкувався з Ольгою Лековою, експерткою проєкту, архітекторкою, власницею архітектурно-будівельної компанії Artstudioleo. Ольга заснувала проєкт Racast Plastic після початку повномасштабного вторгнення. Виготовляють меблі та нестандартні архітектурні рішення з переробленого пластику для потреб під час війни. Таким чином намагаються зменшити навантаження на довкілля, що і так потерпає від нещадних руйнувань та будівельного сміття.  

Самі люди мають задумуватись, як облаштувати укриття, чи це справа виключно влади?

Кожен сам відповідає за свою безпеку і якщо є можливість почати облаштування укриття – треба робити, а не чекати. Якщо ми постійно пасивні, то і представники влади будуть не помічати чи не знати про наші потреби. Адже під лежачий камінь вода не тече.

Запорука безпеки і кращого майбутнього в наших власних руках. Тож потрібно звертатись до місцевої влади з пропозиціями та вже зараз почати змінювати свій простір. Особливо це стосується прифронтових громад.

 Як у громаді на Житомирщині проходить облаштування укриття – ВІДЕО

Багато хто усвідомлює це, оскільки від початку повномасштабного вторгнення укриття стали тимчасовими домівками для тисячі людей. Наприклад, така ситуація була у містечку Малин на Житомирщині. Там викладачі Малинського міського центру науково-технічної творчості власноруч облаштували укриття для місцевих та людей із сусідніх сіл. І виконуючий обов’язки директора центру Олександр Бражник досі ночує у цьому сховищі, бо щоразу як оголошують тривогу, він має відкрити укриття.

Яким є алгоритм дій для охочих облаштувати укриття? 

Якщо громадська організація чи громада хоче облаштувати для себе укриття, то потрібно:

1. Зрозуміти, де укриття можна взагалі облаштувати. Для проєкту з КримSOS ми створили опитувальник для громад та ініціативних груп. В анкеті нам вказували інформацію щодо приміщень та їхнього стану. Не рекомендую робити укриття у панельних будинках (це дуже небезпечно) і там, де приміщення не мають хоча б одного додаткового виходу.

2. Далі вже можна розрахувати місткість укриття – кількість осіб, на яку розраховане приміщення. В середньому на 1 людину потрібно 0,5 квадратних метрів.

3. Розраховуємо кошторис з кількістю потрібної їжі, води, ліків, будівельних матеріалів та іншого. Наприклад, для однієї людини на добу потрібно 3 л води, а для хворих – по 20 л. Усі запаси мають бути на мінімум 48 годин перебування у приміщенні.

   Саме на етапі розрахунку «зависає» більшість людей. Навіть після вебінарів у КримSOS з правил облаштування укриттів учасники губляться у цифрах та різноманітті товарів.

4. Далі можна робити ремонт, якщо він потрібний. Зокрема, не в усіх є вентиляція, або залишають брудну бетонну підлогу і тоді в приміщенні небезпечно знаходитись довго.

Хтось гадає, що облаштування має закінчуватись на цьому етапі. А дехто обмежується аптечкою та вогнегасниками. Але є й такі, хто хоче створити дійсно комфортні умови перебування. Та для цього потрібно продумати, де люди будуть спати, де діти зможуть пограти, а хворі – отримати допомогу.

5. Додатковий етап – продумати як ще додатково можуть використовуватись приміщення з укриттями. Щоб вони були не тільки сховищами. Наприклад, зробити там бібліотеку, коворкінг чи дитячу кімнату.

У проєкті з КримSOS ми вже допомогли облаштувати 16 укриттів, більшість – у закладах освіти. Як на мене, це вдалося, тому що керівниця ініціативи й співкоординаторка організації Ірина Доценко добре усе організувала та чітко визначила критерії допомоги.

Нижче ВІДЕО  — історія громади Малина, Житомирська область, де в укритті перебувало понад 100 осіб в перші тижні повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Нам надіслали понад 400 заявок, але на усі б не вистачило фінансування від Посольства Канади в Україні. Тому багатьом нам довелось відмовляти. Але натомість ми вирішили допомогти своїми знаннями та досвідом – тому провели чотири вебінари з облаштування укриттів. 

Якими є головні стандарти для облаштування укриттів? Де про це можна дізнатися?

Норми облаштування укриттів прописані в Наказі №579 Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Але якщо говорити про комфорт – то тут кожен сам вирішує, що потрібно. Бо це поняття дуже відносне, особливо для людей з різними потребами.

Раджу переглянути презентацію одного з вебінарів з облаштування укриттів – там я зібрала загальні вимоги до приміщення.

Головні помилки в облаштуванні укриттів

Мало хто з активістів у громадах є експертом у будівництві чи безпеці. У кожному окремому випадку є якісь помилки з облаштування укриттів. Я б виділила дві головні:

1. Брак знань.

   Наприклад, люди не розуміють для чого в укритті має бути другий вихід. «І так же нормально..» – казали мені.

2. Загальний стан приміщення.

   Багато хто не звертає уваги на сирість, плісняву, відсутність вентиляції. Це усе потім може вплинути на здоров’я людей, які будуть вимушені переховуватись в укритті.

Поради 

Не перекладайте відповідальність на інших, об’єднуйтесь, починайте робити облаштування самостійно – це можливо! Головне мати бажання!

Багато підприємців відгукуються на заклик допомоги. Хтось з будівельників може проконсультувати, магазин зробить знижку на матеріали, чи віддасть їх безплатно. Разом з сусідами власноруч можна зробити ремонт. 

А в облаштовані приміщення захочуть приходити більше людей, а значить більше українців будуть у безпеці під час обстрілів. Таким фідбеком поділились ті люди, кому ми допомогли облаштувати укриття. Нам розповідали, що діти в садочку самі вже просяться в укриття, коли тривога, їм цікаво там знаходитись. Малеча почала сприймати його не як сумне сіре приміщення «куди треба йти», а як тимчасову повноцінну частину свого простору, куди вони хочуть йти, бо там є їхні іграшки.