Володимир Кузка: в Польщі є багато чого повчитися, та нам потрібен свій шлях

Prostir.Ua

У рамках Koło Aktywności-Polska&Ukraina ми продовжуємо разом з Вами вивчати Польщу очима українців. Цього разу про власне бачення трансформаційного розвитку Польщі, українсько-польських відносин нам розповів Володимир Кузка, асистент проекту “Східне Партнерство – Комплексне управління кордонами – Проект з посилення потенціалу” у Європейському Агентстві з питань управління оперативною співпрацею на зовнішніх кордонах країн-членів ЄС – ФРОНТЕКС.

Наразі ти працюєш і живеш у Варшаві, знаєш добре Польщу, поляків – як сьогодні Україна сприймається? Які головні зміни ти помітив?

Польщу знаю достатньо добре, оскільки я тут навчався на магістерській програмі 6 років тому, але польською я не розмовляю, оскільки навчався англійською і французькою. За 6 років після завершення мого навчання Польща дуже сильно змінилася, а особливо Варшава – місто в принципі стало дуже європейським і дійсно виглядає як столиця.

Середньостатистичний поляк став більше заробляти і подорожувати. Помітив, що поляки стали менш набожними. Наразі Україна сприймається досить позитивно і багато людей співчувають і навіть допомагають.

Інтелігенція, звичайно ж, на нашій стороні. Останнім часом у них знову згадують часи соцтабору і багато дискусій на цю тему. Однак є і маргінальна невелика частина русофілів, які інколи говорять дурниці про колишні польські землі Західної України, але таких дуже мало.

Більшість поляків прекрасно розуміє, що нестабільність і війна в Україні створюють загрози і для них.

Інформаційне поле, чи стало більше інформації про Україну? Час від часу до нас доходять певні випадки інформаційного викривлення подій в Україні, часто з проросійським акцентом.

На жаль, не дуже слідкую за польською пресою і телебаченням, але певне викривлення подій є. Це пов’язано з тим, що дуже часто джерелом інформації є саме російські медіа. До цього варто додати, зміна уряду і глави парламенту нам точно не на користь, ці люди дуже далекі від розуміння серйозності ситуації, і Україна для них не пріоритет, тому це має вплив і на інформаційне поле. Якщо чесно, то до Майдану у них було набагато більше інтересу, до Донбасу якось спокійніше…

Коли ти вперше бував у Польщі, що тебе вразило? Чи можемо ми повністю перейняти досвід Польщі? Чи варто?

Вперше побував у Польщі у 2002 році. Вразили гарні дороги, недорога і смачна їжа і засіяні поля, бо тоді в Україні все заростало бур’янами.

Я абсолютно переконаний в тому, що нам потрібний власний шлях розвитку. Нам потрібно створити свою національну модель. Так, в Польщі є багато чого повчитися, але умови, в яких здійснювалися реформи і трансформація у Польщі, наразі дуже відрізняються і їх не можна просто скопіювати. Гадаю, що є багато позитивних елементів в економічній лібералізації, держуправлінні і освіті, які можна вивчити і частково використати.

Набуття будь-якого досвіду як професійного, так і життєвого є завжди корисним, тому потрібно вчитись і намагатися виявити корисні речі для себе, і які можна потім застосувати у нас в Україні.

Нам потрібна своя модель самоврядування, бо Україна дуже різноманітна, а Польща моноетнічна і, я б сказав, монополітична у сенсі самоврядування.

У чому проявляється професійність польських НУО (якщо ти міг спостерігати їхню роботу)?

Професійність НУО в тому, що більшість з них уже дуже довгий час працюють і мають непоганий нетворкінг з європейськими та міжнародними НУО. Вони дійсно відіграли важливу роль в трансформації Польщі. Потрібно також зауважити, що в них і набагато більше фінансування.

Ти як людина з чудовою закордонною освітою, дослідницьким бекграундом, маєш великий досвід роботи і в проектах ЄС, міжнародних організаціях – яке твоє бачення і оцінка – як Україна мала б залучати цю освічену молодь до державотворення? До речі, чи тенденція змінюється за ці останні півроку ?

За останні 10 років дуже велика кількість українців отримала освіту закордоном, але, на жаль, лише невелика частина з них повернулася до України. З власного досвіду можу сказати, що освічені люди не потрібні на державній службі. Там свій світ схем і розкладів. Зараз щось трішки змінюється, але це зовсім несуттєві зміни. На жаль, кадрова політика Уряду і Президента викликає багато запитань. Для залучення освіченої молоді до держорганів потрібно створити ендавмент фонд, з якого будуть виплачуватися нормальні зарплатні. Ну не піде молода людина з західною освітою працювати за 3-4 тис грн.! Я за грузинську модель реформи держслужби – звільнити по максимуму усі старі кадри і набрати нові, бо нашу держслужбу з цими чиновниками не можна реформувати.

Зараз для України та Польщі дуже актуально популяризувати теми, які нас об’єднують. У який спосіб, на твою думку, це доречно робити?

Я думаю, що нас зараз об’єднує зовнішня загроза і потрібно зробити особливий акцент на тому, що попередні історичні розбіжності більше не мають значення. Тут особливо доречними можуть бути спільні наукові, освітні та культурні програми\обміни, потрібно створити спільні навчальні програми і дослідження.