Тетяна Яцків: Замість того, щоб займатися розвитком, ми постійно думаємо про зміни в законах

Олександр Ярощук

Чергова новація від Мін’юсту викликала жваве обговорення та обурення в громадському секторі. Пропозиція жорсткіше боротися з рейдерством серед юридичних осіб зачепила і громадські організації, які, якщо закон буде прийнято, муситимуть викласти, за деякими підрахунками, додатково тисячу гривень за посвідчення підписів на установчих документах.

Чи дійсно громадські організації отримають додаткові витрати з новим законом? Які основні проблеми законодавчого характеру сьогодні актуальні в третьому секторі? Що не так з внесенням змін в статути НУО, яких вимагає нове податкове законодавство? Про це та інше Громадський Простір розпитав експертку, очільницю Центру громадської адвокатури Тетяну Яцків.

Громадський простір: Останні декілька тижнів у громадському секторі триває дискусія щодо прийняття законопроекту №5067, яким за зміну керівництва юридичних осіб, в тому числі НУО, потрібно буде сплатити тисячу гривень нотаріусу. Чи дійсно в проекті є така вимога і якщо так, то що саме вона передбачає?

Тетяна Яцків: Що стосується законопроекту №5067 “Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів” від 05.09.16 року. Він стосується всіх юридичних осіб. Зрозуміло, що і юридичні особи, і громадські об’єднання потрапляють в цю категорію. Законопроект передбачає, що коли юридична особа, в тому числі громадське об’єднання, буде подавати документи на внесення змін про юридичну особу, то рішення щодо зміни керівництва посвідчується нотаріально. У законопроекті йде мова про підпис голови та секретаря загальних зборів, якими посвідчується протокол зборів. По-друге, це також стосується установчого документу – його з підписом уповноваженої особи або голови та секретаря загальних зборів теж потрібно оформляти нотаріально. Тобто, з прийняттям законопроекту підпис на статуті потрібно буде щоразу посвідчувати. Власне нотаріальне посвідчення документів і є додатковою витратою.

Громадський простір: Чи вирішує законопроект №5067 питання реєстраційного збору?

Тетяна Яцків: Цей законопроект його не відміняє. Коли приймався новий Закон “Про державну реєстрацію юридичних осіб”, йшлося про те, що як для нових організацій, так і за будь-які зміни – не мало бути збору. По логіці закону для громадських об’єднань збору не мало бути, але він там є – 0,3 від мінімальної зарплати.

Громадський простір: Так, десь 410-420 грн. на сьогоднішній день.

Тетяна Яцків: Тут більш концептуальні стоять питання, які стосуються як нових організацій, так і тих, хто буде вносити зміни. Ця проблема називається “правова експертиза документів”. Організації ганяють туди-сюди: там коми немає, там крапка не та. Виходить так, що організація буде втрачати гроші, адже їй при будь-яких зауваженнях треба буде знов нотаріально посвідчувати документ. Це буде витратніше, ніж для інших юридичних осіб.

Звичайно є дискусія от про  “рейдерство”. Одні вважають, що в громадському секторі треба ці запобіжні засоби ввести, так само як для інших юридичних осіб. Громадські об’єднання завжди страждали від того, що для них створювалось особливе законодавство і навпаки наполягали, що треба включити ті норми по реєстрації в закон про реєстрацію – і щоб все, що змінюється для юридичних осіб, змінювалося і для громадських об’єднань. Але це можливо лише тоді, коли організації будуть мати ті ж умови, що й інші юридичні особи. А в цьому випадку, враховуючи правову експертизу, буде дуже багато проблем.

Зараз подати документи на внесення змін з першого разу залишається нереальним. З новими організаціями все простіше: ми підготували пакет документів, подали, нам його вичитали, сказали де помилки і ми його переробили. Тут ми нічого не втрачаємо крім часу. Але якщо говорити про зміни, то цей реєстраційний збір “в копійку влітає”. На ті 400 гривень багато разів не походиш в реєстраційну. Тоді треба йти до органу реєстрації з “чорновим варіантом” – як в старі часи. Там їх вичитують, дають зауваження, а потім доопрацьовуєш і подаєш. У разі прийняття проекту №5067 буде такий самий варіант, тільки треба буде йти ще до нотаріуса. Жодного спрощення для НУО не відбулося.

Так само до кінця року є зобов’язання привести статути у відповідність до податкового законодавства. Цей строк проведення у відповідність мав корилюватися зі строком приведення у відповідність тих п’яти років закону про громадські об’єднання. Напевно багато організацій взагалі не будуть знати, що їх виключили з реєстру. Може буде таке, що вони отримають грант, а якщо вони не є в реєстрі, то вони повинні сплатити з нього податок.

На мою думу, це все вказує на певний контроль з боку держави за документами організації і за тим, що відбувається в організації. Статути решти юридичних осіб особливої перевірки не проходять – це зобов’язання і проблеми самих засновників. А громадські організації і надалі будуть під пильною увагою. Тому необхідність декілька разів посвідчувати документи потрібно ставити під сумнів. Ця ситуація – ризик для громадського сектору.

Громадський простір: Чи відомо вам про інші законодавчі ініціативи, зокрема Мін’юсту? щодо регулювання процесів реєстрації діяльності громадських організацій.

Тетяна Яцків: Ні. Але навіть цей законопроект з’явився через те, що наше законодавство потрібно приводити у відповідність до європейських стандартів. Принаймні так стверджують його автори у пояснювальній записці.

Громадський простір: Чому у нас відбуваються постійні зміни в законодавстві про громадські організації?

Тетяна Яцків: У нас немає системного бачення цих процедур. Всі десять років законодавство постійно змінюється. Концепції і стратегічного бачення немає, все ситуативно і третій сектор від цього постійно в стресі. Замість того, щоб думати про розвиток, про планування внутрішніх структур, він постійно перебуває в якомусь страху.

Все непрогнозовано, так само як і з новим порядком про реєстр. Протягом двох місяців мали повідомляти організації про цей порядок. Однак ні ми, ні наші колеги зі Львова так нічого і не отримали. В інших областях інформацію про те, що потрібно надіслати статут для аналізу, повідомляли через інші громадські організації.

Громадський простір: До Вас часто звертаються з цих питань представники громадських організацій?

Тетяна Яцків:  У громадського сектору немає усвідомлення, що це потрібно. Якщо про те, що потрібно привести статути до вимог закону про громадські об’єднання – громадські організації ще пам’ятають, то усвідомлення про податкові зміни немає. Вони десь чули про це і узгоджують документи з вимогами нового закону. Це відбувається в такому легкому режимі. Є дві категорії сприйняття: одні спокійно, а інші в паніку впадають.

Громадський простір: Чи встигнуть громадські організації внести зміни до 1 січня 2017 року, відповідно до вимог податкового законодавства? Якщо ні, то що очікує на громадський сектор?

Тетяна Яцків: У нас є чинний порядок внесення в реєстр неподаткових установ та організацій. Там визначено процедуру. Організації, установчі документи яких не відповідають вимогам Податкового  кодексу, будуть виключені фіскальною службою з реєстру неприбуткових установ та організацій. Це погано для громадського сектору, тому що ми тоді втрачаємо пільги на доходи: у такому разі всі доходи організації повинні оподатковуватися.

Громадський простір: Ви сказали про те, що ці кроки з боку Мін’ юсту та Верховної Ради направлені на те, щоб привести українське законодавство у відповідність до міжнародних стандартів. Чи дійсно це потрібно для України, чи є ці дії приведення нормативно-правової бази до міжнародних стандартів? Чи можливо чиновники користуються цим магічним словом, щоб аргументувати свої дії?

Тетяна Яцків: Мені важко оцінювати відповідність міжнародним стандартам. Ми не досліджували питання реєстрації юридичних осіб. Питання реєстрації НУО нам знайоме. Є два варіанти: перший – у НУО є окреме законодавство або навіть окремий реєстр і другий – поширення на громадські організації законодавства про юридичні особи.

Я можу сказати точно, що просто ці законодавчі зміни не допоможуть громадському сектору. Те, що ми посвідчимо підписи на протоколах чи на статуті, не допоможе запобігти рейдерству в громадському секторі.

Громадський простір: Які основні завдання Ви зараз бачите в регулюванні роботи громадських організацій?

Тетяна Яцків: По-перше, громадські організації повинні залишатися специфічним правовим суб’єктом. По-друге, потрібно лобіювати скасування реєстраційного збору. По-третє, повинна бути концепція розвитку третього сектору. На всі проблеми НУО потрібно дивитися комплексно. Лише тоді ми вдихнемо трохи вільніше і не будемо боятися правової експертизи.  

Через окремі випадки рейдерства в третьому секторі ми не можемо погіршувати становище усіх громадських об’єднань і створювати їм такі перешкоди. Я вважаю, що від таких жорстких умов  постраждають звичайні громадські організації, які нормально працюють.

Звичайно, ми не застраховані від рейдерства. І чи в цьому випадку буде критичним те, що ми посвідчимо підписи на документах? Тобто кожен компетентний юрист може скласти будь-які документи так, що при посвідченні все буде добре. Це не допоможе громадському сектору. Але що буде далі? Припустимо, отримав хтось нечесним шляхом контроль над організацією. У нашому секторі важко щось “приховати”, бенефіціари, чи грантодавці, чи партнери просто більше не працюватимуть з цією організацією, а це найгірше для організації, це – погана репутація.

Ризики і проблеми від цих змін будуть більшими. Постраждаємо ми всі. Ми будемо зобов’язані витрачати додаткові кошти, займатися реєстраційними процедурами –  тобто вкладати свої сили, щоб держава знову визнала нас як суб’єкта, який працює в Україні. Громадські організації більш рухливі, життєві, це живий організм. І мені здається, що це, навпаки, буде стримувати розвиток організацій. Ми будемо прив’язані до тих засновників і учасників, які є в реєстрі. Це заважатиме розвитку великих членських організацій. Можливо для підприємництва це б дало свої результати, але не в нашому випадку. Навпаки, це створюватиме масу додаткових проблем для всіх організацій.

Громадський простір: Що саме пропонуєте робити з реєстрацією та приведенням статутів у відповідність до законодавства?

Тетяна Яцків: Потрібно відтермінувати внесення змін податкового законодавства до 2018 року, коли буде стояти питання про кінцеве виконання вимог Закону «Про громадські об’єднання». В цьому немає жодної проблеми, тому що і Цивільний кодекс і Закон «Про громадські об’єднання» передбачає, що ми і так є неприбутковими, що ми можемо одержувати прибуток, але в нас особливості щодо розподілу цих доходів. Взагалі є дискусія чи потрібен реєстр неприбуткових організацій, оскільки за своє суттю вони і так є неприбутковими. Тому, мені здається, що ставити вимогу привести у відповідність до 2017 року – це знову перешкоджати розвитку організацій.

Друге питання – це необхідність правової експертизи статутів. Юридичні особи працюють зі статутами і не міняють, якщо законодавство змінилося. У нас навпаки. Тому я не розумію цієї надмірної правової експертизи статутів організацій, якщо є загальні підходи в законодавстві про юридичні особи.

З короткострокових завдань потрібно відмінити реєстраційний збір за внесення змін в статути громадських об’єднань. Існують навіть певні відносини між суб’єктами реєстрації і НУО, яких не має бути. Тобто скасування реєстраційного збору і відтермінування внесення  змін до установчих документів по податкових питаннях – це першочергові завдання.

Взагалі, на мою думку, Україна унікальна країна, яка ніби то робить реформи, але чи вони стають кращими, чи вони покращують становище!? І ось так ми постійно в цьому середовищі намагаємось вижити. Замість того, щоб займатися розвитком, займатися своїм напрямком діяльності, ми постійно думаємо чи були зміни в законодавство – і чи потрібно приводити документи у відповідність до цих змін.

Транскрибування – Марія Поцілуйко