Справа Юрія Гукова: “тюремна розплата за патріотизм”

Любов Єремічева

Сьогодні, 5 серпня, в “Інтерфакс-Україна” відбулася прес-конференція “Тюремна розплата за патріотизм”, присвячена кримінальним переслідуванням добровольців, зокрема, Юрія Гукова.

Юрій Гуков – журналіст, громадський діяч, правозахисник, активний учасник Київського Євромайдану. На початку травня 2014 залишив журналістську роботу й пішов добровольцем в батальйон “Айдар”, був одним із перших п’яти засновників батальйону. З вересня 2014 року Юрій працює журналістом у Харківській правозахисній групі, завдяки чому активно висвітлював події на Донбасі, готував аналітичні статті про ситуацію на територіях так званих ДНР і ЛНР.

Юрій Гуков – батько трьох дітей 12, 7 і 4 років. Їхня мати Анна Самелюк була розстріляна 23 травня 2015 р. сепаратистами.

23 червня 2015 року Гуков затриманий в Харкові, коли приніс заяву про злочин – вбивство дружини. Він звинувачується в розбої (ч.3 статті 187 КК) і перебуває в Криворізькому СІЗО, ведеться слідство. Ця справа відповідає епізоду №3 у відомому списку «65 злочинів «Айдара», підготовленому Геннадієм Москалем. 4 червня 2014 року за усним наказом комбата «Айдара» Гукову з декількома бійцями було доручено затримати і доставити сепаратиста С. з смт Троїцьке. Побачивши доньку, почувши крики дружини, Гуков не став силою затримувати С. і пішов разом із бійцями. Один з них прихопив ноутбук та мобільний телефон, про що Гуков дізнався вже після того, як вони поїхали. С. викликав міліцію, Гукова і його товаришів було затримано, а ноутбук і телефон тоді ж були повернуті власнику. Через 9 місяців потерпілий С. написав заяву про злочин.

Саме ці події були прокоментовані правозахисниками під час прес-конференції:

“Поки що у нас немає усталеної точки зору, але мушу сказати, що в деяких справах, які ми вже вивчали, я особисто вбачаю ознаки політичного переслідування, але щоб стверджувати це напевне, нам ще потрібен час і більше інформації, більше матеріалів, щоб бути більш впевненими в таких висновках”, – заявив директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

“Як на мене, тижня не вистачить, щоб завершити слідство, я в цьому абсолютно певен. І за тиждень буде знову продовження терміну ще на тиждень… Робиться це з єдиною метою – не дати нам провести апеляційний розгляд цього рішення в апеляційному суді уже в місті Дніпропетровськ, – правозахисник нарікає на відверте затягування справи, – Ось така сумна історія. Вона доводить, що це якась гра з боку прокуратури, яка робить все, щоб апеляційне провадження не відбулося. Це дуже сумно, ми просто змушені в цій ситуації перейти до активних публічних дій. Ми хоча ніколи не робимо цього… Раніше не робили – до рішення суду обговорювати можливі варіанти, коментувати ці речі, бо суд має бути незалежним, але, знаєте, коли відбувається така гра в одні ворота, така, можна сказати, ганебна гра, то ми перейшли до активних публічних дій. Ще в Харкові провели прес-конференцію, коли все це знали, в понеділок, вчора провели пікет Генеральної прокуратури, сьогодні проводимо прес-конференцію – будемо нарощувати цю публічну кампанію на захист Юрія Гукова, який, на мій погляд, абсолютно необґрунтовано звинувачується в скоєнні злочину, який йому інкримінують. Будемо й далі вивчати цю ситуацію більш детально на інших справах, щоб зрозуміти – що це таке – чи це кампанія якась проти добровольців, на скільки обґрунтовані обвинувачення, як це взагалі розцінювати…”

Виступ повністю:

Вікторія Дейнека, адвокат: “Справа в тому, що захист не вбачає в діях Юрія Гукова того складу злочину – розбій, який йому інкримінує прокуратура. За цією статтею, власне, йому було повідомлено про підозру. Як наслідок, було обрано найсуворіший запобіжний захід – тримання під вартою. Із тих матеріалів, які стали відомі захисту, матеріалів кримінального провадження, можу зробити висновок, що дій насильницьких по заволодінню майном особи Юрій не вчиняв. Власне, насильницькі дії по заволодінню майном є складовою частиною об’єктивної сторони складу злочину “розбій”. Все, що він робив, це знаходився, був учасником цієї події, простояв в коридорі, біля дверей цієї квартири, нікому не погрожував, не застосовував ніяких насильницьких дій, не брав ніякого майна”.

Виступ повністю:

Експерт Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко: “Я хотів би звернути увагу на два моменти. Перший – це кваліфікація дій, за які висунуто обвинувачення Юрію Гукову. Який, насправді, якщо ми подивимося на суть речей, був добровольцем, фактично виконував свій громадський обов’язок по захисту Батьківщини, територіальної цілісності нашої держави і виконував наказ командування, наказ командира. Тому тут так само виникає перше питання – щодо того, в якій зоні правової площини потрібно розглядати питання висунутого обвинувачення Юрію Гукову. Ми говоримо про те, що все це відбувалося в селищі Троїцьке – це зона, де фактично не працювали правоохоронці. І на сьогоднішній день ми так само можемо ставити питання, наскільки якісно розслідуються всі ті правопорушення, якщо вони вважаються правопорушеннями, з точки зору ординарного права, яке сьогодні застосовується до Юрія Гукова. Щодо тих злочинів, які скоювалися, продовжують чинитися на територіях, де фактично немає повної юрисдикції держави і не відбувається захист прав осіб правоохоронними органами… Так, є певні порушення з точки зору проникнення до житла особи, намагання доправити особу до “Айдару”, але, знову таки, повторюю – це було виконання наказу військового командування. Виникає питання: наскільки розслідується цей зв’язок між тим, що військовослужбовець, який виконував наказ командування і той командувач, який віддавав цей наказ… Відповідно, відповідальність за цей злочин абсолютно солідарно має бути покладена на нього, він так само має відповідати або сидіти в тому ж СІЗО, де сидить зараз Юрій. Тому у мене є питання до прокуратури, у тому числі до військової, наскільки розслідується саме цей аспект.

Друге, я хотів би сказати, що ми говоримо про фактично зону “сірого права”, де право не здійснюється в повній мірі. Нашій державі потрібно вивчити це питання, оскільки фактично всі ті, хто брав участь у захисті в якості добровольців, якості учасників добровольчих батальйонів або тих, хто долучався до них, мабуть, сюди можуть потрапити і волонтери, – майже кожному з них можна буде висувати якісь на сьогоднішній день претензії щодо правопорушень або навіть вчинення якихось злочинів, якщо ми будемо розглядати дії їх у тому військовому конфлікті, оскільки вони брали участь. Вони брали участь у військовому конфлікті. Йдеться про військовий конфлікт. Це одна з проблем – коли речі не називаються своїми іменами, коли ми про війну не говоримо, що це війна, коли ми говоримо, що це є антитерористична операція, не визначаючи абсолютно, наскільки вона відповідає визначенню цьому… Відповідно, наслідками цього є отакі трагедії, які відбуваються з поламаними долями, як ми говоримо про Юрія Гукова”.

“.. Ті ж самі прокурори, які на сьогоднішній день залишаються в своїх кабінетах, займаються своїми посадовими обов’язками, можливо, повинні завдячувати саме Юрію Гукову і таким, як він, які пішли добровольцями, які підіймали прапор над Алчевськом. Я думаю, що тим прокурорам не вистачило б мужності це робити в той час… Вони це робили – Юрій Гуков і такі, як він, і зараз через те, що вони виконували свій громадянський обов’язок, вони несуть відповідальність, я так розумію, навіть не розуміючи до кінця: за що ж вони мають нести таку тяжку кримінальну відповідальність, підозру про яку їм висунуто прокуратурою і судами… Тому обов’язок і суспільства, і правозахисників якраз стати на захист саме таких, як Юрій Гуков “, – підкреслив правозахисник.

Виступ повністю: