Реформування України під час війни: здобутки та виклики

Громадський Простір

Зіткнувшися із загрозою свого існування, Україна не просто встояла, а ефективно функціонує як держава: бореться на фронті та паралельно впроваджує реформи. Ці реформи мають стати основою для успішного відновлення та європейської інтеграції. 

Які реформи показали свою ефективність у час повномасштабної війни, де довелося «гасити пожежі», які зміни є критичними, щоб Україна могла рухатися вперед, а також про механізми антикорупції, євроінтеграцію та відновлення громад — говорили на конференції «Вперед і вгору: реформування України під час війни». 

Подія зібрала разом українських та закордонних урядовців, державних службовців/-иць, представників/-ць бізнесу, експертів/-ок та представників/-ць громадянського суспільства.

З вітальним словом про єдність народу України, про важливість відкритого діалогу звернулась Ася Іванчева, старший директор по Європі Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Війна не зупинила реформи

 Хоча реформи швидко не відбуваються, але їх треба зробити — швидко, якісно та успішно. На це є запит суспільства. Таким меседжем виконавчий директор ГО «Вокс Україна» Максим Скубенко відкрив конференцію ​​«Вперед і вгору: реформування України під час війни».

За словами Ксенії Алеканкіної, лідерки проєкту Індекс реформ, ГО «Вокс Україна», повномасштабне вторгнення не зупинило реформи в Україні. 

«Коли ми продовжили моніторинг, то побачили, що реформи тривають. І навіть на початку повномасштабного вторгнення цей процес був інтенсивніший, ніж під час пандемії», — зазначила Ксенія Алеканкіна. Позитивною новиною є також те, що під час війни в Україні приймається дуже мало «антиреформ», які могли б відкинути країну назад. 

Водночас велика кількість змін може впливати на їхню якість. На думку експертки, велика кількість законодавчих актів, які змінюють правила гри в країні (а таких за рік є понад 3 тисячі) створюють велике навантаження на бізнес, держслужбовців, які мають все це відстежувати, підлаштовувати свою діяльність і здійснювати зміни.

Як показало опитування ГО «Вокс Україна», до найбільш важливих реформ, на думку українців, належать цифровізація державних послуг, реформа армії, децентралізація, медреформа та створення антикорупційних органів. Водночас на думку українців, судова реформа, яка є дуже важливою, здійснена невдало. А що стосується пріоритетів на найближчі роки, то українці відносять сюди боротьбу з корупцією. 

Реформи, план Б та вчасні кроки, які допомогли 

Коли почалася повномасштабна війна, Національний банк України зміг встояти, і все це завдяки реформі 2015 року, що перетворила Нацбанк на потужну інституцію. Про це заявила Катерина Рожкова, перша заступниця Голови, Національний банк України:

«Що таке реформа Національного банку? Це люди, процеси і процедури. Якщо коротко, то реформа 2015 року перетворила Національний банк на потужну інституцію. До того Національний банк був, перепрошую, «one man show» з мікроменеджментом, з повним директивним характером управління… Результатом цієї реформи стало реформування банківського сектору. Ми у 2022 році не «приборкували пожежу», бо не було «пожежі». Банки були ліквідні, докапіталізовані, реформовані, з корпоративним управлінням, з внутрішніми процесами, і також мали план «Б».

За словами Сергія Коваленка, генерального директора компанії Yasno, втриматися Україні під час війни допомогло також від’єднання від енергосистем Росії та Білорусі та приєднання до європейської системи:

«За декілька днів до повномасштабного вторгнення, у нас відбулася грандіозна подія — Україна від’єдналася від країни-агресора з точки зору єдиної електромережі і приєдналася до європейської системи електромереж. Якби це не відбулося, то можемо тільки гадати, як би воно було. Приєднання до  європейської системи електромереж — це була фантастика, це одна з тих речей, які, на мій погляд, втримали нас наразі та будуть втримувати у майбутньому».

Три найбільші фактори, як для бізнесу, так і для держсектору, що допомогли у критичний час — це підготовка\наявність плану, люди і горизонтальні зв’язки. В цьому переконаний Єгор Григоренко, партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні, член Наглядової ради ГО «Вокс Україна».

«Люди… Це був реально найважливіший фактор. Те, що у перші дні зникла велика кількість людей у будь-кому бізнесі, і в державному секторі, мені здається, також, це правда. Десь це було 20%, десь 50%, а десь і до 80%. Але, з мого досвіду, зникали випадкові або зайві люди, а ті, хто залишилися, вони і є справжнім кістяком будь-якої організації, будь-якого бізнесу. На щастя, тих людей виявилося достатньо, вони були достатньо вмотивованими для того, щоб навіть, коли до кінця незрозуміло що робити, починати щось робити».

Громади: війна та відбудова  

Реформа децентралізація мала великий вплив на громади, коли почалася повномасштабна війна, а також допомагає громадам сьогодні. Про це зазначила Олександра Койдель, доцентка КSЕ та радниця Центру соціологічних досліджень, децентралізації та регіонального розвитку КSЕ Інституту. 

Згідно з дослідженням «Потреби та пріоритети органів місцевого самоврядування України. Надання послуг у воєнний та післявоєнний період», в якому взяла участь 241 громада, український досвід продемонстрував переваги децентралізації для вирішення криз. 

«Українські органи місцевого самоврядування, громади показали здатність адаптуватися, використовувати місцеве знання, місцевий контекст, орієнтуватися в тому, щоб вирішувати кризи. Ми не можемо сказати, що це прямий наслідок децентралізації, але в будь-якому разі децентралізація — це передумова, яка зробила поштовх для розвитку автономних управлінських практик, які насправді виявилися корисними під час війни», — зазначила Олександра Койдель. 

Про виклики війни у громадах, зокрема, на деокупованих територіях, розповів Юрій Бова, голова громади, Тростянецька міська громада (Сумська обл.).

За словами Юрія Бови, перший головний виклик полягав у тому, що суспільство не було готове до війни. Другий виклик — швидке відновлення після деокупації.

«Сьогодні Україна на сході та на заході — це різні частини України, навіть попри обстріли ракетами Тернополя чи інших населених пунктів. Тут знищено все. Чи можете уявити, що зараз в Києві ви виходите на вулицю, і 99% суб’єктів торгівлі не працюють? А тут нема нічого, взагалі нічого. Що робити? За два тижні повністю розграбоване місто… Наслідки жахливі: 120 млн дол. — оцінка фізичної руйнації в місті… Жодного комп’ютера, автотехніки… немає нічого, і от ти як міський голова мусиш цей виклик долати. А люди вже на другий день деокупації питають —  а чому нема води? А коли світло буде? А у нас 70% електромереж розірвано, поля заміновані, електрики їдуть в поля та підриваються на мінах. Тому виклик максимально швидкого відновлення стоїть сьогодні перед кожним містом, яке було деокуповано. Чому? Ми розуміємо, що наші люди кудись виїхали, і наш бізнес без можливості нормального існування. Наша задача — повернути життя в кожен населений пункт максимально швидко».  

Як повідомив Юрій Бова, за рік у місто Тростянець повернулося 95% людей, а також вдалося залучити 100 млн грн для відбудови. 

На думку Олександра Солонтая, виконавчого директора «Агенції відновлення та розвитку», експерта інституту Політичної освіти, саме громади повинні бути безпосередніми драйверами відбудови України.

«Ресурси обмежені, і має бути розуміння, куди ці ресурси спрямовані, — зазначив Олександр Солонтай. —  Мені здається, що держава сама дала правильну відповідь. Комп’ютеризація, диджиталізація, цифрові інструменти — дозволять чітко зачекінити на карті України кожен проєкт і зрозуміти, де і що відбувається… Я прихильник того, що все-таки громади повинні бути безпосередніми драйверами, учасниками і суб’єктами відновлення, відбудови».

За словами експерта, велика кількість речей, починаючи від ідеї проєкту та закінчуючи кінцевою відповідальністю за втілення проєкту, повинна робитися на рівні сільської, селищної, міської ради, на рівні громади.

Корупція та велика відбудова

Розв’язання питання корупції є одним із ключових для України, яка хоче здійснити успішну відбудову та приєднатися до ЄС. 

Як вважає керівник Антикорупційної ініціативи ЄС Аллан Паг Крістенсен, питання корупції є ключовим для такої країни, як Україна, яка хоче приєднатися до ЄС. Водночас боротьба з корупцією також буде ключем до успішної відбудови.

«Сьогоднішня конференція була про реформи, євроінтеграцію, відбудову, і все це дуже тісно пов’язане. Я не думаю, що ми можемо уявити євроінтеграцію без реформ. Ми не можемо уявити успішну відбудову України без реформ… Коли ви дивитесь на нормативні акти ЄС, там мало написано про корупцію та про те, як країни-члени мають боротися з корупцією, але це насправді питання номер один для такої країни, як Україна, яка хоче приєднатися до ЄС. І боротьба з корупцією також буде ключем до успішної відбудови».

 «До великої відбудови, чи як це буде називатися у майбутньому, ми вже готуємося, — заявив Юрій Ніколов, редактор сайту «Наші гроші», журналіст-розслідувач. — Велике будівництво показало, де є корупційна складова. Вона, з одного боку, у завищених цінах на будівельні матеріали, а також в закритті актів невиконаних робіт, тобто оплата того, що не зроблено. А з іншого боку, у створенні якихось правил гри, які потурають замкнутим угрупованням — «картелям компаній» або монополістам». 

Юрій Ніколов повідомив, що за підтримки Центру Протидії Корупції буде придбано програмний комплекс АВК-5 (автоматизований випуск кошторисів), що дозволить моніторити ситуацію. 

Зокрема, вже ведеться робота над тим, щоб кошториси, пов’язані з відбудовою, були відкриті. «Ми їх (кошториси — ред.) будемо заганяти в цю програму та сухо повідомляти світу — тут бетон по 2800 грн за кубометр, а ринкова ціна в цьому регіоні 1900 грн за кубометр. Висновки робіть самі», — заявив  журналіст-розслідувач, зазначивши, що тут також буде потрібна постійна увага з боку донорів.

Конференція «Вперед і вгору: реформування України під час війни» організована аналітичною платформою ГО «Вокс Україна» за підтримки The National Endowment for Democracy (NED) та за сприяння Антикорупційної ініціативи ЄС.

 Фото — Громадський Простір