Реєстрація


Поради молодим журналістам, або «ласкаво просимо до божевільні»

Насправді не все так страшно, як здається, але і не все так просто, як хотілося б. Питання вибору стоїть перед кожним – бути гідним, цікавим та якісним, незалежно від того, у якому "дурдомі" ...

Зустріч учасників Ініціативної групи "Першого грудня" (10.04.13)
Поради молодим журналістам, або «ласкаво просимо до божевільні»

Насправді не все так страшно, як здається, але і не все так просто, як хотілося б. Питання вибору стоїть перед кожним – бути гідним, цікавим та якісним, незалежно від того, у якому “дурдомі” опинився, чи підкоритись та злитись із тою пустою роллю, яку нав’язала божевільня. Пропонуємо Вашій увазі корисні поради, озвучені на зустрічі учасників Ініціативної групи “Першого грудня” (10.04.13).

Нехай жодне гниле слово не виходить з уст Ваших


Євген Сверстюк – філософ, дисидент і багаторічний політв’язень радянських таборів: 

– При творенні інформаційного простору, потрібно передовсім створити власне обличчя, певність себе та певність своїх національних позицій. Кожен, хто представляє Україну, чи то перед своїм народом, чи перед світом, має мати почуття певності себе, почуття гідності, яка базується на тих скромних пожитках, які ми маємо. Важливо дотримуватись одного із постулатів Апостола Павла – «Нехай жодне гниле слово не виходить з уст Ваших, а тільки те, що будує».

 

Щоб кожен знав, як много важить слово

Кардинал Любомир Гузар – голова Української греко-католицької церкви у 2005-2011 роках: 

– Журналіст має бути свідомий своєї власної гідності, хто він є як людина, мати дуже чітке поняття тих важливих духових цінностей, які є питомі для людини, яка знає хто вона є.

– Журналіст має бути свідомим, якого народу він син.

– Журналіст повинен мати високий рівень культури.

– «Ми не сміємо бути дикунами, ми мусимо бути високоякісними людьми. Над тим треба працювати». «Щоб кожен знав, як много важить слово», – слова І.Франка. Слово має нести позитив, має будувати.

Із правдою буде свобода


Богдан Гаврилишин, громадський діяч і меценат, дійсний член Римського клубу: 

– Журналіст впливає на стан суспільства – аналізує, критикує, де-факто формує ставлення людей до влади, бюрократії. А це – відповідальність за долю народу.

– Журналіст має бути чесними, патріотичними, любити життя, сприймати себе, любити ближнього та бачити в людях добро, шукати та писати про позитивне.

– Перед нами стоять виклики, які є і перед усім світом – у цій системі людина як ресурс для використання, а не цінність.

 

Головна функція журналіста – відбір інформації серед сміття


Вікторія Сюмар — медіа-експерт, журналіст, виконавчий директор Інституту масової інформації: 

– Новий інформаційний простір – це виклик. Із більшою кількістю інформації – збільшується кількість інформаційного сміття. Інформації так багато, що дуже складно вибрати, що є справжнім та важливим.

– Якщо раніше журналіст шукав інформацію, щоб потім дати людям, то сьогодні інформацію може дати кожен з нас, сьогодні журналістом може бути будь-хто.

– У наш час головною функцію журналіста стає відбір інформації. Саме журналіст перший має сказати – що є важливо і що є неважливо. Успіх засобів масової інформації всіх нових медіа якраз в тому, хто правильно відбирає інформацію, хто правильно формує картинку реальності, у кого є уявлення про цю реальність. 

– Ще одна проблема – про що ми говоримо і про що ми не говоримо у ЗМІ. Ми говоримо насправді про сміття, і не говоримо взагалі про наше майбутнє. Тиражуються скандали та сварки, а не реальна інформація зі змістом.

Журналіст має пам’ятати про відповідальність. «Якщо він перестане купувати газети, бо він знає, що вони брешуть або дають йому пусту інформацію, якщо він припинить включати телевізор для того, аби спостерігати за тими собачими бійками, а почне нарешті шукати ті програми, які дають йому ґрунт для роздумів. Якщо ми почнемо у себе в фейсбуці постити не котиків, а реальні теми для обговорення, якщо почнемо їх обговорювати, то можливо ми знайдемо отой простір однодумців між якими з’явиться головне – довіра, яка переросте в конструктив, і тоді ми вийдемо із фейсбуку і щось спільно зробимо….»

 

Залишитися людиною в умовах тотального божевілля

Єгор Соболєв — журналіст, громадський активіст, Координатор бюро журналістських розслідувань «Свідомо»: 

– Запрошення в сучасну українську журналістику – це запрошення в дурдом. «Ви приходите в будинок, де всі божевільні, і Вам так само пропонують бути божевільною – Вам пропонують або щоб Ви уявили, що Ви є учасниця групи ВІАгра, і треба весь час роздягатися… , або Ви – пологівський маніяк – і тоді треба говорити про кров, про смерть, про страх. Далі обов’язково є санітари, вони, як правило, називаються головні редактори… вони роблять Вам уколи, коли Ви починаєте пробувати поводитися як нормальна людина… Трагікомедія полягає в тому, що це правда. В сучасних українських медіа дуже важко залишитися нормальною людиною».

– Трагедія полягає в тому, що більшість погоджуються з тими ролями, які їм нав’язують. Якщо Ви розумієте, що Ви робите крок у божевільний дім і хочете залишитися нормальною людиною, то у Вас є шанс вижити.

 

Втрата гідності – злочин для журналіста

Сергій Рахманін – політичний журналіст, перший заступник головного редактора тижневика «Дзеркало тижня. Україна»: 

– Ніхто ніколи не скасовував основного правила – щоб Вас читали, дивилися або слухали, Ви маєте бути цікавими і переконливими. А в сьогоднішній журналістиці якість втрачена.

– Розвиток Інтернету надав можливість будь-кому бути журналістом – кожен може відкрити власний сайт і бути єдиним письменником і єдиним читачем. Сьогодні зовнішня атрибутика відіграє важливішу роль, ніж якість.

- «В журналістиці не буває кар’єри – або Ви цікавий, і Вас читають, дивляться чи слухають, незалежно від того, яку посаду Ви обіймаєте, на якому рівні працюєте, або Вас не читають і Ви не цікавий, і тоді Ваша професія не склалася, і тоді Вам варто було займатися чимось іншим».

– Не втрачати гідність, бо для журналіста це – злочин перед суспільством.

– Поклик журналіста – піддавати сумніву те, що справді викликає сумнів. Ставити питання так, щоб воно викликало якомога більше роботу мізку. Якщо Ви поділяєте ці речі, то у Вас життя в журналістиці складеться неодмінно, незалежно від того, якою буде надворі епоха.

 

Регіон: Київ


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Дані та е-демократія - в контексті України та світу

Надія Бабинська про конкурс молодіжних інновацій U-Inn: інновувати, творити і змінювати свої громади

Уперше Програма IT-освіти для дівчат-підлітків Technovation Challenge відбулась в Україні

Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини - що показав громадський моніторинг

Два роки дії Національної стратегії у сфері прав людини: результати моніторингу

Реформа держуправління: хто і як може стати лідером змін?