Олена Кравченко: Нам потрібно зламати стару радянську систему управління, а не робити косметичні реформи

 Карпатські ліси, бурштин, національні природні парки - ці теми особливо активізувались останнім часом. Кожна з них унікальна в своєму наповненні, проте вони всі об’єднані однією причиною - ...

img_1377

Олександр Ярощук


 Карпатські ліси, бурштин, національні природні парки – ці теми особливо активізувались останнім часом. Кожна з них унікальна в своєму наповненні, проте вони всі об’єднані однією причиною – відсутністю системної реформи у сфері охорони довкілля. Чи змінилася ситуація сьогодні, які основні проблеми у сфері охорони довкілля все ще залишаються, чи працює Мінекології над їхнім вирішенням Громадський Простір дізнавався у виконавчої директорки міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Олени Кравченко.


 

Громадський простір: Яка, на Вашу думку, основна проблема у сфері охорони довкілля на даний момент?

Олена Кравченко: Проблем у цій сфері багато. Звичайно, зараз модно говорити про антикорупцію. Проте, на думку нашої організації, корупція у сфері охорони довкілля – це наслідок старої пострадянської системи управління, в якій органи контролю знаходяться в управлінні Міністерства екології і природних ресурсів. Цю систему потрібно змінювати: має працювати окремий незалежний нагляд, незалежний контроль, окремий центральний орган виконавчої влади, який реалізує політику держави у сфері охорони довкілля. Така ж система має бути на місцях. Наразі такої системи немає, тому державні органи, в тому числі Державна екологічна інспекція, вкрай корумповані.

Взагалі, нагляд і контроль в нашому законодавстві збігаються – і коли пишемо нагляд, то в лапках розуміємо також контроль. Тому ми маємо бурштинову історію, історію з вирубкою Карпат тощо.

 Громадський простір: Що в такому разі потрібно робити? Які першочергові кроки?

Олена Кравченко: Нам потрібно повністю зламати стару радянську систему управління, а не робити косметичні реформи. І це стосується не лише сфери охорони довкілля, адже проблема з розподілом нагляду та контролю – загальна проблема для організації влади в Україні. Побудова дієвої, підзвітної, демократичної системи охорони довкілля виходить за рамки реформ в природоохоронній сфері. Вона стосується реформи державного управління в цілому. Без побудови нової системи з чітким розділенням функцій нагляду і контролю, створення незалежних органів, без дієвого покарання, без жорсткої відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу неможливо вирішити проблеми в цій сфері. Ми будемо ходити по периметру, вирішувати симптоми, але без системної реформи нічого не змінимо.

 Громадський простір: Останнім часом загострилося питання природно-заповідного фонду. Які основні проблеми в цій сфері Ви можете назвати?

Олена Кравченко: Одна з найбільших проблем у сфері ПЗФ (природно-заповідний фонд) проявилася на прикладі Національного природного парку “Голосіївський”. У нього традиційна для всіх об’єктів ПЗФ проблема – земельна кадастрова система не відображає території ПЗФ: проекти створення національних природних парків не визнаються кадастровою документацією.

Друга проблема ПЗФ – некваліфіковані кадри, які управляють об’єктами ПЗФ. Багато дирекцій ПЗФ – це люди, які далекі від цієї сфери.

Третя проблема – низька екологічна свідомість і нерозуміння місцевими потреб в об’єктах ПЗФ. Люди аргументують це тим, що ще давно з діда-прадіда їхні предки ходили в ліс і користувалися ним. Ця проблема характерна для всієї сфери охорони довкілля.

Окрім того, що ці три складові характерні для всіх проблем з ПЗФ, їх можна транслювати і на інші напрямки у сфері охорони довкілля.

 Громадський простір: Чи є ці питання на порядку денному влади?

Олена Кравченко: Так, ці питання є на порядку денному в Міністерстві екології і природних ресурсів. На щастя, ми вже маємо не виконуючого обов’язки міністра, а міністра, з яким в тій чи іншій мірі складається співпраця.

Мінекології спільно з природоохоронними організаціями розробило ключові антикорупційні заходи для виконання національної антикорупційної стратегії (Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні на 2015-2017 роки). Це – реформа Державної екологічної інспекції, шляхом її перетворення на незалежний орган, і створення демократичної системи управління. Друге – створення електронної системи документообігу. Третє – створення автоматизованої інформаційної системи екологічної інформації.

Критичною є наша оцінка того, як відбувається конкурс на призначення директорів національних природних парків. Цей процес відбувається без чітко прописаної процедури. Нормативно-правового акту, який би врегулював процес відбору немає. Попри це, Мінекології проводить конкурси, є комісія, але до членів цієї комісії є багато питань. Те ж саме стосується онлайн-трансляцій засідань комісії та самої процедури.

З однієї сторони, де ми бачимо, що Мінекології робить революційні речі, які йдуть на користь довкіллю, громадськість співпрацює. Якщо є помилки і ми на це вказуємо, але Мінекології цього не видно, ми продовжуємо доводити свою позицію.

 Громадський простір: Чи зацікавлена громадськість в екологічній проблематиці?

Олена Кравченко: Це питання цікавить багатьох. Рік тому ми проводили соціологічне дослідження, щоб зрозуміти як люди відносяться до питання охорони довкілля і що вони розуміють під ним. Тоді для 16% респондентів екологічні права асоціювалися з безкоштовним навчанням на екологічному факультеті. Стало зрозуміло, що природоохоронний рух повинен спрямувати значну частину зусиль на екологічну освіту. Тому ми організували інформаційну кампанію з сітілайтами, публікаціями, з виступами експертів, юристів та екологів на радіо. Після цього ми знову провели соціологічне опитування. У тих регіонах, де ми активно проводили просвітницьку діяльність, респонденти більше розуміли, які права вони мають, що таке участь громадськості в процесі прийняття екологічних рішень, що таке доступ до екологічної інформації, що таке ст. 50 Конституції України. Тобто ми зрозуміли, що навіть наша організація має працювати набагато активніше з громадянами.

Багато людей ще не розуміють, як вони можуть використовувати екологічні права, де вони порушуються і як їх забезпечити. Вони не асоціюють їх з тим, що поганий стан довкілля впливає на їхнє здоров’я. Порівняно з іншими, проблеми екологічного характеру здаються не важливими, але коли починаєш говорити і пояснювати, люди усвідомлюють важливість питань охорони довкілля і ставлять його в пріоритет з іншими сферами діяльності. Це означає, що природоохоронний рух не є активним у своїй просвітницькій діяльності так як цього потребує суспільство.

Громадський простір: Що з екологічною свідомістю в українському суспільстві? Яка позиція Мінекології?

Олена Кравченко: Екологічна свідомість потрібна всім: і звичайним громадянам, які можуть виявляти порушення екологічних прав і держслужбовцям. Про стан охорони довкілля в Україні достеменно ніхто сказати не може, тому що в нас є залишки системи моніторингу стану довкілля, а системний моніторинг давно не проводився. Хоча наразі міністерство починає над цим замислюватися.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Мислімо критично! На Українському радіо стартує медіаосвітний проєкт "Все Потребує Доказів"

На шляху до сталого розвитку. Як ПРООН заохочує українців до змін

Що варто знати про новий проєкт Стратегії розвитку громадянського суспільства?

Мистецтво дії білоруського художника Олексія Кузьміча

Андрій Грудкін: єдина альтернатива для громад на лінії зіткнення — це розвиток

ЦВК: просвіта. Певність та знання для усвідомленого вибору

  • Валерій Панько

    Цілком підтримую напі Олену в тому, що потрібна системна зміна державного управління. Україну не спасуть ні 62 реформиЄ декларовані паном Шимківим, ні окремі реформи судів, антикорупційні стратегії чи щось інше. Всі розмови про реформи насправді спрямовані на зміну форми (реФОРМА), а не змісту. Насправді треба починати з відповідальності, як вказала Олена, системи в управлінні на всіх рівнях і головне – культури як системи цінностей, що об’єднує усі процеси. Про що казав львів’янин Зеновій Махурик.

  • vik jvp

    Все б вам тільки ламати. А будувати щось самим не можите? Або як у пісні “Весь мир насилья мы разрушим, до основанья, А затем… ” Нагадати звідки ці слова?