Олександр Вінніков: громадянське суспільство достатньо оперативно зреагувало на податкові ризики

Громадський Простір

Вчора у ВР зареєстровано законопроект № 2049 про зміни щодо оподаткування неприбуткових організацій. В разі прийняття він дозволить усунути податкові перешкоди для розвитку НПО.

“Зміни для більшості неприбуткових організацій можна вважати позитивними, якби не ризики через надання права Мінфіну і ДФС самостійно вирішувати, які саме організації включати/виключати з Реєстру – такий собі режим ручного управління неспокійним третім сектором”, – так ситуацію сьогодні прокоментував Громадському Простору Олександр Вінніков, експерт Мережі європейського права.

Громадянське суспільство достатньо оперативно зреагувало на ризики, закладені щодо статусу неприбутковості в чинній редакції Податкового кодексу. Зокрема, пропонується поновити цей статус для деяких видів неурядових організацій, усунути 30% “націнку” на вартість товарів і послуг, які надають НПО, а також дозволити їхнім підприємствам переходити на спрощену систему оподаткування.

Головна пропозиція – щоб порядок ведення Реєстру НПО затверджував Кабінет міністрів, а не фіскальні органи одноосібно. Очевидно, підтримка цього законопроекту та підготовка конструктивних уточнень до другого читання має стати пріоритетною для заінтересованих організацій громадянського суспільства.

Раніше, як тільки стало відомо про зміни законодавства, які стосуються оподаткування неприбуткових організацій, Олександр Вінніков розмістив фаховий аналіз змін у своєму коментарі-рефлексії на Фейсбук:

СПРИТНІСТЬ ДЕПУТАТСЬКИХ РУК – І ЖОДНИХ ПРИБУТКІВ!

Колеги уже звертали увагу, що розділ ІІІ новорічної редакції Податкового кодексу, себто податок на прибуток, скоротився до десяти статей, більшість яких до того ж необов’язкова для підприємств з річним доходом до 20 млн. грн. Оцінити це можна з огляду на бюджет 2015 року: запланований доход від податку на прибуток – 33,6 млрд. грн., навіть номінально менше, ніж фактичний доход від податку в кризовому 2009 році, без поправок на інфляцію та обмінний курс.

Крім того, адмінзбори і доходи бюджетних установ і підприємств заплановано в розмірі 35,3 млрд. грн. Тож пам’ятаймо, що не бізнес цю державу годує. Неприбутковим організаціям (крім бюджетних установ) взагалі задекларовано режим суперручного управління і постійних корупційних ризиків. По-перше, 157 стаття, що регулювала особливості оподаткування окремих видів НПО повністю виключена. В пункті 133.1.1 перелічено лише звільнених від податку суб’єктів господарської діяльності в Україні та за кордоном – громадські, благодійні та релігійні організації – і політичні партії, звісно. Вони також можуть вести господарську діяльність “невозбранно” (?). Всілякі там кооперативи, недержавні університети, профспілки, роботодавці і творчі спілки мають платити повну суму податку. Головне – право на пільги виникає після включення організації в Реєстр НПО, порядок ведення якого визначає єдине відомство, а саме Мінфін. По-друге, підстави виключення з Реєстру або якісь істотні порушення взагалі не згадуються.

Тобто фіскальні органи можуть виключати недержавні НПО з Реєстру на власний розсуд. Оскільки за таких умов українські суди будуть змушені умивати руки і посилатися виключно на “позиції” та роз’яснення власне фіскальних органів, корупційні ризики зростуть на порядок, особливо щодо благодійних організацій із великими доходами і громадських організацій, які дозволяють собі критикувати, наприклад, місцеву адміністрацію. Це я до того, що можуть громадські організації вести господарську діяльність чи ні, буде вирішувати районний податковий інспектор – в тексті п. 133.1.1 зрозуміти цього неможливо. І ЦЕ НЕ ПОМИЛКА, ТОВАРИШ – як видно з порівняльної таблиці, Верховна Рада в ясній свідомості відхилила депутатську пропозицію вказати, що доходи НПО від господарської діяльності оподатковуються на загальних засадах. В тім бо й річ, що не на загальних – бюджетні установи можуть перевиконувати план у 35,6 млрд. грн., а що можуть недержавні НПО, вирішуватиме знову таки Мінфін. Певну ясність вносить хіба що п. 140.5.4 вказує, що інші підприємства в разу закупівлі товарів і послуг у НПО (крім бюджетних установ) мають збільшити свій прибуток на 30% (тобто доплатити податок у 5,4%). Нарешті, повністю звільняються від податку підприємства та організації громадських організацій інвалідів – без обмежень за видами товарів і послуг, крім підакцизних, але тільки за індивідуального дозволу єдиного відмоства, а саме Мінсоцполітики (ст. 142).

Отже, попередні підсумки “новорічної податкової реформи”: 1) недержавні неприбуткові організації визнаються як такі (або ні) і звільняються від податку на прибуток (повністю) виключно за індивідуальними рішеннями фіскальних органів; 2) НПО у Реєстрі з річним доходом до 1 млн. грн. не платять податок на прибуток і податок на додану вартість; 3) продавати товари і послуги великим підприємствам НПО не вигідно; 4) податкові пільги для підприємств-донорів НПО не змінилися (п. 140.5.9) – 4% прибутку попереднього року.