О. Савицький: якби раніше Уряд почав замислюватись над енергозалежністю, ми б не мали такої жахливої ситуації

6 лютого 2015 активісти Екоцентру організували кінопоказ, присвячений проблемам вугільної промисловості. Захід зібрав екологічних активістів та усіх небайдужих людей. Саме тут вперше в Україні було ...

екоцентр

Віталій Ніщименко

6 лютого 2015 активісти Екоцентру організували кінопоказ, присвячений проблемам вугільної промисловості. Захід зібрав екологічних активістів та усіх небайдужих людей. Саме тут вперше в Україні було презентовано фільм “Брудна справа” Джеффа Гуделла – репортера журналу Rolling Stone. У ньому висвітлено соціальні та екологічні наслідки дій вугільної промисловості, непрозорі реалії просування технологій «чистого вугілля», а також ознайомлено з діяльністю енергетичних новаторів, ентузіастів відновлюваної енергетики.

Олег Савицький, експерт Національного екологічного центру України, прокоментував подію для Громадського простору:

“Екоцентр – це, можна сказати, громадський майданчик для гуртування екологічної громадськості для реалізації спільних проектів і розвитку екологічного руху в Україні.

Наразі, це у нас перший такий захід у рамках теми з декарбонізації енергетики, з просування реформи і сталого розвитку в енергетичному секторі, з огляду на проблеми зміни клімату. Ми у такий спосіб хочемо привернути увагу громадськості, навіть у складний для України час, до цієї проблеми. Вона має дуже багато аспектів і перегукується навіть багато в чому з тим, що ми маємо зараз. Адже, якби раніше – п’ять або десять років тому Уряд почав замислюватись над енергозалежністю, над питаннями сталого розвитку в енергетиці, ми б не мали такої жахливої ситуації, як зараз.

Фільм “Брудна справа” – один з найбільш фахових з теми енергетики і вугільної енергетики. Нам вдалось знайти контакт з його режисером Джеффом Гудделом. Він нам посприяв у виданні цього фільму. У березні цього року фільм буде презентований на фестивалі “Docudays UA”.

Із низки фільмів на цю тематику ми обрали саме його, бо він зачіпає одразу кілька грунтовних проблем. Зокрема, це міф про “чисте вугілля”, який зараз поширюється в Європі. Ця хвиля вже пройшла в Америці і була поглинута екологічною громадськістю. Екологічний рух це сприйняв як виклик і міф вдалось розвінчати, збільшити залучення громадськості до проблем зміни клімату. Всі зрозуміли, що американський уряд знаходиться під дуже великим впливом від енергокорпорацій.

Інше питання – це уловлювання і зберігання вуглецю. Принципово немає сенсу реалізовувати подібні проекти на наших станціях, бо вони в більшості вичерпали свій проектний ресурс і їх треба закривати вже найближчим часом, виводити з експлуатації протягом десяти-п’ятнадцяти років максимум. Бо більшість з них були побудовані ще в п’ятдесяті і шістдесяті роки минулого століття. Але, не дивлячись на це, в Україні просувається технологія уловлювання і зберігання вуглецю і робиться це з незрозумілих для більшості експертів причин. Крім того, робиться це практично за сприяння Європейської комісії, що можна зрозуміти, з одного боку, оскільки технологія CCS (carbon capture and storage (уловлювання і зберігання вуглецю) – прим. авт.) в Європі пропагується як рішення проблеми зміни клімату. Багато урядовців у це вірять. З іншого боку, тут є потужний прямий вплив енергетичних компаній в тих інтересах, щоб продовжувались дебати щодо CCS замість того, щоб впроваджувались якісь реальні дії щодо скорочення викидів”.

Автор : Віталій Ніщименко


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

[ви]СТОЇМО: консолідація українців заради спільної перемоги

Максим Буткевич: щоб протистояти смерті, не можна відмовлятися від власної свободи

Громадянське суспільство в умовах війни: презентовано Барометр ОГС 2024

Культурна євроінтеграція та опір стиранню: про що говорили на Шостому Міжнародному Ярмарку Грантів у Сфері Культури

Безоплатна правова допомога для військових: контакти та ресурси

Як «Молода Просвіта» підтримує громади та переселенців на Івано-Франківщині