Наталя Тарасенко: наша нагорода “WITH and FOR girls” потрібна нам для нового витка розвитку

На продовження знайомлення з активними громадськими організаціями в регіонах, Громадський Простір поспілкувався з Наталією Тарасенко,  яка 4 роки тому разом зі своїми колежанками, переможницями ...

Наталя Тарасенко

Громадський Простір

На продовження знайомлення з активними громадськими організаціями в регіонах, Громадський Простір поспілкувався з Наталією Тарасенко,  яка 4 роки тому разом зі своїми колежанками, переможницями відомої Програми “Перший крок до успіху”  Українського Жіночого Фонду, заснували в  Житомирі молодіжну громадську організацію “Паритет” – з метою розвитку лідерських навичок у дівчат,  протидію гендерним стереотипам, активно залучаючи до спільної роботи  і громади, і органи влади, і налагоджуючи комунікацію з місцевими медіа. І як доказ цьому – ЖОМГО “Паритет” на початку місяця у Лондоні отримала поважну міжнародну  відзнаку WITHandFORgirls Award 2016. Власне, про це більше детально ми і поговоримо.

Громадський Простір: Наталіє, дозвольте Вас привітати. Ви буквально тиждень тому отримали престижну нагороду і стали однією з 20 організацій з різних країн світу, які отримали в цьому році Грант від суспільства  “With Girls and for Girls”, розкажіть про це детальніше.

Наталя:  WITHandFORgirls Award 2016 об’єднує сім відомих організацій – EMpower, Mama Cash, NoVo Foundation, Plan UK, The Global Fund for Children, Nike Foundation, Stars Foundation (Організатори надалі), які підтримують і відзначають діяльність різних інституцій у напрямку захисту прав та всебічного розвитку дівчат і жінок по всьому світу. Щороку вони виділяють кошти на підтримку таких ініціатив. І цього року ми стали єдиною від України організацією-переможцем. Чому обрали нас? За результатами нашої роботи, гадаю. Ми реально працюємо і намагаємося робити це ефективно. Звісно, я впевнена, що всі організації, які так само активно працюють в цьому напрямку в Україні, заслуговують на номінування на цю премію.

У цьому році організатори залучили мільйон доларів для преміювання та підтримки діяльності організацій. Ця премія існує другий рік і цього року вирішували, чи продовжувати її надалі. У них було стратегічне планування, поки нас навчали на семінарах, де обмінювалися досвідом, де вона паралельно для себе теж міркували, як мають розвиватися протягом наступних 5-7-ми років. Вирішили, що  будуть продовжувати традицію відзначення активних організацій премію, навіть думати, як можна забезпечувати сталість організацій і як можна ще більше допомагати їм.

лондон

Громадський Простір: Ви були в Лондоні на офіційному врученні нагороди. Поділіться враженнями.

Наталя: Коли ми були на церемонії нагородження, спілкувалися з іншими переможницями, звичайно, фокус  проблематики, якою займаються ці організації – дуже різний. Якщо в Кенії гостро стоїть  питання доступу до освіти в цілому, дівчата не мають можливості навчатися, то у нас в Україні фокус інший, адже у нас усі мають доступ до школи. Або, наприклад, така реальність, коли дівчата в дванадцять, одинадцять років одружуються, їх одружують точніше, і коли вони народжують дітей – вони теж  залишають школу. І ось ці організації-переможниці  працюють з тим, щоб повертати цих дівчат назад до школи. Тобто для нас в Україні – це радше винятки з правил, якщо такі ситуації є. Але в нас є інші проблеми, підходи до вирішення яких єднають нас з іншими учасницями із Самоа, Кенії, Нігерії, інших країн – незалежно від того, що фокус нашої роботи відрізняється специфікою…

Нагородження проходило у Церкві Святого Мартіна в полях (St Martin-in-the-Fields) на Трафальгарській площі, в самому центрі міста. І спочатку я подумала, як це може бути нагородження у церкві? А у них, виявляється, що Церква має свою специфіку для існування. Дуже дорого сплачувати оренду, тому вони створили на території цього храму такий простір комунікацій, тобто там, де люди можуть приходити проводити якісь свої урочистості. Навіть відсутній натяк, що це церква.

нагорода

Церква Святого Мартіна – відомий центр лондонської благодійності, там постійно проводяться благодійні концерти класичної музики, адже тут є унікальний акустичний простір, який цікавий для музичних виконавців різних стилів. Багато громадських організацій, бізнес структур таким чином підтримують таку благу місію  цього закладу,  з тим що вони мають хороше приміщення, щоб проводити свої заходи, там акустика хороша… Всі офіційні урочистості проводились там. У нас навіть ще була репетиція перед самим врученням. Потім було таке неформальне спілкування з донорами. Тому що вони запросили на цю зустріч таких великих донорів, як Mama Cash, The Global Fund for Children та інші фонди, дотичні до діяльності – з фокусом на дітей, дівчат, жінок і так далі. Увечері нас було запрошено на джаз-концерт.

Ми виграли, з огляду на нашу фінансову історію, грошову премію в розмірі  15 тис. доларів. Це допомога на організаційний розвиток, на розбудову інституційної спроможності. Також передбачаються навчання для організації для того, щоб підвищувати ефективність, спроможність. Поки очікуємо на координацію та формат такої взаємодії з представником “With and for Girls”. 

15211639_1245317982200517_551479604_n

Наразі для нашої організації ця перемога особливо потрібна для нового витка, нового розвитку. Наша організація, всі дотичні люди  – вони віддано працюють з цільовими групами, для мене дуже важливо, щоб вони у цій премії побачили і поцінування своєї роботи також. Я не вважаю, що ця премія – суто моя заслуга. Це заслуга всієї команди і того, що ця команда долучалася на різних етапах процесу – оцінювання, скайп-конференції, до всіх відбіркових турів, тому це важливо.

Громадський Простір: Це справді  важливо для команди отримувати такі перемоги, фідбеки.

Наталя: Так,  символічно, цього року ми почали напрацьовувати стратегію організаційного розвитку, переосмислювати свою роботу. І це якось так напевно доречно, оскільки одним із напрямків, які ми для себе і надалі хочемо продовжувати – це якраз робота  з розвитку лідерства і потенціалу дівчат. Попри те, що в нас є багато проектів, які орієнтовані і на чоловіків, і на жінок. Ми вважаємо, що дуже важливо працювати з двома категоріями насправді. Але ми створювали організацію, четверо дівчат-переможниць Програми «Перший крок до успіху» Українського Жіночого Фонду, тому такі фокуси…

14666214_1123638097749670_1894022256242996635_n

Громадський Простір: А назва ГО сама за себе говорить – “Паритет”…

Наталя: Так, ми системно працюємо в різних напрямках з молоддю, працюємо з дівчатами з хлопцями, чи то в напрямку репродуктивного здоров’я, чи то в сфері особистісної ефективності, тайм-менеджменту, фінансової грамотності. Ми професійно працюємо в сфері ґендерної рівності,  залучаючи хлопців і дівчат, жінок та чоловіків до цього задля розвитку  критичного мислення та розвитку стратегій співробітництва.

Громадський Простір: Розкажіть, будь ласка, про Ваші активності для житомирських громад – Ви нещодавно завершили проект «Врахування потреб жінок і чоловіків у новостворених громадах Житомирщини».

Наталя: 27 жовтня у нас відбувся круглий стіл «Партнерство жінок і чоловіків задля розвитку громади», на якому ми підсумували результати проекту, який реалізовувався упродовж 2016 року за підтримки Українського жіночого фонду і мав на меті підвищити спроможність органів місцевого самоврядування новостворених громад Житомирщини у напрямку розуміння і врахування потреб жінок і чоловіків на рівні прийняття рішень, зокрема, бюджетування та забезпечення життєдіяльності.

Для цього у трьох громадах Житомирської області, зокрема Тетерівській, Новоборівській, Високівській, було проведено тренінговий курси (по 4 тренінги для кожної з громад). Програма тренінгів для активу означених громад передбачала питання: визначення потреб різних цільових груп, ґендерне бюджетування, PR-технології та брендінг громади, спрямування потенціалу жінок на користь громади.

14581413_1123637887749691_8737524830359202377_n

Усі три громади дуже різні, вони відрізняються не лише такими параметрами як кількість населення, територія і так далі. Вони мають різні підходи до роботи та різні способи комунікації з громадою. З усіма трьома громадами у нас був вдалий зв’язок, деякі голови об’єднаних громад (наприклад, Високівської та Тетерівської) безпосередньо брали активну участь у нашій програмі, що  є дуже важливим фактором, які для усвідомлення всіх тем, над якими працювали, так і міжособистісну взаємодію з активом всієї об’єднаної громади. Усі 3 громади мають досвід реалізації проектів від Мінрегіону.

Тетерівська громада швидко розвивається, вона зараз одна з показових не лише на рівні Житомирщини. Багато всього їм вдалося зробити за цей рік. Що характерно – там жінка очолює цю громаду.  Це був такий цікавий досвід, ми їх запрошували на наш підсумковий захід, коли представляли результати дослідження, яке ми проводили в їхніх громадах.

Новоборівська потрапила в когорту тих громад, які зараз у Всеукраїнській асоціації сільських та селищних рад – пишуть стратегії розвитку. А Тетерівська і Високівська можуть використати результати нашого дослідження як предмет для дискусії або стратегії включення розвитку громади, взагалі в планування своєї діяльності на наступний рік. Бо це дослідження показало  пріоритетні для кожної з громад сфери.

Важливою складовою проекту стало  проведення дослідження з виявлення потреб жінок і чоловіків означених громад. Виявлено, що серед нагальних потреб жінок та чоловіків новостворених громад переважають практичні ґендерні потреби, як от: надання якісних медичних послуг; будівництво якісних доріг, забезпечення комфорту та створення безпечного простору для жителів громади; організація надання якісних житлово-побутових послуг.

Разом із тим потреби жінок та чоловіків попри спільні інтереси різняться в черговості пріоритетів, що зумовлено видами діяльності, способом життя, стереотипною базою жінок та чоловіків, а також залежать певним чином від віку мешканців.

15225304_1245325805533068_1295822489_o

 

Громадський Простір: А які в них потреби, які запити, чого не вистачає для того, щоб активніше працювати на розвиток громад?

 Наталя: Є суто технічні питання, які стосуються законодавчого регулювання децентралізаційних процесів. Наприклад, як будуть виділятися кошти, як звітуватись, які нюанси того, що важливо для самої адміністрації, щоб бути ефективною, тобто як це робити, щоб не виписали купу штрафів.

Ми співпрацюємо в Житомирській області з Офісом реформ, надаємо для цих громад їхні контакти з тим, що вони можуть там проконсультуватися з питань бюджетів,  все що пов’язано з фінансуванням, чи то з питань просування. Вони ще працюють на появу інформації, сайтів, наприклад, в Новоборівській, Тетерівській громадах це в процесі. Зараз зоряний час для очільників  – вони можуть здійснити у своїх громадах ефективні дії.

Громади, які швидше почнуть себе розвивати, в тих і будуть бачити потенціал. Наприклад, ті самі потенційні донори, які можуть фінансувати проекти у громадах, вони повинні бачити, що є така громада, що вона прогресивна, що вона має свій стратегічний план розвитку, свою візію. Вони ж самі не поїдуть, не будуть вишукувати громади. Громади повинні бути видимими. І сама громада має бачити,  які способи комунікації очільники проводять для того, щоб громада розвивалася, розуміли, що є дії, які робляться в інтересах самої громади. Разом із своїми тематичними матеріалами в громади ми також привозили і підручники з децентралізації, з тим, щоб люди їх використовували.

У різних громадах по-різному є налагоджена комунікація між владою та громадою, десь більшою чи меншою мірою  тісна. Від вдало налагодженої комунікації вони виграють, бо така громада не побоюється говорити про проблемні моменти, а не лише казати як все прекрасно. І це теж добре. Наприклад, перше, що зробили у Високівській громаді,  коли об’єдналися кілька сіл в одну громаду, голова, Микола Миколайович, зайнявся покращенням транспортного сполучення, якщо раніше у них ходили два- три рази на день автобуси, то тепер 10 разів. Транспортні зв’язки дуже важливі, щоб жодне з тих сіл, які входять в цю громаду, не відчувало себе меншовартісним. Адміністрація громади знаходиться в селі Високому, але не абсолютно не всі проекти реалізовуються суто в селі Високому, а і в сусідніх селах, які ввійшли в громаду: в одній ремонтують школу, а в іншій – ремонтують дороги.

Цікавий той факт, спочатку ми планували проводити просто дослідження шляхом анкетування в громадах, але потім ще вирішили сформувати і провести фокус-групи у кожній громаді, щоб посилити результати дослідження. Ґендерні відмінності присутні фактично у всіх сферах, зокрема, коли люди говорять, наприклад,  про дорогу: чоловіки кажуть, що важливо, щоб якісне асфальтне покриття було, але чи це єдиний фактор, який свідчить про ефективність доріг? Хто користується дорогами? З якою потребою? Жінки кажуть: ця дорога має бути і освітлена, і нормальні тротуари, щоб можна було з візочком, з дитиною ходити. Це стосується і з’їздів для людей з інвалідністю і т.д. Дорога має бути не тільки для машин, в селах люди їздять переважно на велосипедах, ті машини не стільки для селян самих, для автобусів, які їздять, також і для бізнесменів, які мають неподалік свої кар’єри. Тому розуміння дороги як проект, під який виділяються кошти, має, як і інші теми та сфери, включати обговорення з людьми різного віку, статі та ін. характеристиками, що в результаті дає можливість комплексно врахувати усі інтереси та потреби.

15271594_1245332202199095_592151502_o

Високівська громада

У Високівській громаді ми були фактично першою організацією, яка взагалі до них приїхала. Коли працювали з ґендерних питань, Голова попросив попрацювати окремо з дітьми в школах і з педагогами. І ми зреагували на такий запит, щоб комплексно попрацювати з різними цільовими групами. Приїхали до них із роздатковими матеріалами, з книжками. Усе що мали, з тим всім і приїхали, бо якщо є мотивація людей, то це найвищий показник того, що робота також буде ефективною ще більше. Опосередковані впливи теж.

Ми хочемо продовжувати працювати з громадами, ми бачимо, що з тими, хто хоче працювати, їм треба допомагати в цьому. Громада повинна мати стратегічний напрям розвитку, тоді лише донори побачать, що є потенціал стратегічного мислення того, якою громада себе бачить через три чи п’ять років.

Проекти ми їх також вчили писати. Проектного менеджменту не вистачає. Зараз час від часу з ними сконтактовуємо,   питаємо чи вони щось використовують. Усі активно залучені до написання стратегії, планування діяльності громад на наступний рік, кажуть, що напрацювання в межах цього дослідження використовуватимуть в питаннях і фінансування, в питаннях вибудовування пріоритетних напрямків і т.д. Дуже вболіваємо за ці громади і хочемо, щоб у них все склалося якнайкраще.

Ми не вперше реалізуємо ґендерні ініціативи з представниками місцевої влади. Маємо багато напрацювань із управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради – створили гендерний портрет Житомирської міської ради, видали гендерний календар посадової особи органів місцевого самоврядування, наразі готуємо гендерний щоденник для посадових осіб. Ми намагаємося бути постійними і системно утаємничуємо осіб на рівні прийняття рішень щодо означених питань.

Громадський Простір: Яким чином залучаєте/зацікавлюєте громаду до взаємодії, є такі цікаві нові активності?

Наталя:  Так, є. За підтримки Німецької асоціації народних університетів (DVV International) та Громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» у вересні ми відкрили Центр освіти для дорослих у Житомирі. На базі Житомирської обласної універсальної наукової  бібліотеки ім. О. Ольжича, співпартнерів проекту, нам виділили окреме приміщення, де ми проводимо щонеділі навчання для дорослого населення. Освіта дорослих, це для осіб від 16-ти років  і далі. І в нас цікаві та позитивні  напрацювання є вже на сьогодні. Хочемо й надалі працювати з дорослим населенням у нових форматах.

14907163_1136781773101969_154025430397739863_n

Наразі в межах Центру освіти дорослих ми впроваджуємо курс «Особистісна ефективність», що складається із циклу практично-орієнтованих семінарів на теми фінансової грамотності, успішного планування часу, цілепокладання, стратегій вирішення конфліктів, основ самопрезентації, планування сім’ї. Запрошуємо фахових тренерів для цього, маємо позитивний зворотній зв’язок від учасників.

Ми з бібліотекою працюємо на  хороших партнерських умовах, адже у даному проекті дирекція закладу посприяла не лише виділенням приміщення, але й  закупила частину меблів та зробила косметичний ремонт приміщення. Ми, у свою чергу, у межах проекту більшою мірою подбали про  стільці, проектор, фліпчарт, забезпечення заходів необхідними матеріалами. З бібліотекою ми вже працюємо тривалий час, минулого року співпрацювали у межах реалізації проекту “Бібліотека як міст культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеві громади” за підтримки Німецької асоціації народних університетів (DVV International) та Громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток». Ми тоді працювали з десятьма бібліотеками в області, навчали їх як треба комунікувати з ВПО, громадою, як створювати заходи, які б об’єднували людей, а не роз’єднували.

 Громадський Простір: Чи Вам вистачає медійної підтримки, чи маєте стратегічну співпрацю з журналістами? 

Наталя:  Співпраця з медіа для нашої організації – важливий напрямок, ми намагаємося системно з ними працювати, не лише запрошуючи на свої заходи, але й створюючи можливості та заходи, проекти для них.

У межах нашої роботи ми проводили конкурси для журналістів. Цього року робили конкурс для різних видів ЗМІ, які висвітлювали успішні історії адаптації та життя внутрішньо переміщених осіб у Житомирській та Волинській областях. А ще раніше, в перший рік своєї діяльності, ми проводили конкурс для журналістів на тему «Жінки які творять історію Житомирщини». Завдяки таким конкурсам, ми не лише мотивуємо журналістів винагородою, але й пізнанням нової теми, або нового надання нового змісту відомим темам. І нам дуже важлива рефлексія від них.

Наприклад, один із журналістів, коли ми нагороджували переможців конкурсу щодо тематики ВПО, у словах подяки згадав і терапевтичний момент, коли самі журналісти в собі долали певні стереотипи, розказували, що до цього в них були упередження, а після спілкування з людьми, написали про них ці історії і змінили своє ставлення. Це  дуже важливо. Це найважливіший ефект, якого можна досягнути. Наразі нас ідентифікують як організацію, яка реально працює, ще й створює цікаві події. І щодо цієї нашої нагороди, нам одразу написали дві журналістки, про інтерв’ю – це теж приємно. Премія – додаткова гарна новинарна подія, яка заслуговує на висвітлення.

 

Спілкувалася – Алла Прунь

Робота з текстом – Марія Поцілуйко


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Із пожежників в натхненники. Як будувати стосунки з громадами через діалог

Із офлайну в онлайн: кейс "Фестивалю ідей" від КримSOS

Як вилікувати економіку регіонів від наслідків COVID-19. Досвід Херсонщини

Волинські НУО не забувають про публічне звітування навіть в час турбулентності

Політизація та ручне управління — в цілому спектрі нових інституцій

Дінара Касимбекова: в Україні є можливості робити зміни