Любов Галан: ніколи не беріться за роботу зі спільнотою, в яку щиро не вірите

Любов Галан — правозахисниця, яка працює з волонтерськими спільнотами, поділилася з Громадським Простором  порадами та секретами успіху зі свого досвіду — зокрема, як виплекати здорове, конструктивне ...

спільноти

Громадський Простір

Любов Галан — правозахисниця, яка працює з волонтерськими спільнотами, поділилася з Громадським Простором  порадами та секретами успіху зі свого досвіду — зокрема, як виплекати здорове, конструктивне середовище,  якими є основні правила роботи з людьми, як профілактувати вигорання координатору/ці, який працює зі спільнотами. А також про важливі комунікаційні підходи зі спільнотами. 

Намагайтеся бачити в людях більше, ніж вони самі здатні в собі розгледіти“, — радить Любов.

Любов Галан

Трохи про себе, про сферу діяльності — чому вона зацікавила

Любов Галан: За освітою — істориня, протягом тривалого часу я працювала з різними теоріями та концепціями спільнот. Вони пояснюють процеси об’єднання й взаємодію у групах людей в минулому. Працювати з живими людьми виявилося не менш цікаво, але отримати практичні навички вдалося лише після долучення до правозахисного руху у 2016 році. Після участі в Революції Гідності я шукала середовища, яке займається змінами в країні й так прийшла спочатку в Громадський Контроль, а згодом почала працювати в правозахисній організації (Центр громадянських свобод).

Тривалий час дивилася на спільноти з позиції дослідниці, з позиції учасниці руху. Примірявши роль координаторки волонтерів — зрозуміла, що все одно йду навпомацки. Попереду мене чекав шлях спроб і помилок, а також власних відкриттів.

Волонтерські спільноти є особливими, оскільки об’єднують людей не просто через спільний інтерес, а для досягнення конкретних результатів для ініціативи чи справи. Тому, звичайно, вміння правильно організовувати роботу людей є одним із ключових завдань для координаторів. З іншого боку, від того як буде організований шлях залучення волонтера до роботи, взаємодія та спілкування з ним чи з нею залежить набагато більше.

По-перше, як довго він чи вона захочуть вкладатися у вашу ініціативу чи проект. По-друге, чи стануть вони носіями цінностей, які ви пропагуєте або хоча б амбасадорами у найближчому оточенні. По-третє, чи заберуть свій ресурс в інші організації, де будуть почувати себе комфортніше.

pexels-fauxels-3184436 (1)

Основні помилки у роботі зі спільнотами, зокрема, волонтерськими

Любов Галан: Помилково вважати, що спільноти не потребують вашого ресурсу й мають зберігати лояльність до ініціативи тільки тому, що ви займаєтеся найбільш важливою темою в світі (тут можна поставити будь-яку тему, яку ви вважаєте найважливішою).

Іноді, через невміння організувати роботу з людьми, координатор(к)и або лідер(к)и з таким підходом використовують маніпуляції. А сама спільнота з часом починає нагадувати секту.

Наприклад, учасників спільноти будуть переконувати у тому, що ті, хто не з нами — є просто гіршими. А ті, хто нас залишають — були недостатньо відданими ідеї/проекту/цінностям і тому зрадили нас/ не проявили себе / виявилися “слабаками”.

За моїми спостереженнями, на щастя, зазвичай це триває недовго, бо спільнота розвалюється. Або не з великою кількістю людей, тому що це людей відлякує. 

Як виплекати здорове, конструктивне, дієве середовище, в якому комфортно взаємодіяти?

комфортне середовище — там, де вибудувана етика взаємодії з людьми

Любов Галан: Саме тому комфортне середовище для розвитку спільноти виникає там, де вибудувана етика взаємодії з людьми. Вона, у свою чергу, має ґрунтуватися на цінностях поваги до людини, “екологічному спілкуванні” й орієнтації на учасників/ць спільноти  як на тих, хто докладаються до вашого результату. Думаю, що нікому не є чужим бажання чути “дякую” за свою участь.

pexels-fauxels-3228684

Основні правила роботи зі спільнотами

не пускайте пил в очі, ніколи

Любов Галан: Протягом своєї роботи я виділила три найбільш важливі для мене правила роботи зі спільнотами. Вони не вирішують всі проблеми, що можуть виникати між людьми. Проте, на мою думку, є своєрідним ключиком до розуміння того, з чого все починається:

  • Дотримання цінностей

    Не декларація, демонстрація! А саме дотримання тих цінностей, що проголошуються вашою командою. Якщо хтось із команди або менеджменту, хто навіть не працює безпосередньо зі спільнотою, порушує їх — це може призвести до кризи довіри вашої цільової аудиторії. Вся діяльність виглядає у таких випадках фейковою та мотивація спадає. Кордони цінностей треба стерегти обов’язково. 

  • Чесність

    Я ще б додала сюди щирість. Про те, як маніпулювати людьми — вас навчить будь-який “коуч” і тренер з “лічносного роста”. І може з кимось це проканає. Але більшість людей відчувають фальш за кілометр й не думайте, що її запах можна сховати за дешевими дезодорантами. Зізнавайтеся у помилках, говоріть чесно про непривабливі або нудні задачі, але не пускайте пил в очі. Ніколи.

  • Будьте чутливими та уважними до людей

    Так, люди виконують якісь функції. Але сприйняття їх як функцій — це шлях до пекла. Наприклад, деякі задачі можуть бути для когось легкою справою, а для когось майже травматичними через якийсь досвід до зустрічі з вами. Ви маєте знати про це.

Заглиблення в стани людей, вивчення їхніх потреб чи переживань — забирає ресурс. Потребує навичок. Проте якщо навіть не намагатися це робити, ви не зможете побудувати справді сприятливе середовище та здорову атмосферу. Люди будуть йти.

Я б порадила кожній організації чи ініціативі розробляти для себе такі правила взаємодії зі спільнотами, якщо вона з ними працює. Це стратегічно важливо для успіху та ефективності. Для цього не потрібно багато ресурсів, можна узгоджувати їх у комфортному для вас форматі, наприклад, брейншторму з командою. Важливо лише те, чи будете ви використовувати у своїй роботі ці гайди та чи стануть вони частиною вашої внутрішньої культури.

pexels-fox-1595386

 Нині більшість активностей відбувається віртуально: як працювати з волонтерами онлайн ефективніше?

не перетворитися для своєї спільноти на флуд, який хочеться прогортати

Любов Галан: На жаль, потрібно констатувати, що більшість спільнот, які створювалися до карантину в офлайні — переживають кризу у цей час. Дистанціювання рятує життя, але вбиває магію спілкування, яка виникає лише в моменті зустрічі людей одне з одним. 

Після початку карантину ми всі почали терміново випробовувати якісь онлайн-інструменти, організовувати десятки зум-вечірок, зустрічей тощо. Проте я не можу сказати, що це дає нележний результат. 

Саме через цю втому від онлайну — я б порадила організаціям та ініціативам переглянути свої канали комунікацій, через які відбувається взаємодія з волонтерами. Та максимально їх оптимізувати, щоб не перенасичувати і без того наповнений ефір. Фактично в такому режимі основним завданням стає — не перетворитися для своєї спільноти на флуд, який хочеться прогортати. 

Робота з людьми виснажує… Як профілактувати вигорання та виснаження тим, хто працює зі спільнотами? Практики, які Ви застосовуєте для себе?

вигорання та робота з людьми — дуже близькі друзі

Любов Галан: Вигорання та робота з людьми — це дійсно дуже близькі друзі. Мені не вдалося цього уникнути. Коли я відчула, що ресурсу нема — я вирішила змінити свою роботу та дати можливість іншим цим займатися на моїй посаді.

Звичайно, що швидкість вигорання залежить від тематики, типу спільноти та емпатії. Також від того, наскільки ви самі здаєте собі справу про те, що це станеться і з цим потрібно щось робити не тоді, коли вже зовсім складно. 

Я дуже рідко дозволяла собі абстрагуватися від спілкування з волонтерською спільнотою, оскільки відчувала обов’язок відповідати на повідомлення і у вихідні дні чи у позаробочий час. Складно відмовитися від цього, коли розумієш, що люди вкладаються у роботу організації у свій вільний час або з приводу важливої справи. 

Але треба вчитися це робити. Ідеально, якщо ви працюєте не самостійно і є кому вас підмінити. У якийсь момент я почала залучати до цього волонтерів-менторів.  Досі вдячна їм за те, що у мене були відпустки, у яких я могла зі спокійною головою не турбуватися про роботу.

Серед моїх топ-практик, які допомагають відновитися — це повне усамітнення або хоча б читання в тиші, виїзд за місто. Також, якщо дозволяють ресурси — робота з психологом.

pexels-fauxels-3184352 (1)

 Побажання для тих, хто працює зі спільнотами

Любов Галан: Робота зі спільнотою — це завжди про лідерство. Тому намагайтеся бачити в людях більше, ніж вони самі здатні в собі розгледіти. Ви отримаєте унікальний шанс побачити, як у когось виростають крила.

Турбуйтеся про своє психічне здоров’я. Це гігієна, від якої залежить і ваш комфорт, і комфорт оточуючих.

Ніколи не беріться за роботу зі спільнотою, в яку щиро не вірите. Ну, бо нашо?


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Волинські НУО не забувають про публічне звітування навіть в час турбулентності

Політизація та ручне управління — в цілому спектрі нових інституцій

Дінара Касимбекова: в Україні є можливості робити зміни

Активізм, пандемія, вигорання: знайти точку опори у мінливому світі

Аналіз комунікаційних викликів для громадянського суспільства на форумі #SHKALA2021