Конституційний процес – не реаліті-шоу

Любов Єремічева

Вчора, 9 вересня, МЦПД провів першу публічну консультацію на тему «Реформа децентралізації: аналіз державних рішень». Присутні політики, експерти, громадськість та журналісти обговорювали питання щодо основних державних рішень щодо децентралізації: успіхи та провали влади, та яким має бути конституційний процес в Україні.

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) запускає серію публічних консультацій з метою налагодження постійного діалогу між громадянським суспільством та державною владою щодо найголовніших напрямків реформ у рамках проекту «Аналіз якості проведених реформ та їх міжсекторального впливу», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Анатолій Окситюк, старший аналітик МЦПД презентував результати експертного опитування на тему «Оцінка проведення реформи децентралізації» (деталі дослідження в додатку):

«Нас здивувало те, що більшість експертів говорять про те, що в регіонах хочуть бачити, в першу чергу, фінансову децентралізацію – 82% опитаних респондентів заявили, що вони хочуть бачити фінансово незалежні і фінансово спроможні громади».

«Ми запитали: що, на вашу думку, гальмує реформу децентралізації, і 85% , чесно кажучи, особисто я був дуже здивований, вказали, що українські громадяни на місцях є доволі пасивними та мають таке патерналістське відношення, тобто в будь-якому випадку у нас пересічний українець хоче відчувати сильну руку і не має бажання брати ініціативу і відповідальність на себе. Разом з тим, 60% одним із таких чинників, який гальмує реалізацію реформи, назвали місцеві вибори, оскільки завдяки місцевим виборам суб’єкти політичного процесу не вдаються до змісту реформи, а більше спекулюють на різних поняттях і намагаються таким чином набрати собі електоральні рейтинги».

Оцінка проведення реформи децентралізації http://t.co/wbpiYvWL7k pic.twitter.com/2wc7vs7dkk

— Громадський Простір (@civicua) 10 Вересень 2015

«Також наскрізне питання для нас і важливе – це Угода про Асоціацію, і ми запитали – яким чином виконання Угоди про Асоціацію буде впливати на реформу децентралізації? 75% опитаних респондентів зазначили, що Угода про Асоціацію буде мати виключно позитивний вплив, 17% так не вважають (майже 18%)…».

«Ми також запитали про ризики, оскільки одне із головних, наріжних питань, яке гостро стоїть в політичній площині є ризики – які можуть бути ризики в результаті децентралізації? І тут, в першу чергу, експерти відповідали щодо політичної децентралізації – на першому місці (58%) опитаних вказали, що окремі регіони можуть стати вотчинами олігархічних кланів, груп, груп політиків, котрі зосередили в своїх руках всі ресурси».

«Ще важливим є такий нюанс – об’єднання громад… значна частина експертів також вказувала, і це в наступних питаннях відображалося – об’єднання громад не відбувається знизу догори, а навпаки – воно має зворотній етап, тобто приходять інструкції, побажання, рекомендації центральних органів стосовно об’єднання. Об’єднання громад має відбуватися знизу догори, а не навпаки».

«Разом з тим, для нас було важливо виявити провальні ініціативи влади, провальні ініціативи громадянського суспільства та позитиви. Якщо ми говоримо про провальні ініціативи влади, на думку експертів, це на тодішній період неприйняття закону про адміністративну реформу, 20% вважає, що рівень інформування населення був низький і недостатній…». «Ми попросили перерахувати найбільш успішні ініціативи влади – перше місце (39%) – внесення конституційних змін в частині децентралізації».

«Ми також запитали про громадянський сектор – як ви оцінюєте змістовну роботу громадянського сектору? Понад 60% оцінили позитивно вплив громадянського суспільства на реалізацію реформи, тобто завдяки громадянському суспільству влада деякі нюанси все ж таки враховує. Разом з тим, ми запитали і про вплив на швидкість цієї реформи – яким чином впливає громадянське суспільство. Знову ж таки, 42% опитаних зазначили, що все ж таки вплив громадянського суспільства на прийняття рішень є дуже низьким, і це викликає певні питання. Провальні ініціативи громадського сектору – 14% опитаних назвали низьку активність…».  «Найбільш успішними ініціативами вважають ініціювання моніторингу та оцінки реформ (19%), 18% – робота над активізацією органів самоорганізації населення, і громадські діалоги та польові навчання щодо децентралізації – значна частина громадських організацій виконує функцію інформування та роз’яснення, оскільки в регіонах не завжди розуміють, що собою несе децентралізація».

 Виступ повністю:

«…Я впевнений, що всі погодяться, що дійсно потрібно активніше їздити і політикам, і експертам в регіони і більше спілкуватися з регіональними елітами, експертами, політиками, громадянами щодо того, якою ми бачимо децентралізацію і новий баланс розподілу повноважень між центром і регіонами. Я думаю, що ми однозначно можемо зробити цей висновок з даного експертного опитування», – відзначив Василь Філіпчук, голова правління МЦПД.

«Взагалі сучасні світові тенденції в сучасних розвинутих країнах говорять про те, що максимально збільшується залучання громадськості до всієї законотворчої діяльності, не тільки щодо розробки положень Конституції. Зараз в розвинутих суспільствах йде дискусія не над тим, наскільки залучено чи не залучено громадянське суспільство до нормотворчої діяльності, а йде дискусія – наскільки високий відсоток цього залучення.

Тобто скільки рекомендацій громадянського суспільства були прийняті народними обранцями. У нас, напевне, ситуація зовсім інша – ви знаєте, до членів Конституційної комісії ввійшов тільки один прямий представник громадянського суспільства. …Загальна теза, яку вкладають міжнародні експерти з питань конституційного права як найважливішу для побудови конституційного процесу, – Конституція, яка приймається за результатами широкого суспільного обговорення, має не тільки більшу легітимність, а ось цим широким обговоренням, залученням суспільства до дискусії, створює у людей відчуття відповідальності і виробляє почуття і бажання захищати цю Конституцію, відстоювати її положення. Ця Конституція в майбутньому буде мати менше приводів і бажань щодо її зміни». «Ми багато зустрічаємось з народними депутатами, членами Конституційної комісії, які говорять: «Так у нас же все добре. Процес Конституційної реформи цілком відкритий, кожен може відвідати засідання Конституційної комісії, навіть були спроби реалізувати прямі трансляції цих засідань, але ми маємо розуміти, що це не реаліті-шоу, це не означає, що громадяни можуть мати право подивитись на те, як фахівці обговорюють ті чи інші положення і бути задоволені. В першу чергу, експерти мають почути, що думає суспільство щодо цих змін. І саме забезпечення побудови та реалізації цього діалогу, цього процесу, є обов’язком держави, а не громадянина», – підкреслив у своїй доповіді «Легітимність  конституційного процесу: кращі міжнародні практики» Сергій Кіщенко, виконавчий директор МЦПД.

Василь Філіпчук, коментуючи дослідження про досвід останніх 20 років у сорока країнах світу проведення Конституційних реформ зазначив: «Є один висновок, який справджується і в Польщі, і в Афганістані, і в Південній Африці і всіх інших країнах, там, де суспільство було залучене активно до обговорення, там Конституція приймається важко, у дискусіях, але після того, як приймається, вона сприяє стабілізації ситуації в суспільстві, сприяє запровадженню Верховенства права, і сприяє розвитку цієї держави у прогресивному напрямку модернізації… Там, де відбувається «викрадення Конституційного процесу», і десь за закритими дверима декілька політиків між собою домовляються і потім кажуть: «Приймайте, тому що такі умови», та, на жаль, такий Конституційний процес не приводить до стабілізації ситуації у суспільстві, до реформ, до економічного, соціального розвитку. Висновок, який підтверджується не одним, не двома, не трьома, а сорока випадками. Зараз, фактично, це консенсус всіх конституціоналістів – форма Конституційної реформи є не менш важливою, ніж суть того, що пропонується. Іноді може й більш важлива. У нас є країни, де є конституційна монархія, є де республіка, де парламентська, а де президентська, – не так важливо, в кінці кінців, про що було домовлено, а важливо, як це було домовлено, і як ми, громадяни, будемо це сприймати».