Коли кримські татари отримають повноправний статус корінного народу

15 жовтня Програма імені Фулбрайта в Україні в рамках осіннього лекторію — серії  відкритих лекцій-дискусій з історії й культури кримських татар провела лекцію “Статус корінного народу для кримських ...

Лекція

Громадський Простір

15 жовтня Програма імені Фулбрайта в Україні в рамках осіннього лекторію — серії  відкритих лекцій-дискусій з історії й культури кримських татар провела лекцію “Статус корінного народу для кримських татар”. Лекцію виголосила Наталія Беліцер — експерт, дослідник Інституту демократії імені Пилипа Орлика, член правління Кримського експертного центру.

Лекція про статус кримських татар як корінного народу — це спроба осмислити потреби кримських татар, причини чому кримські татари ще й досі не набули цього статусу, перешкоди, що стоять перед кримськими татарами та Україною в реалізації цієї ініціативи.

Перша частина лекції була спрямована на визначення основних особливостей статусу корінного народу як в Україні так і в світі. Окрім цього Наталія Беліцер навела успішні приклади того, як забезпечити права корінних народів. Сама вона притримується думки, що не потрібно винаходити нічого нового для забезпечення прав кримських татар як корінного народу — варто лише вивчити досвід інших країн, особливо Скандинавських країн, які забезпечили цей статус народу Саамі ще в попередньому столітті.

Особливу увагу дослідниця приділила питанню розвитку міжнародного підходу до визначення поняття “корінні народи”. Дослідницею були висвітлені напрацювання міжнародних організацій та фахових експертів, охарактеризовані ключові документи, які закладають підвалини сучасного міжнародного зразку статусу “корінного народу”. Важливим епілогом даної частини лекції була дискусія про Декларацію ООН про права корінних народів — завершальний документ більш ніж 25-річного процесу міжнародного осмислення поняття корінних народів та їхніх прав. Україна, на жаль, не підтримала Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, якою було прийнято цей документ, що тепер створює перешкоди для України, в тому числі і серйозні труднощі в плані визначення правового статусу Криму.

За свідченням дослідниці, таке рішення України було несподіванкою для багатьох, адже ніхто не очікував, що країна, в Основному Законі якої закріплено це поняття, утримається при голосуванні.

 

Центральним і водночас підсумковим блоком стало питання статусу кримських татар на сьогодні. Варто зазначити, що основні здобутки в цій царині вкрай скромні: окрім декількох нереалізованих на законодавчому рівні положень Конституції України про права корінних народів, залишається нереалізованою і ще “свіжа” Постанова Верховної Ради України “Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантій прав кримськотатарського народу у складі Української Держави”.

Отже, за словами Наталії Беліцер, це питання поки що зависло в правовій площині, а кримські татари продовжують зіштовхуватися з труднощами в підтвердженні та реалізації свого права на статус корінного народу України.

Детальніше про лекторій з історії та культури кримських татар можна дізнатися на сайті Програми академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.

До теми: Депортація: терор холодом, голодом, працею

Автор : Олександр Ярощук


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще