ГО «Дивовижні»: намагаємось підняти рівень проактивності людей, щоб не жалілись, що всюди #зрада

Громадська організація «Дивовижні», яка уже реалізувала багато "дививожних" проектів у Києві, Дніпрі та Запоріжжі, розпочинає свою діяльність ще у двох міста України - Сєвєродонецьку та Маріуполі. ...

ГО Дивовижні

Галина Жовтко

Громадська організація «Дивовижні», яка уже реалізувала багато “дививожних” проектів у Києві, Дніпрі та Запоріжжі, розпочинає свою діяльність ще у двох міста України – Сєвєродонецьку та Маріуполі.

“Наша стратегія роботи в місті багато в чому залежить від мешканців. Тому, ми не хочемо, щоб нас сприймали як якусь «київську ініціативу». Ми працюємо по всій Україні й не хочемо, щоб нас сприймали так, наче ми приїхали і розповідаємо людям, як їм жити. Ми можемо поділитись своїм натхненням, знаннями, ресурсами, бажанням позитивних змін, але це місто – ваше! І ви маєте підказати як воно повинно виглядати і що тут буде відбуватись!” – розповіла в інтерв’ю Марія Насєдкіна, керівниця та засновниця ГО «Дивовижні», яку Громадський Простір зустрів у Маріуполі, в Містечку громадських ініціатив, під час фестивалю “З країни в Україну”.

Дивовижні” – це громадська організація, що об’єднує активних, відповідальних українців, які маленькими, але конкретними діями роблять своє оточення яскравим, доглянутим, кращим. Місія – розвивати в українців відповідальність за публічний простір, сприяти їх об’єднанню в активні та самостійні громади, що змінюють суспільство.

Громадський Простір: Маріє, розкажіть трішки про Вашу організацію? Чому виникла така організація?

Через благоустрій, урбаністику, соціальні й освітні акції ми намагаємось підняти рівень проактивності людей

Марія Насєдкіна: «Дивовижні» – це громадська організація, яка об’єднує дивовижних людей – це дуже просто. Ми хочемо, щоб люди побачили як своїми власними силами можна змінювати міста і оточення на краще; і що дуже багато цих позитивних змін залежить насамперед від дій кожного з нас. Через благоустрій, урбаністику, соціальні й освітні акції ми намагаємось підняти рівень проактивності людей, щоб вони не жалілись, що всюди зрада і все погано, а спробували щось змінити, спробували розібратись.

ГО Дивовижні

Громадський Простір: Як збиралась Ваша команда дивовижних людей? Хто такі «Дивовижні»?

Розширюємо нашу діяльність на Сєвєродонецьк та Маріуполь

Марія Насєдкіна: «Дивовижні» виникли взагалі як просто ідея –  ідея на власному прикладі показувати як змінювати простір на краще. Все почалося з Києва перед Майданом, команда формувалась два з половиною роки. Ми виникли у жовтні 2013 року, а потім був Майдан. Але ми все-одно діяли – 2,5 роки як волонтерська ініціатива. Спочатку була я одна, потім люди долучались і протягом цих 2,5 років нас було від 3 до 5 людей. Але ми всі працювали на основних роботах, а «Дивовижними» займались у вільний від роботи час – вечори, вихідні, іноді вночі. Вкладали багато своїх коштів в організацію, тому що у нас не було фінансування. А у 2016 році, півроку тому ми отримали своє перше фінансування від міжнародного фонду USAID і це дало нам нові можливості, наша команда звільнилась з основних робіт і почала працювати над проектом «Дивовижні» повністю, з повним залученням. І, я б сказала, що коли в тебе є час, коли в тебе є можливості, то наш підхід став більш професійний. Ми розширили свою аудиторію: раніше ми працювали тільки в Києві, проводили різні акції та заходи. Останні півроку ми працювали на три міста: Київ, Запоріжжя та Дніпро. А зараз розширюємо нашу діяльність на Сєвєродонецьк та Маріуполь.

Громадський Простір: Що вже було за цей період зроблено вами, які проекти ви реалізували?

Саме це для нас важливо – залучення людей до змін

Марія Насєдкіна: Дуже багато різних проектів. Перший напрямок – це “дивовижні заходи”. Це, насамперед, зміна публічного простору. Ми беремо, наприклад, якийсь занедбаний публічний простір: парк, стіну, пішохідний перехід – і запрошуємо людей на позитивні зміни цього простору. Наприклад, прибираємо сміття, розфарбовуємо стіни, встановлюємо лавки, щось ремонтуємо. І для нас важливо, що не ми це робимо, а ми робимо це разом з усіма бажаючими, із містянами. Тому що, коли людина долучається до маленької позитивної зміни, наприклад, прибрала сміття, і вона вже бачить «до» і «після», то вже простіше долучатись до більш масштабніших позитивних змін в країні. Ці акції дуже яскраві, вони збирають багато людей, які знайомляться та надихають один одного. І саме це для нас важливо – залучення людей до змін.

Марія Насєдкіна

Хочемо поширювати культуру добросусідства: щоб люди знайомились, вітались, об’єднувались для вирішення якихось побутових проблем

Наш другий напрямок називається «добросусідство». Ми хочемо поширювати таку культуру добросусідства: щоб люди один з одним знайомились, вітались, щоб вони об’єднувались для вирішення якихось побутових проблем. В критичний час ми можемо об’єднатись, і Майдани це показали, але у нас немає ще механізмів і досвіду об’єднуватись щодня для вирішення якихось побутових проблем. Наприклад, ми робили акцію у дворах – змінювали самі двори, прибирали їх. Але не ми самі, а разом із мешканцями, які там живуть в багатоповерхових будинках. Потім запустили такий фото проект: ми фотографуємо класних сусідів, які розповідають свої історії про те, що вони вже зараз роблять у власних під’їздах. Наприклад, історія дівчинки, яка розфарбувала свій під’їзд, або історія людини, яка ставить 10 разів коробочку для збору батарейок. Тобто, ми хочемо показати, що зміни є, вони вже відбуваються і ми хочемо про них розповідати і заохочувати якомога більше людей повторювати такі приклади.

Також в рамках цього проекту ми запустили систему наліпок. Наприклад, у мене немає драбини, але мені вона потрібна на півгодини. Оптимально, піти попросити у сусіда, але ти не знаєш, у якого сусіда є драбина. Тому ми запустили таку систему: на свою поштову скриньку ти приклеюєш наліпку «книжка», «драбина», «інструменти». Мої сусіди роблять те саме. Є оголошення, яке пояснює всю цю систему. Людина бере відповідні наліпки і клеїть на свою поштову скриньку і таким чином я знаю, наприклад, що у цього сусіда можна попросити драбину на півгодини. Це у нас такий проект добросусідства.

А третій наш проект – більш освітній. Ми проводимо різні тренінги, воркшопи, кафе, де ми розповідаємо про проектний менеджмент, комунікацію, фінансування проектів.

ГО Дивовижні

Громадський Простір: Тобто, Ви ще й навчаєте?

Ми хочемо, щоб люди не тільки брали участь в наших акціях, а були спроможні їх організовувати самостійно

Марія Насєдкіна: Так. Ми хочемо, щоб люди не тільки брали участь в наших акціях, а були спроможні їх організовувати самостійно. І це не означає, що це обов’язково акція з прибирання сміття. Це може бути що завгодно позитивне для міста. І ми передаємо знання, які є в нас, наших колег та друзів таким активним людям, які вже готові щось організовувати, створювати в своїх містах.

Громадський Простір: Що було для вас “найдивовижнішим” за весь цей період активності?

Для мене найдивовижніше – це люди, яких я зустрічаю

Марія Насєдкіна: Насправді, для мене найдивовижніше – це люди, яких я зустрічаю. Я вчора була в Черкасах і там десь до 30 людей прийшли на лекторій. Ми дві години спілкувались, вони мені задавали купу запитань: як зробити це або це… у мене така ідея, а у мене от така… І я їжджу по містах дуже багато, і наша команда також, і ми зустрічаємо щодня оцих дивовижних активних людей. Бо «Дивовижні» – це не про організацію, це – про певні цінності, про певну поведінку людини. Люди – дивовижні не тому, що вони працюють чи не працюють в громадській організації «Дивовижні», це – певний спосіб життя. І коли я зустрічаю таких людей, коли я читаю, що когось ми надихнули і людина пішла, наприклад, у своєму під’їзді відремонтувала ліфт чи створила якийсь свій проект…. Чи як нам пише дівчина: «Ви знаєте, я коли іду вулицею, ніколи не кидаю сміття, навіть якщо немає смітника, просто несу з собою, просто тому, що я знаю, що є десь ще такі люди, які не кидають сміття на вулиці. І дякую вам, що ви розповсюджуєте цю культуру». І для мене це найдивовижніше: люди які не жаліються, а які маленькими кроками роблять нашу країну кращою сьогодні, зараз.

Громадський Простір: А ще, про Маріуполь… Що Ви плануєте робити в цьому місті?

Наша стратегія роботи в місті багато в чому залежить від мешканців

Марія Насєдкіна: В Києві ми активні давно, в Запоріжжі й Дніпрі – останні півроку, а в Маріуполі ми тільки-тільки починаємо свої проекти і от сьогодні, наприклад, на фестивалі (авт. – “З країни в Україну”) ми спілкуємось з мешканцями. Ми хочемо зрозуміти, які позитивні зміни вони хотіли б, щоб у місті відбувалися. Наприклад, може вони якесь нам місце порекомендують для змін чи підкажуть якусь проблему.

ГО Дивовижні

Ми створюємо позитивні приклади, ми створюємо важелі змін, ми показуємо як ми це робимо

Нам сьогодні казали про пляжі в місті, то думаю, що це буде одна з перших наших акцій – прибирання. Іноді, важливо просто звернути на це увагу, показати, що для нас це не норма, ми не хочемо, щоб було так, ми хочемо, щоб тут було краще. І наша стратегія роботи в місті багато в чому залежить від мешканців. Тому, ми не хочемо, щоб нас сприймали як якусь «київську ініціативу». По-перше, ми не є київською ініціативою, ми працюємо по всій Україні і не хочемо, щоб нас сприймали так, наче ми приїхали і розповідаємо людям, як їм жити. Ми можемо поділитись своїм натхненням, знаннями, ресурсами, бажанням позитивних змін, але це місто – ваше і ви маєте підказати як воно повинно виглядати і що тут буде відбуватись. Наприклад, в Запоріжжі та в Дніпрі ми проводили громадські обговорення, куди запрошували людей, щоб вони нам підказали, що важливо для міста. Сьогодні ми проводимо таке саме громадське обговорення, просто в іншому форматі, а саме – на фестивалі. Ми запитуємо людей про проблемні місця міста. Все буде залежати як нас будуть сприймати, що людям потрібно і як вони будуть долучатись до усіх процесів.

Пляж у Маріуполі

Пляж у Маріуполі

Йдеться не про ремонт фізичного простору, а про ремонт свідомості

А друге те, що йдеться не про ремонт фізичного простору, а, як ми між собою жартуємо, йдеться про ремонт свідомості. Тобто, все ж таки, багато залежить від нас, нашої поведінки, від того, чи, наприклад, після пікніка ми залишили за собою сміття, чи забрали його. Від того, чи ми живемо в будинку і в нас у квартирі ремонт і все чудово, а виходиш в під’їзд – і там вже все дуже-дуже погано. І коли запитуєш людей: «А чому ж це так?» І люди відповідають: «ЖЕК має це робити, мер має це робити…». Але можна вже сьогодні жити краще. Ми не кажемо про те, що потрібно повністю підміняти собою ЖЕКи чи державу, ми розуміємо, що потрібно йти на контакт, на взаємозв’язок. Але, якщо жити хочеться краще вже сьогодні, то може варто паралельно ці процеси запускати? Запитувати в ЖЕКу: «Чому ви це не робите?» і писати запити, і паралельно робити свій двір кращим. Нам здається, що це важливо – запускати ці процеси паралельно.

Маріуполь. Площа Свободи

Маріуполь. Площа Свободи

Ми самі не ставимо собі завдання відремонтувати всі міста країни. Ми створюємо позитивні приклади, ми створюємо важелі змін, ми показуємо – як ми це робимо, ми залучаємо людей і хочемо, щоб люди повторювали наші отакі приклади.

Громадський Простір: А що б ви ще сказали, можливо, тим, хто ще не є готовим до такого способу життя, який ведуть «Дивовижні»? Як закликали б їх?

Марія Насєдкіна: Знаєте, мій заклик був би просто подивитись на те, що таке можливо – просто подивіться на те, що ми робимо, подивіться на те, що роблять активні люди навколо, які вони проекти створюють. І просто знайте, що це можливість. Спробуйте розібратись, спробуйте дізнатись, спробуйте подивитись на цю реальність по-іншому. Я не хочу закликати людей, щоб вони вставали з диванів і йшли, брали лопати і копали. Мені хочеться, щоб самі люди знаходили те, що їм цікаво, те, що вони вважають важливим. Щоб побачили, що ці важливі зміни вже відбуваються, вони є сьогодні. І чим більше їх буде, чим більше ми будемо їх самостійно створювати, тим швидше ми будемо жити в країні благополуччя і добробуту, про яку ми всі мріємо.

Містечко Громадських ініціатив

__________________________________

Робота з текстом –  Юлія Садовська


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування

Міст порозуміння: як в Україні починається діалог влади і громадян?

Вшосте відзначено переможців Національного рейтингу благодійників

«Сідайте за кермо!»: поради Аліни Бочарнікової щодо ГО соцпідприємництва

Кшиштоф Становський: Громадський сектор має шанси бути тим, хто “замовляє музику” в Україні

Перетворення в громадах можливі через дієві місцеві практики та партнерства