Є чимало упереджень щодо психологічної допомоги: люди соромляться або не вірять, що приїдемо до їхнього села

Громадський Простір

Громадська організація “Дівчата”, до слова, одна з активних організацій-дописувачів на порталі “Громадський Простір”, в ці останні місяці також інформує про можливості допомоги, яку організовує та надає її команда. А це і гуманітарне забезпечення, доставка продуктів та ліків родин з постраждалих сіл та міст Київщини, а також надання безкоштовної психологічної підтримки.

 

Налагоджено роботу професійних терапевтів, зокрема і для допомоги постраждалим від сексуального насильства. Знайомимося ближче з організацією, яка працює в одному з найзатребуваніших під час війни напрямів — психологічна допомога — і спілкуємось з Юлією Спориш, засновницею ГО “Дівчата”.

Юліє, який фокус роботи  ГО “Дівчата” зараз?

СОС Дитячі Mістечка як благодійна організація працює вже понад 18 років в Україні, допомагає дітям-сиротам та сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах.  На сьогодні 85 000 дітей та дорослих в Київській та Луганській областях отримали підтримку від фонду.

Наша мета – не лише забезпечити харчовими продуктами та гігієнічними засобами, але й допомогти відновити доступ до освіти та повернутися до роботи. Окремий наш спецпроєкт — підтримка б’юті майстрів, котрі втратили інструменти та матеріали через війну. Ми допомагаємо їм закупити усе необхідне та продовжувати роботу.

Також опікуємось потребами освіти, плануємо придбати планшети для дітей Бучанського району, аби полегшити їм навчання онлайн.

І ще одна програма, на якій зараз зосереджені наші фахівці — це психологічна допомога.

• Як започаткували психологічну допомогу? Кому допомагаєте?

До війни наша організація проводила просвітницьку роботу із молоддю, ми допомагали дівчатам будувати кар’єру, самостверджуватись, працювали із підлітковими проблемами. Наші контакти із психологами стали в нагоді і з початком бойових дій — коли у багатьох жінок і дітей були паніка, істеричні стани. Ми обдзвонили фахівців та запропонували їм допомогти. Спочатку психологи працювали як волонтери, а потім ми знайшли партнерів, котрі можуть ці послуги компенсувати. Зокрема це наш партнер СОС Дитячі Містечка Україна.

Наразі з нами працює 40 психологів. 20 — мають вузький профіль: працюють, зокрема із жертвами сексуального насильства. Ще 20  — допомагають вирішувати інші психологічні проблеми.

У Бучанському районі ми почали роботу з травня і уже отримали десятки звернень. Багато запитів із Макарівської громади. До нас телефонують, пишуть у соцмережах —люди дізнаються контакти організації від соціальних служб, навіть із чатів ОСББ та садочків.   

• Як до вас звертаються?  

Куратор отримує заявку на телефон психологічної підтримки або онлайн, обробляє її. Часто буває так, що телефонує не той, кому потрібна допомога, а його родич чи знайомий, з власної ініціативи. І тут виникає проблема: людина взагалі не знає про цей дзвінок. Та й може вважати, що їй така допомога не потрібна. Подібні звернення відсіюємо. Якщо ситуація дійсно потребує втручання фахівця, тоді визначаємо, хто саме долучається. І яка форма роботи потрібна: онлайн чи офлайн, індивідуальна або групова терапія. 

• Найчастіше це які запити?

Історії різні. Нещодавно було звернення щодо хлопчика, який сам себе травмує: б’є, ріжеться. Наші фахівці супроводжували дітей, наляканих після перебування у бомбосховищах — вони не сплять, мають проблеми із нетриманням сечі. Одна із поширених причин звернення— панічні атаки. 

90 %  — це звернення щодо дітей, 10 % — дорослі.  Бо наразі існує чимало упереджень щодо психологічної допомоги: люди соромляться, переживають що послуги платні (хоча це не так) або взагалі не вірять, що ми приїдемо до їхнього віддаленого села.

Але на дорослих тримається все, врівноважений стан — формує атмосферу у сім’ї загалом. 

 

 

 

 Тож доводиться щодня ці стереотипи долати. Тому і через це інтерв’ю, користуючись нагодою, закликаємо й дорослих подбати про свій психологічний стан (щодо психологічної допомоги нам можна телефонувати +38 073 460 38 60, або писати — [email protected]).

 

• Юліє, цікаво дізнатись як ви в ГО “Дівчата” співпрацюєте з партнерами, українськими і міжнародними організаціями. І  що, на вашу думку, варто враховувати у плануванні ініціатив у цьому напрямі?  

Щодо співпраці з партнерами, ГО “Дівчата” активно співпрацює з громадським сектором, бізнесом та індивідуальними благодійниками. Часто наші локальні ініціативи ми реалізуємо за підтримки українських партнерів та індивідуальних благодійників. а всеукраїнські і комплексні — з іноземними донорами. Ми є партнерами ЮНІСЕФ Україна, Global Fund for Children, СОС Діти, World Vision, Українського жіночого фонду тощо.

У плануванні роботи програм підтримки психологічної допомоги, я б враховувала особливості роботи з великим донорами, а це довге планування та погодження. А ще також велика кількість звітної роботи. Локальні ж партнери більш гнучкі і можуть підтримати гарячий запит чи ініціативу дуже швидко. У нас був в роботі проект, який від ідеї до отримання підтримки від партнера стався за 2 робочі дні з отриманням коштів. Це просто неможливо з міжнародними партнерами.  Окремо хочу виділити приватних благодійників, які можуть швидко відгукнутись на збір для конкретної родини чи ситуації, ми їх дуже любимо та цінуємо за людяність та швидкість прийняття рішень.