Через недосконале законодавство благодійні фонди відстають, а волонтери “займаються контрабандою”

В Україні благодійна допомога зазнає потрійного оподаткування. Виходить так, що на одну і ту ж саму допомогу податок сплачують і волонтери, і отримувачі цієї допомоги. При цьому не варто забувати, що ...

благодійність

Громадський Простір

В Україні благодійна допомога зазнає потрійного оподаткування. Виходить так, що на одну і ту ж саму допомогу податок сплачують і волонтери, і отримувачі цієї допомоги. При цьому не варто забувати, що люди, які жертвують гроші, уже заплатили податки із своїх заробітних плат. Благодійники закликають депутатів ухвалити наступного тижня зміни до благодійного законодавства.

Сьогодні нецільова благодійна допомога, що перебільшує 1710 гривень на рік має обкладатися податком у розмірі 17%. Так, 8 мільйонів гривень у бюджет держави має сплатити Ініціатива “Родина Майдан”, що зібрала 54 мільйони гривень для родин загиблих Героїв Небесної Сотні.

За словами Анни Гулевської-Черниш, директора Українського форуму благодійників, при покупці протезу для пораненого, вартість якого перевищує 1710 гривень, благодійники сплачують 17% податку від його вартості. При відправці пораненого на реабілітацію у санаторій, податки сягають 52%, а це сума, яка дозволяє вилікувати ще одну людину. Також не можна забувати, що окрім поранених та біженців, у державі паралельно залишаються ті категорії населення, які потребують допомоги щоденно, наприклад, онкохворі та люди з особливими потребами.

Якщо не буде змін, то податки прийдеться сплачувати і волонтерам, на особисті карточки яких сьогодні надходять мільйони гривень. На початку наступного року вони повинні будуть заплатити податок на прибуток. Допомога, яку отримують сім’ї загиблих, поранені, біженці теж вважається прибутком, і, відповідно, обкладається податком у розмірі 17%.

Представники благодійних фондів зазначають, що оперативно вирішити поточні проблеми допомагають саме волонтери, які не задумуються про те, чи законно вони діють, коли постає питання життя та смерті. Як розповіла Наталія Воронкова, виконавчий директор громадської платформи “Волонтерська сотня”, ще одна проблема волонтерів, які допомагають військовим у зоні АТО, – це закупки: “Якщо є люди, які готові виділяти на це гроші, то офіційно ми не маємо права це закуповувати.”

Тобто, щоб допомогти військовим, волонтери йдуть на ризик та користуються послугами контрабанди. Тому обов’язок нашої влади створити ті умови, які допоможуть діяти ефективно та у правовому полі. І зміни потрібні на системному рівні.

“З точки зору благодійних фондів, ми попали у пастку. На жаль, ми хотіли б допомогти, але ми розуміємо, що ми не можемо рухатися оперативно і при цьому дотримуватися всіх необхідних норм та правил. І я хочу, на жаль, вам сказати, що благодійні фонди дуже сильно відстають в оперативності. Ми готові, ми беремося за системні проекти. Але якщо допомога потрібна тут і зараз, і якщо через годину людина може загинути, то фонд не в стані допомогти. І це велика біда для нас. І тому ми зараз розуміємо, що таке співробітництво між волонтерськими організаціями, благодійними фондами, бізнесом та представниками влади – тільки це партнерство допомагає вирішити поточні проблеми. Тому ми звертаємося до представників влади з проханням максимально оперативно розглянути запропоновані нами механізми…,” – розповіла Ірина Гуцал, директор Української біржі благодійності.

Нещодавно, Президент України П.Порошенко на зустрічі з волонтерами звернувся до керівників фракцій та лідерів депутатських груп із закликом скасувати оподаткування внесків волонтерів на потреби АТО.

Благодійники нагадують, що наступний тиждень буде останнім пленарним у роботі IV сесії Верховної Ради, коли депутати зможуть ухвалити необхідні зміни до чинного законодавства. Вирішити низку перешкод, що стоять на заваді надання ефективної благодійної допомоги, зможуть законопроекти №4172а, №4173а, №4176а.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще