Боротьба за перемогу триває – воїнам й досі потрібна наша допомога і увага!

Любов Єремічева

У складні часи численних випробувань, які зараз переживає Україна, усі свідомі люди намагаються взяти відповідальність за країну, беручи посильну для себе ділянку – стають волонтерами, роблять пожертвування чи просто чесно працюють на своїх роботах, будуючи нову систему цінностей. Зокрема, на допомогу своїй державі приходять українські зірки.

Вчора, 11 червня, журналістка, мисткиня і співачка Анжеліка Рудницька присвятила святкування свого дня народження воїнам, які лікуються у Київському центральному військовому госпіталі. Зібравши своїх друзів та шанувальників, Анжеліка поставила умовою – вхідним квитком має бути пожертвування нашим бійцям.

У такий спосіб наповнилася скринька для пожертвувань, крім того, була можливість принести якісь конкретні речі, яких постійно потребують ті, хто лікується в цьому медичному закладі. Оксана Білозір, Віктор Павлік, Марина Одольська, Ілларія, Ярмак, Ярослав Джусь підтримали свою артистичну подругу, виконавши для воїнів АТО, медиків та волонтерів свої найкращі композиції.

“Ми повинні перемогти, – сказала Анжеліка Рудницька під час концерту, – я пишаюся всіма вами, і тими, хто лікує, і тими, хто невтомно волонтерує, і тими, хто одужує – хворих у нас немає – у нас всі одужують!“.

Іванна Суховій, яка волонтерує у військовому госпіталі, розповіла Громадському Простору про особливості своєї роботи.

Іванно, скільки ви часу вже тут волонтеруєте?

– Майже рік. Я прийшла сюди з 6 серпня. Насправді я не мала уявлення про поранених, мене знайомий попросив допомогти в організації складу – мене і мою приятельку. Так ми сюди потрапили і нас трошечки затягнуло.

Чим ви тут займаєтесь?

– Ми приймаємо допомогу від людей, сортуємо, все розкладаємо на складі, потім приходять до нас хлопці, які в стані ходити, ми їм видаємо цю допомогу. Також веду сторінку Волонтерської сотні госпіталю у фейсбуці.

Скільки ви часу тут проводите?

– Три-чотири, інколи п’ять днів на тиждень.

Чи багато людей приносять сюди допомогу?

– Ви знаєте, все напливами. Були такі часи, коли в нас черга стояла, щоб здати якісь речі, а були такі часи, що в нас просто були порожні полиці.

В яких речах завжди є потреба?

– Їжа, вода, розхідні матеріали – нижня білизна, шкарпетки, футболки, майки, влітку потрібні сандалі, капці, шорти, кепки, для важких хлопців завжди потрібні пеленки одноразові дев’яносто на шістдесят, вологі серветки, памперси. Потрібні такі специфічні продукти як дитяче харчування – вони необхідні хлопцям в реанімацію і хлопцям з щелепно-лицевою хірургією, які не можуть їсти тверду їжу.

Чи є потреба ще в додаткових волонтерських руках?

– На даний момент є потреба, тому що у нас дуже багато допомагало жінок з малими дітьми – поки дітлахи в садочках чи школах вони мали час на волонтерство. Зараз почалися канікули і вони всі відпали. І зараз вже є потреба в волонтерах.

Куди можна звертатися при бажанні вам допомогти?

– До нас на склад. Приходьте в госпіталь і шукайте склад Волонтерської сотні.

Чи потрібні хлопцям, які лікуються тут, і волонтерам такі заходи, як сьогодні організувала Анжеліка Рудницька?

– Звичайно, потрібні – розвеселити, розрадити. Деякі хлопці лежать тут місяцями, є випадки, коли й по вісім-дев’ять місяців, то їм треба якось розважатися, піднімати моральний дух.

Важко вам морально?

– Спочатку було важко, але знаєте – до всього звикаєш. Просто втягуєшся у це і робиш свою роботу.