Артем Вівдич: До 2014 року громадянського суспільства в Донецькій області, як такого, не було

Громадянське суспільство в Донецькій області до війни було лише в Донецьку, в інших містах – ситуація була значно гірша, переконаний активіст з Краматорська Артем Вівдич. За останні два з половиною ...

Артем Вівдич

Олександр Ярощук

Громадянське суспільство в Донецькій області до війни було лише в Донецьку, в інших містах – ситуація була значно гірша, переконаний активіст з Краматорська Артем Вівдич.

За останні два з половиною роки в регіоні з‘явилися нові ефективні громадські організації, а рівень громадської участі зріс в рази. Віднині Донеччина – це не лише регіон шахт і териконів, а ще й міст з бюджетом участі, активних громадських діячів, які впроваджують демократичні практики врядування, а також регіон громад, які хочуть змінювати свої міста.

Детальніше про це, про проект громадського бюджету у Краматорську та про бар’єри розвитку третього сектору Донеччини Артем Вівдич розповів в інтерв’ю Громадському простору.

Громадський простір: Артеме, як Ви оцінюєте сьогоднішній стан громадянського суспільства на Донеччині? 

Артем Вівдич: Зазвичай працюють великі організації, які прийшли або з інших регіонів, або існували раніше. Також запрацювала Рада розвитку громадянського суспільства, яку створили на всеукраїнському рівні та окремо у кожному регіоні.

У Донецькій області реалізується великий проект “Сильні громади” громадської організації “Центр UA”. Проект має координаторів у 8-ми містах Донеччини. Вони займаються підвищенням прозорості, демократичності і звітності місцевих рад. Приклад — адвокатування впровадження системи ProZorro. Щотижнево координатори пишуть статті на різні теми: від того як користуватися системою ProZorro чи системою Є-дата, до того як знайти рішення місцевої ради. Цим користуються навіть депутати міської ради, які саме в газеті вперше дізнаються за що будуть голосувати на сесії. Одного разу “Сильні громади” також робили аналітику відкритості, де проаналізували 140 різних параметрів прозорості бюджету, підзвітності та ефективності комунікації місцевої влади з громадою.

У Краматорську цього року вперше з’явився громадський бюджет. Ми вже провели конкурс проектів. Зараз проводитиметься голосування на сайті електронних петицій Краматорської міської ради.

Електронні петиції Краматорськ

 

Громадський простір: Коли і як починався проект громадського бюджету в Краматорську? Наскільки важко проходив процес його втілення? 

Артем Вівдич: Минулого року перед місцевими виборами я запропонував комплексне рішення всіх проблем містян — бюджет участі. У лютому 2016 року зібралася робоча група і впродовж місяця вона напрацювала програму конкурсу до 2020 року та положення про координаційну раду конкурсу.

Однак, майже одразу виникли фінансові проблеми. Я запропонував виділити на реалізацію проектів громадського бюджету 1% бюджету міста — це 4 млн грн. Проте, поки проект рішення розглядався у комітетах міської ради, сума була зменшена в рази. Але, все ж таки, міська рада вирішила, що на програму виділятимуть до 1% щорічно.

Громадський простір: Але це ще не 1%. 

Артем Вівдич: Так. До 1% – ще не означає, що буде 1%.

Громадський простір: Які ще особливості є в бюджеті участі Краматорська? 

Артем Вівдич: Ми сформували координаційну раду бюджету участі. До неї входять 4 громадські діячі та представники всіх управлінь міськради, які причетні до реалізації громадського бюджету.

Координаційна рада конкурсу на початку року визначатиме загальну суму проекту і оголошуватиме прийом пропозицій. З цієї суми на 1 проект можна виділити не більше 25%. Це зроблено для того, щоб було щонайменше 4 проекти. Також вона планує інформаційну кампанію, за можливості графік зустрічей з громадою для брендування проекту.

Громадський простір: Коли буде наступний конкурс? 

Артем Вівдич: Плануємо оголосити наступний конкурс на 2017 рік вже у вересні.

Громадський простір: Як проходить голосування?

Артем Вівдич: У нас немає сайту, немає місць для голосування в паперовому варіанті. Цього разу ніхто навіть не встиг оповістити людей, що є такий проект.

Але голосування вже зараз відбувається на сайті електронних петицій міської ради. Раніше для того, щоб петицію розглянули, потрібно було набрати 250 голосів. Однак, ми цю норму виключили. Коли голосування закінчиться, петиції вимкнуть і відсортують по рейтингу. Проекти, які переможуть, будуть реалізовуватися до кінця поточного року.

Громадський простір: Наскільки вартісним може бути один проект?

Артем Вівдич: Максимальна вартість проекту сьогодні — 150 тисяч грн. Наступного року, якщо на проект виділять 1% бюджету, максимум буде 1 млн грн.

Громадський простір: Скільки проектів подали краматорчани?

Артем Вівдич: Цього разу подано 25 проектів.

Громадський простір: Що плануєте робити далі для промоції громадського бюджету у своєму місті?

Артем Вівдич: Потрібно провести інформаційну кампанію — повісити білборди та плакати у тролейбусах. Для того, щоб громадський бюджет працював нормально, потрібен сайт. Там має бути можливість подати проект, подивитися всі подані й реалізовані проекти, статус проекту. На такому сайті має бути відповідний захист. Місто вирішило замовити сайт, тим більше, що Краматорськ потрапив у список міст, де цей проект реалізують завдяки грантовим коштам. Але міська рада поки що нічого не зробила, аби реалізувати цю електронну систему.

Громадський простір: Яка Ваша ціль реалізації громадського бюджету?

Артем Вівдич: Років через 4 роки люди навчаться працювати з бюджетом участі й завдяки цьому більше людей подаватимуть проекти, вони будуть якіснішими, а міська рада навчиться їх перевіряти.

Громадський простір: Ви говорили про різні проекти, в т.ч. і про громадський бюджет. Як би Ви взагалі оцінили ефективність роботи громадських організацій та реалізації ними проектів у Краматорську? 

Артем Вівдич: Я перетинаюся з двома типами ГО, які тут працюють. Перші — ті, що займаються розвитком громадянського суспільства; їх бенефіціарами є інші ГО і громадські діячі. Другі — ті, хто працює з місцевою владою. Вони допомагають писати статути громад, концепції місцевого розвитку, адвокатувати децентралізацію тощо.

Перші поки що ефективні, але перш за все ті, які або зайшли з іншого міста, або великі, створені давно організації. Ті НУО, що займаються проектами місцевого самоврядування, працюють з великими донорами. Це люди, які мають досвід роботи на місцевому самоврядуванні. Вони працюють  досить ефективно.

Є нові організації, які утворилися завдяки першим організаціям. Останні дають міні-гранти, навчають реєстрації ГО, як контролювати місцеву владу і т.д.

У Краматорську, починаючи з 2014 року, було зареєстровано багато громадських організацій. Їх багато, але таких, що працюють якісно дуже мало. Не навчилися ще у нас люди працювати в громадській сфері. Крім того, є дуже багато негативу до тих людей, які працюють на грантовій основі. Люди почали негативно сприймати ГО, які отримують кошти від донорів.

Громадський простір: Артеме, на Вашу думку, чи є користь від цих проектів? Вони якимось чином впливають на суспільну думку? 

Артем Вівдич: Дуже корисним та ефективним проектом є “Вільна хата” Львівської освітньої фундації. Цей проект зібрав навколо себе активну молодь і організував хороший майданчик для громадських активістів. Ще дві подібні платформи утворилися в інших містах області.

Працює організація “Антикризовий медіа-ценрт”. Щотижня він проводимо як мінімум 4 заходи: презентації, брифінги, зустрічі робочих груп.

Громадський простір: Як Ви гадаєте, чи можливо реалізувати практику приватних пожертв для ГО на Сході України?

Артем Вівдич: Я думаю, що ні. Наприклад, нещодавно проводив тренінг неподалік від лінії розмежування з підготовки стратегії розвитку громади. Це документ, який повинен бути в кожній громаді, від нього залежить її розвиток і фінансова спроможність. Я запитую в учасників: “Вам цікаво?” Вони відповідають: “Цікаво. Але ми не можемо цим займатися, поки в нас йде війна”. Люди будуть відповідати те саме, коли їм запропонують вкласти гроші в громадську ініціативу.

Якщо це ГО, яка працює з допомогою для воїні АТО, то тут ще є якийсь шанс. Однак, якщо це ГО з впровадження демократичних ініціатив, то підтримки не буде. Це те, що люди поки що не розуміють. Тому я думаю, що тут про це говорити ще зарано.

Громадський простір: Яким Ви бачите громадський сектор Донецької області в майбутньому?

Артем Вівдич: Тенденція безперечно позитивна. Громадянського суспільства в Донецькій області як такого не було, окрім Донецька, де було декілька організацій. Причому ці організації не мали великих ресурсів, а гроші, які виділялися, видавалися “карманним” організаціям.

Зараз утворюються нові організації (нічого страшного, якщо частина згодом зникне), і ці нові ГО є більш активними. Якщо брати не ГО, а громадянське суспільство в цілому, то тут ситуація ще краща. Зараз люди почали цікавитися цим питанням. Вони почали цікавитися, куди витрачаються кошти, як протидіяти корупції, люди починають цікавитися життям міста. Однак, вони ще не готові об’єднуватися і працювати методично. Групи активістів також ще не готові об’єднуватися між собою. Громадські організації конкурують між собою, а їм, навпаки, потрібно вчитися співпрацювати.

Підсумовуючи, хочу наголосити, що розвиток третього сектору очевидний. Сподіваюся, що незабаром НУО будуть тісно співпрацювати і з’являться рухи, кожен з яких займатиметься тим чи іншим питанням: боротьбою з корупцією, покращенням стану ЖКГ, контролем рішень місцевої влади.

Громадський простір: Враховуючи те, про що Ви щойно сказали, які основні перепони розвитку громадської активності є на сьогодні?

Артем Вівдич: По-перше, це відсутність впродовж тривалого часу розвинутого громадянського суспільства. У нас не було ефективної самоорганізації. Інша причина – економічна. Більшість людей працюють на когось, а рівень самозайнятості дуже низький. Тобто вони не лише не звикли самостійно займатися соціальними проблемами, вони також не можуть стати незалежними економічно – вони звикли працювати на когось.

По-третє, не відбулося заміни кадрів у владі та місцевому самоврядуванні. По суті, це ті ж самі люди. Ця влада вимушена бути більш відкритою, але вона в цьому не зацікавлена.

І, вчетверте, дуже мало людей, які володіють законами, можуть подати запит на публічну інформацію і захистити свої права. У нас не було такої освіти.

Громадський простір: Скажіть, будь ласка, декілька слів для громадських активістів України та Донеччини. Що б Ви їм передали? 

Артем Вівдич: Донецьким активістам, я вважаю, варто еволюціонувати. Свого часу своїм виходом на площі ми показали, що нас багато, що ми готові будувати майбутнє на нових цінностях. Потім частина з нас стала волонтерами, вони вклали свої ресурси, інші почали активно займатися громадською діяльністю. Тепер нам потрібно рухатися далі, організовуватися, переходити до більш цивілізованих методів роботи – потрібно реєструвати громадські організації, брати участь в різних проектах, використовувати цивілізовані методи впливу на прийняття рішень, а також консолідуватися. А згодом одним з майбутніх етапів розвитку може стати формування нових політичних партій.

А якщо звертатися до решти України, то хотілося б, щоб досвідчені організації приїжджали частіше до нас і ділилися досвідом. На жаль, у нас своїх кадрів дуже мало. Потрібно більше досвіду від колег з Центру, Заходу, Києва. Хотілося б частіше бачити їх тут з проектами, лекціями, пропозиціями. Нам потрібно обмінюватися досвідом, запозичувати все найкраще і вчитися.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще

Команда ГО "Креативний простір Креденц": молодь має бути дотична до відбудови