06.09.2017

Перспективні проекти місцевого самоврядування – спонукальний чинник активізації громад і місцевих органів влади

На початку вересня відбувся Національний круглий стіл "Розумні міста: Інновації в місцевому самоврядуванні. Презентація досвіду Проекту ЄС/ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду - 3"у ...

Додано:
Ольга Жорнова

20170905_151819[1] — Перспективні проекти місцевого самоврядування – спонукальний чинник активізації громад і місцевих органів влади

На початку вересня відбувся Національний круглий стіл “Розумні міста: Інновації в місцевому самоврядуванні. Презентація досвіду Проекту ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – 3″

у реалізації проектів інноваційного врядування “. Два дні напруженої роботи показали, що в Україні наразі сформована критична маса небайдужих та відповідальних осіб, котрі спроможні вплинути на сталий розвиток, а також посилення прозорості і підзвітності в місцевих органах самоврядування через запровадження е-послуг .

Нагадаємо, що спільний проект ПРООН/ЄС “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” – це комплексна ініціатива зі зміцнення потенціалу, спрямована на пропагування сталого розвитку в Україні. Підтримка врядування за участі громад та ініціатив, які впроваджуються ними, мають на меті покращення умов проживання українців.

Шість основних напрямів інноваційного врядування мають забезпечити такі зміни:

“Безпечне місто”: 24/7 інтелектуальні камери відеоспостереження в місті, а також відеоспостереження у дошкільних закладах та школах; кнопка термінового виклику з негайним повідомленням МНС, поліції ін.
“Електронний туризм”: веб-портал міста та мобільний додаток до нього; аудіоекскурсія містом; QR-шифрування туристичних та культурних об’єктів.
“Розумні зупинки”: е-табло руху міського транспорту та GPS-моніторинг; мапа з QR-зашифрованою інформацією про об’єкти міста на зупинках; free Wi-Fi; порти для підзарядки мобільних пристроїв.

“Інтерактивна мапа міста”: карта міста, де зазначено соціальні, культурні та кадастрові об’єкти, а також нерухоме майно, його власник тощо; муніципальна карта, де зазначено аварійні ділянки, несанкціоновані забудови тощо; генеральний план розвитку міста.
“Місто для всіх”: веб-портал міста, з інформацією про оптимальні маршрути для людей з особливими потребами, а також велосипедістів.
“Розумна вулиця”: лави з сонячними батареями для підзарядки мобільних присторїв; розумні дорожні вказівники; сенсорні кіоски з картами туристичних маршрутів, інформацією про місто, довідковою інформацією тощо.

Про що йшлося на Національному круглому столі? Лише один перелік виступів засвідчує позитивну динаміку у поглядах уряду і представників місцевої влади на необхідність термінових дій щодо поширення кращих практик інноваційного врядування. Отже, виступи були зосереджені навколо:

національних пріоритетів щодо е-врядування;
пріоритетів громадян України у інноваціях;
індикаторів розумного міста за версією ООН у контексті місцевого самоврядування;
участі громадян у зеленому розвитку міст;
“Смарт Сіті” як інструмента сталого розвитку громад;
відтворення розумних рішень для сільських місцевостей та ОТГ.

Які ж практики інноваційного врядування напрацьовано в Україні? Неабиякий інтерес аудиторія виявила до напрацювань розумних послуг мешканців Дрогобича “Кабінет мешканця”, Вознесенську “Медицина онлайн”, Бахмача “Розумна та безпечна школа”, Івано-Франківська “Місто для всіх”. Практика запровадження проектів розумної місцевої влади була висвітлена у презентаціях “Відкритий бюджет міста Ніжин”, “Розумна влада” (м. Миргород), “Інформаційний портал” (м. Горішні Плавні), “Хмарні послуги” (м. Українка). Обговорення інновацій в побудові розумної інфраструктури точилися навколо досвіду міст Чугуїв (“Розумне та безпечне місто”), Переяслав-Хмельницький (“Розумна вулиця та інтерактивна мапа міста”), Золочів (“Розумна вулиця – поєднання безпеки та комфорту”), Рубіжне (“Впровадження напрямку Розумне місто”).

Які ж міста України є партнерами Проекту ЄС/ПРООН МРГ-3? Їх 27: Ніжин, Прилуки, Надвірна, Коломия, Івано-Франківськ, Чугуїв, Мерефа, Миргород, Горішні Плавні, Уоростень, Новгород-Волинський, Дубно, Уостопіль, Добропілля, Миргород, Бахмут, Сєвєродонецьу, Рубіжне ,Хуст, Ужгород, Українка, Переяслав-Хмельницький, Золочів, Дрогобич, Нікороль, Павлоград, Вознесенськ.

Два питання для роздумів. Перше: яке місце громадських організацій, які працюють у перелічених містах, у реалізації проектів інноваційного врядування? Друге: чому серед міст-партнерів нема великих обласних центрів?

Нам здається, що потужне поширення тих практик, про які йшла иова на Національному круглому столі, приверне увагу до нових можливостей розвитку українських міст , а представники місцевого самоврядування, неурядових організаціїй, як і кожен мешканець великих і малих міст України стануть активними учасниками побудови розумного простору повсякденної життєдіяльності.

Отже, розумні міста та роль місцевого самоврядування в реалізації проектів інноваційного розвитку міст – це те коло питань, які презентували в межах Проекту ЄС/ПРОООН МРГ-3 на Національному круглому столі у вересні ц.р. А втім, учасників залучили до вельми цікавих обговорень, дискусій, презентацій, які значно ширші за тіі очікування, які плекали впродовж того часу, який спливав до відкриття заходу.

Своєрідним камертоном для всіх присутніх стали зворушливі й емоційні слова Хендрика ван Зіла, міжнародного менеджера даного проекту: ми не тільки партнери, ми – друзі, а ключовими завданнями для нас мусить бути потреба вчитися один у одного. Кожен із учасників виступив як знавець і впроваджувач прагнень своєї громади, обгрунтував доцільність і перспективність інновацій, щиро ставлячи у центр своєї діяльності пересічуі людину, її благополуччя. Коли метою запроваджених проектів є не зміни як самоціль, а надання якісних адміністративних, державних і муніципальних послуг своїм землякам, які більше не потерпатимуть від черг, зайвої паперової волокити, витрачених часу і сил на тривалі пересування з кабінету в кабінет, то віриш у синергію небайдужих українців, які працюють заради мільйонів пересічних громадян.