Громадський Простір

На тлі жорстокої війни та прискореного курсу на європейську інтеграцію, громадянське суспільство України продемонструвало надзвичайну стійкість, зберігши в 2025 році разючий рівень системної стабільності попри величезні потрясіння. Це є головним висновком останнього дослідження «Барометр ОГС», представленого в Києві, яке відстежує зміни в середовищі громадянського суспільства України у 2025 році.

«Барометр ОГС» — інструмент, розроблений для підтримки регулярного й послідовного моніторингу та оцінки середовища, в якому працюють організації громадянського суспільства у країнах Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна). Барометр складається з набору стандартів та показників у 11 різних сферах для вимірювання як законодавства, так і практики. 

Згідно з дослідженням, протягом 2025 року середовище діяльності організацій громадянського суспільства в Україні загалом залишається стабільним: у 10 з 11 сфер оцінювання «Барометра ОГС» бали не зазнали змін, попри велику кількість подій і трансформацій. Це пояснюється особливостями методології дослідження, яка фіксує насамперед системні зрушення в законодавстві та практиці, а не ситуативні чи короткострокові зміни.

Свобода об’єднання 5.6 (законодавство 5.6, практика 5.5) 

Рівне ставлення 5.3 (законодавство 5.4, практика 5.1) 

Доступ до фінансування 4.7 (законодавство 5, практика 4.4) 

Свобода мирних зібрань 4.7 (законодавство 4.9, практика 4.5) 

Право на участь у процесі вироблення та ухвалення рішень 4.8 (законодавство 5.2, практика 4.3)

Свобода вираження поглядів 4.8 ↓ (законодавство 5.4, практика 4.1)

Право на приватність 4.1  (законодавство 4.9, практика 3.2)

Обов’язок держави захищати 3.7 (законодавство 4, практика 3.4)

Державна підтримка 4.4  (законодавство 4.7, практика 4) 

Співпраця між державою та ОГС 5.3  (законодавство 5.7, практика 4.8) 

Цифрові права 4.8 (законодавство 5.1, практика 4.4) 

Результати 2025 року демонструють контрастну, але показову картину

Як зазначив Асьєр Сантільян Лузурьяга, керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні, результати 2025 року демонструють контрастну, але показову картину стану громадянського суспільства в Україні. З одного боку, звіт фіксує здатність громадянського суспільства виходити на протести, впливати на ухвалення рішень і домагатися змін — зокрема, перегляд проблемних законів у липні став можливим саме завдяки активній громадянській позиції. Але водночас у звіті вшановано памʼять активістів/ок громадянського суспільства, які загинули у 2025 році — як військові або як жертви російських атак, — як символ ціни, яку суспільство платить за свободу і демократію. 

«Окрім труднощів, з якими ви стикаєтеся через війну, існують і інші виклики, які ми також визнаємо і про які знаємо. Саме тому хочемо скористатися цією нагодою, щоб подякувати вам за вашу роботу. Без вас, на мою думку, процес європейської інтеграції не відбувався б так, як він відбувається сьогодні. Тож щиро дякую і закликаю продовжувати цю роботу», — сказав Асьєр Сантільян Лузурьяга, керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні. 

За підсумками 2025 року, Маріанна Белалба, юридична радниця Європейського центру некомерційного права (ECNL), окреслила дві ключові регіональні тенденції, які стосуються громадянського суспільства у країнах Східного партнерства: посилення обмежень і репресій проти ОГС та активістів, а також погіршення доступу до фінансування, зокрема через скорочення міжнародної підтримки (особливо після закриття USAID). У низці країн регіону уряди й надалі створюють бар’єри у доступі організацій громадянського суспільства до іноземного фінансування: у Білорусі та Азербайджані це має системний характер, а в Грузії законодавчі зміни фактично унеможливлюють таку підтримку. Що стосується України та Молдови, то євроінтеграційні процеси в цих країнах створюють можливості для посилення ролі організацій громадянського суспільства та їхнього залучення до формування політик.

За словами виконавчого директора ІСАР «Єднання» Володимира Шейгуса, «Барометр ОГС» дозволяє не лише фіксувати стан і динаміку середовища для громадянського суспільства в Україні, а й поєднувати моніторинг з подальшою спільною адвокаційною роботою для покращення умов діяльності ОГС. «Тож закликаю організації долучатися до тих процесів, які будуть пов’язані вже в 2026 році з адвокаційною роботою, щоб ми покращували умови діяльності організацій громадянського суспільства в Україні», — зазначив Володимир Шейгус.

Свобода вираження поглядів під тиском

Аналіз стану громадянського суспільства у 2025 році враховує євроінтеграційний курс України, триваючу війну РФ проти України, залученість представників ОГС, журналістів і активістів до оборони країни й волонтерської діяльності, а також втрати серед спільноти й важливість збереження пам’яті про них. Про це заявила Марія Красненко, експертка ІСАР «Єднання», яка представила результати дослідження «Барометр ОГС».

Ключові результати 2025 року для громадянського суспільства поєднали як важливі системні зрушення, так і серйозні виклики.

• Уряд ухвалив стратегічні дорожні карти у межах євроінтеграції, зокрема карту щодо функціонування демократичних інституцій, що передбачає комплекс дій посилення сприятливого середовища для ОГС.
• Низка законів набули чинності — про народовладдя, запровадження статусу верифікованих гуманітарних організацій, податкові пільги для надавачів соцпослуг. 
• Продовжено реалізацію Нацстратегії розвитку ОГС, затверджено модельний статут для ГО та онлайн-реєстрацію через портал «Дія». 
• Серед викликів — фінансові, зокрема через згортання програм USAID, закон про лобіювання та погіршення ситуації зі свободою вираження поглядів — через переслідування активістів і потенційно обмежувальні законопроєкти (зокрема №12320).

«Погіршення відбулось у сфері свободи вираження поглядів. Бачимо зменшення на 1/10 бала. В попередній період — 4,9 загальний бал. В цьому році — 4,8. Це викликано зрозумілими чинниками, про які ми говоримо у звіті. В першу чергу, це про наявність випадків переслідування активістів. Цього року ми фіксували достатньо багато. Це і кейс Шабуніна, і кейс Мудрої. На пониження оцінки в цій сфері вплинуло і занепокоєння, що викликає комплекс законопроєктів. Один із них — №12320, що був направлений на підпис Президенту. Потенційно можуть обмежити свободу слова, бо вводять елементи попередньої цензури», — зазначила Марія Красненко, експертка ІСАР «Єднання». 

Пріоритети, донори та фінансові бар’єри

За результатами Звіту було визначено сім пріоритетних напрямів (а загалом 42 рекомендації) для подальшої роботи та обговорення, які відображають як незавершені завдання попереднього року, так і нові виклики. Серед них — запуск реєстрації благодійних фондів через портал «Дія», невідкладне застосування закону про публічні консультації, забезпечення постійної участі ОГС у розробці програмних документів в рамках євроінтеграції, гарантування рівного доступу ОГС до державних закупівель, поліпшення доступу до банківських послуг і транскордонних фінансових операцій, системна фіксація злочинів РФ проти представників громадянського суспільства та медіа, а також ухвалення законопроєкту №8084 щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій.

Як зауважила Наталія Окша, заступниця директора департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, переважна більшість із 42 рекомендацій дослідження «Барометр ОГС 2025» вже міститься у Плані дій реалізації Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства: 

«Якщо проаналізувати ті 42 рекомендації, то переважна більшість з них зафіксовані в чинному Плані дій. Це є підтвердженням того, що ці завдання важливі. Якраз при створенні і Стратегії свого часу, і при напрацюванні Плану дій, плану заходів з її реалізації, громадські організації порушували ці питання, що увійшли в цей перелік саме в плані заходів».

Наталія Окша відзначила і проблемні питання в реалізації Стратегії. Зокрема Стратегія, розроблена у 2020-2021 роках, не могла врахувати, наприклад, усі питання у сфері волонтерської діяльності, які почали з’являтися вже під час повномасштабного вторгнення. У процесі реалізації Стратегії довелося оперативно реагувати на нові виклики, приймаючи багато рішень для того, щоб наздогнати та вирішити проблемні питання, які виникли через війну. 

За словами Максима Лациби, експерта Українського незалежного центру політичних досліджень, важливо, щоб рекомендації Дослідження про громадянське суспільство стали основою для ухвалення рішень українським урядом, парламентом, громадськими організаціями та, особливо, донорами. 

«Моє відчуття, що найбільше не допрацьовують щодо виконання рекомендацій цього звіту донори, які працюють в Україні, декларуючи, що вони розвивають громадянське суспільство. Наприклад, у 2025 році уряд затвердив план заходів з розвитку громадянського суспільства на 2025-2026 роки. 91 пункт. Майже все, що хотіло громадянське суспільство, є в цих пунктах. Міністерства почали працювати… А якщо задати донорам питання: скільки з цих 91 пункту зі сприяння розвитку громадянського суспільства підтримали ви? Це питання ставить будь-якого донора у затруднення. Наприклад, Європейська комісія оголосила конкурс кілька тижнів тому на 17 мільйонів. Пріоритети — гендер, молодь, медіа, згуртованість… А розвиток громадянського суспільства — такого пріоритета немає. Тому великий заклик до всіх нас з вами, давайте зробимо цей документ важливим для українських донорів, які найбільше працюють в Україні», — наголосив Максим Лациба.

Крім того, експерт зауважив, що найголовнішим внутрішнім викликом, крім війни, для українського громадянського суспільства на 2026 рік є саме проблема банківського обслуговування, яке стало складнішим, ніж реєстрація чи податкове обслуговування. Це спричинено новими, надмірно жорсткими вимогами НБУ, які були неправильно інтерпретовані з вимог FATF. Тому для подолання цього виклику необхідно об’єднати зусилля всіх організацій, оскільки жодна не зможе впоратися самотужки.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик поділилась досвідом своєї організації щодо жорсткого регулювання Національного банку, яке практично унеможливлює транскордонні платежі. Через це українські організації не можуть бути лідаплікантами в міжнародних проектах, що ставить їх у позицію «громадських організацій третього світу» та обмежує їхнє лідерство у міжнародних партнерствах.

Фінальна версія дослідження, що міститиме опрацьовані рекомендації, буде оприлюднена на початку 2026 року.