Громадський Простір

Навіть у час війни українська культура залишається відкритою до світу, а світ — готовий підтримувати її силу, стійкість і креативність.

Як знайти підтримку для свого культурного проєкту, навіть коли країна воює? Відповідь шукали сотні учасників, які зібралися 11 листопада на Міжнародному ярмарку грантів у сфері культури. Ця подія вже стала головною точкою перетину українських і європейських ініціатив — місцем, де культура перетворюється на інвестицію у стійкість і майбутнє.

Протягом дня на трьох локаціях Ярмарку відбувалися презентації європейських та українських програм грантової підтримки, консультації від грантодавців, а також публічні дискусії про цінності, виклики та стійкість культури в умовах війни. 

Як зазначив під час відкриття керівник Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Микола Ульянов, Ярмарок покликаний показати весь ландшафт можливостей грантової підтримки для сектору культури та окреслити головні акценти і тенденції, які визначають його розвиток сьогодні.

«Цей захід спеціально присвячений тому, аби вам презентувати весь ландшафт можливостей грантової підтримки для сектору культури, його головні обриси. Щороку ми намагаємося зробити цей захід таким, аби в ході мережування, спілкуючись з колегами і долучаючись до різноманітних заходів, ви також змогли відчути й дізнатися про актуальні акценти, які є цьогоріч взагалі у секторі культури», — заявив Микола Ульянов, керівник Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

Культура — інвестиція в стійке суспільство майбутнього

Державна підтримка культури завжди була недостатньою. Проте зараз настав час переосмислити пріоритети — культура має стати ключовою сферою для інвестицій у стійкість. Про це у своїй вступній промові зазначила Галина Григоренко, перша заступниця міністерки культури та стратегічних комунікацій України:

«Ми розуміємо, що витрати на сферу культури, які передбачені в державному бюджеті, в місцевих бюджетах ніколи не були достатніми для того, щоб сфера почувалася захищеною, спроможною і стійкою. Ми завжди опинялися вкінці списку пріоритетів, але зараз якраз той час, щоб ці пріоритети переглянути і сказати своє потужне слово — яким чином культура є основою стійкості українського суспільства. Війна, розв’язана Росією, це не війна за територію, квадратні кілометри, це війна проти української ідентичності. І через культуру ми доводимо своє право бути на своїй землі, планувати наше майбутнє, самим осмислювати наше минуле і вирішувати, яким шляхом ми рухаємося».

Україна поступово зникає з перших шпальт світових медіа через інші війни у світі, і тому, як зауважила Галина Григоренко, потрібно активно мережуватися з європейськими колегами, щоб залишатися у фокусі, впливати на громадську думку і продовжувати адвокатувати демократичні цінності:

«Це наш єдиний шанс — говорити з суспільствами європейськими, з нашими партнерами і продовжувати адвокатувати необхідність підтримки не просто України, а демократичного устрою у всьому світі. І це, напевно, найважливіша рамка, до якої я теж вас хочу закликати, що культура — це не просто розвага, не просто дозвілля, це інвестиції в стійке демократичне суспільство завтрашнього дня».

На Ярмарку перша заступниця міністерки культури та стратегічних комунікацій України розповіла про програму «Власна справа» для креативних підприємців, що охоплює кіно та відеоіндустрію, бібліотеки, музеї, театри, архітектуру, дизайн, медіа, фотографію, розробку ігор і ПЗ, PR та рекламу, індивідуальну мистецьку діяльність. Подання заявки та документів відбувається через портал Дія. Заявники можуть звернутися за консультаціями до офісів «Зроблено в Україні», у місцеві центри зайнятості або в Департамент мистецтв та креативних індустрій МКСК. 

Європейська підтримка для креативного та культурного секторів 

Попри виклики війни, сектор культури в Україні залишається одним із пріоритетів підтримки з боку Європейського Союзу. Від початку повномасштабного вторгнення ЄС надав понад 30 мільйонів євро на розвиток і стійкість української культури. Ця допомога не обмежується одноразовими ініціативами — вона реалізується через системні програми, що підтримують митців, культурні інституції та креативні індустрії. 

Однією з ключових серед них є «Креативна Європа» — найбільша програма ЄС, спрямована на розвиток культурного та креативного секторів. Наразі вона діє у 40 країнах, а її загальний бюджет становить 2,4 млрд євро. У 2026 році річний бюджет програми зросте до 380 млн євро, що свідчить про сталу динаміку посилення підтримки. 

За словами керівника Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Миколи Ульянова, участь українських організацій у програмі та обсяги отриманої підтримки постійно збільшуються, і очікується, що результати 2025 року перевершать попередні. 

Серед ключових пріоритетів програми — інклюзія, гендерна рівність, міжнародні культурні зв’язки, цифровізація та екологічність. Водночас, за словами керівника, в межах програми передбачена спеціальна підтримка для України, адаптована до умов війни. Вона покликана посилити зацікавленість міжнародних партнерів у співпраці з українськими організаціями та створює «вікно можливостей» для розширення міжнародної взаємодії у сфері культури. 

«В контексті загального пріоритету Міжнародні культурні зв’язки особлива підтримка передусім висловлена саме на культурному креативному секторі України через наші безпекові обставини. Ці особливі форми підтримки, ці пріоритети — це є тим, що посилює зацікавлення міжнародних партнерів в участі українських організацій. Це є певним вікном можливостей, яке є зараз відкритим, вже не перший рік. Звісно, шкода, що саме такі обставини уможливлюють саме таку пріоритетність, але для вас, для заявників та майбутніх грантоотримувачів це є вікном можливостей», — сказав Микола Ульянов. 

Українські організації можуть звертатися до Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні для отримання консультацій і допомоги у пошуку міжнародних партнерів, адже команда має прямі контакти з представниками програм у десятках європейських країн, що дозволяє швидко й ефективно налагоджувати співпрацю. 

11 грудня українські організації можуть долучитися до щорічної міжнародної конференції «Культурні відносини України та ЄС: підсумки 2025 року», де презентуватимуть успішні українські проєкти, що отримали підтримку від програми «Креативна Європа». Більше інформації на сайті Креативної Європи. 

«Горизонт Європа» — ще одна програма ЄС, яка підтримує культуру та креативність. Її кластер 2 «Культура, креативність та інклюзивне суспільство» має потужний бюджет: у 2026 -2027 роках він становитиме 693,5 млн євро. 

Як зазначив Ігор Таранов, начальник відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» Національного фонду досліджень України, Україна має статус асоційованої країни, тому може брати участь у більшості відкритих конкурсів програми без сплати внесків. 

Водночас експерт підкреслив, що конкуренція в межах програми є дуже високою, тож підготовка проєктних заявок потребує ретельності: «Не всі проєктні пропозиції отримують фінансування, не всі вони є переможними, але я нагадаю вам, що програма Горизонт Європа — це програма, яка підтримує сферу досліджень та інновацій і, відповідно, подаватися на конкурси можуть консорціуми, які складаються із щонайменше трьох членів консорціуму, і один обов’язково повинен бути із країни ЄС, а два інших партнерів можуть бути з асоційованих країни чи країн ЄС». 

Українські організації можуть отримувати консультаційну підтримку офісу «Горизонт Європа» та долучатися до освітніх заходів і тренінгів, які допомагають якісно підготувати заявки на фінансування. Більше інформації про можливості дивіться на сайті horizon-europe.org.ua.

Еразмус+ — програма Європейського Союзу у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту, що підтримує як організації, так і окремих учасників. Ключові пріоритети — інклюзивність та доступність, а також зелена та цифрова трансформації.  

Як зауважила менеджерка Національного Еразмус+ офісу в Україні Катерина Жданова, інклюзія в Erasmus+ — це пріоритет, який охоплює в європейському просторі 14 категорій, і зокрема людей, які не мають доступу до якісної (зокрема офлайн) освіти або до безпечного середовища. Учасники з України у проєктних заявках завжди можуть вказувати інклюзію, тому що вони належать до цієї категорії.

За участі України вже підтримано понад 800 проєктів, які дотичні до культури і мистецтва. Наприклад, Еразмус+ може підтримувати культуру та креативні індустрії через молодіжні обміни. Для подання таких проєктів  достатньо, щоб мистецька чи молодіжна організація у своєму статуті мала пункт про роботу з молоддю. 

В межах програми є 40 конкурсів, де організації з України можуть подаватися як партнери або координатори. Для участі в Програмі Erasmus+ організація повинна зареєструватися на порталі Єврокомісії EU Funding & Tenders Portal та отримати ідентифікаційний код, що спрощує участь у конкурсах та партнерствах. У грудні Національний Еразмус+ офіс в Україні проведе інформаційні заходи щодо кожного з цих конкурсів. За оновленнями стежте на сайті erasmusplus.org.ua.

Учасники та учасниці Ярмарку також мали можливість ознайомитися зі спеціальними грантовими програмами ЄС для сектору культури в Україні: 

ZMINA:Resilience — проєкт для підтримки інтеграції українського культурного та креативного секторів у культурний простір ЄС з огляду на майбутній вступ України до ЄС. Проєкт реалізується у співпраці фонду IZOLYATSIA (Україна), організації Malý Berlín (Словаччина) та за участі мережі Trans Europe Halles (Швеція). Деталі. 

Cultural Horizons (Культурні горизонти) — новий проєкт, що реалізується Українським культурним фондом у партнерстві з Cultural Vistas GmbH з Німеччини. Проєкт спрямований на розширення доступу українців, зокрема переміщених осіб та біженців, до культури та культурної спадщини шляхом підтримки ініціатив, розроблених у партнерстві між заявниками з України та ЄС. За оновленнями щодо проєкту стежте на сайт УКФ. 

Culture Helps Solidarity (Культура допомагає: солідарність) — проєкт підтримки українських мисткинь та митців, культурних діячок та діячів у збереженні їх діяльності, стійкості та зв’язку з громадами — під час війни та після неї. Оновлена програма проєкту об’єднує European Cultural Foundation (Амстердам), Іншу Освіту (Київ), zusa (Берлін) і рух VETERANKA (Київ). Деталі.  

UAxEU: українсько-європейський культурний обмін — проєкт підтримки сектору мистецької освіти, культурних та креативних індустрій через навчання, дослідження, професійний розвиток, а також міжнародні партнерства. До складу консорціуму входять: Європейська ліга інститутів мистецтв (Нідерланди), Львівська національна академія мистецтв, Коаліція дієвців культури, Всеукраїнська асоціація музеїв (Україна); Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти, Утрехтський університет мистецтв (Нідерланди) та Culture Action Europe (Бельгія).

Також на заході були представлені: 

• Грантова програма підтримка культурної діяльності в Україні від Британської Ради UK→Ukraine: Culture Sync, яка пропонує підтримку до 10 тис. фунтів стерлінгів.  Дізнатися більше про цю програму можна буде 18 листопада під час вебінару Британської Ради. 

• Можливості для молоді від Українсько-данського молодіжного дому, які включають фінансування, експертну підтримку, а також фізичний простір (зокрема у Києві та Миколаєві). За анонсами та можливостями стежте на сайті ua.theyouthhouse.org.

• Можливості Culture Moves Europe — програми мобільності, яка фінансується ЄС у межах програми «Креативна Європа» та надає гранти на професійні подорожі для митців/мисткинь та професіоналів/ок культури.

Українські програми підтримки культури

Про сучасні можливості для культурного сектору на Ярмарку розповіли представники/ці провідних українських інституцій: 

• Українського культурного фонду, 
• Українського інституту, 
• Українського інституту книги, 
• Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, 
• Суспільного мовлення,
• Міжнародного фонду «Відродження» (програма «Соціальний капітал») 
• та Благодійного фонду «Імпульс трансформації» (платформа «Трансформація»). 

Український культурний фонд представив грантовий сезон 2026 року, який продовжує зміцнювати українську культурну екосистему. 

Як зазначила виконавча директорка УКФ Анастасія Образцова, Фонд прагне не лише забезпечувати фінансову підтримку, а й зберігати баланс і сталість, аби культурні ініціативи могли розвиватися без різких коливань у фінансуванні: «Бюджет у нас зростає з 2022 року, постійно, і це дуже добре. Вам як заявникам, грантоотримувачам важливо мати не тільки гроші, але збалансовано отримувати підтримку. Щоб не було різких коливань — або багато грошей, або їх зовсім немає». 

Новий сезон передбачає понад 10 грантових програм із сукупним бюджетом у більш як триста мільйонів гривень. Серед основних напрямів:

• Культура під час війни: два ЛОТи, бюджет 52 млн гривень;
• Стійкість суспільства через культуру: три ЛОТи, бюджет 42 млн гривень;
• Стипендії: один ЛОТ, бюджет 5 млн гривень;
• Культурна спадщина: два ЛОТи, бюджет 45 млн гривень;
• Культура. Регіони: два ЛОТи, бюджет 30 млн гривень;
• Сучасний музичний простір: два ЛОТи, бюджет 20 млн гривень;
• Мистецтво в кадрі: три ЛОТи, бюджет 70 млн гривень;
• Флагманські події: два ЛОТи, бюджет 59 млн гривень. 

Ще дві програми — «Культурні горизонти» та «Партнерство задля розвитку» — перебувають у розробці. Оголошення програм розпочнеться з 17 листопада.

Підтримуючи інформаційно цю подію щороку, команда Громадського Простору переконана — Ярмарок грантів у сфері культури стає простором натхнення, партнерств і нових ідей для тих, хто творить українську культуру. У час, коли світ переживає безпрецедентні зміни, саме культура залишається тією мовою, якою Україна говорить про себе. Саме тому події, як-от Ярмарок грантів у сфері культури, мають особливе значення — вони допомагають творцям і спільнотам знаходити партнерів, ресурси та натхнення.

Переглянути відеозапис Сьомого Міжнародного Ярмарку Грантів у Сфері Культури можна за посиланнями:

Презентація можливостей – Сьомий Міжнародний Ярмарок Грантів в сфері культури. Частина 1

Презентація можливостей – Сьомий Міжнародний Ярмарок Грантів в сфері культури. Частина 2

Партнери заходу: Goethe-Institut, House of Europe, Український культурний фонд та Агенція соціальних інновацій «З країни в Україну». 

Інформаційний партнер: Громадський Простір.