Змінити суспільство через соціальні ініціативи. Як у Нововолинську розвивають соцпідприємництво

Запорукою успішності будь-якої адвокаційної кампанії є актуальність обраної теми. Тому нашу команду Волинського Інституту Права дуже тішить, що наші грантери, ГО «Агенція регіонального розвитку ...

Заголовок до статті facebook (варіант 1) (1) 222
Змінити суспільство через соціальні ініціативи. Як у Нововолинську розвивають соцпідприємництво

Запорукою успішності будь-якої адвокаційної кампанії є актуальність обраної теми. Тому нашу команду Волинського Інституту Права дуже тішить, що наші грантери, ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя», як то кажуть, потрапили у нерв і обрали для своєї адвокаційної кампанії ту тему, яка давно була на часі – розвиток соціального підприємництва. 

Зацікавлення цією сферою висловлювали як самі підприємці, так і міська рада. Тож завданням наших грантерів було об’єднати їх в межах робочої групи і дати їм змогу спільно оновити Програму підтримки бізнесу, яка повинна стати опорою у розбудові соцпідприємництва в Нововолинській громаді.

ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя» впоралась із цим завданням і, як висловилась її директорка Ірина Пикалюк, «зробила навіть більше, ніж було заплановано у переліку заходів». Як їм це вдалось – розповідаємо у матеріалі.


***

Волинський Інститут Права оголосив конкурс адвокаційних грантів у рамках проєкту від Національного фонду на підтримку демократії (NED) на початку 2024 року. Директорка ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя» Ірина Пикалюк зазначає: при виборі теми для подачі конкурсної заявки довго не вагались, адже на основі співпраці з владою та громадськістю розуміли, що однією з пріоритетних тем є соціальне підприємництво.

«З початку війни запит на підприємництво, зокрема на соціальне, набув небачених масштабів через кардинальне збільшення кількості вразливих груп населення. Це і ВПО, і люди з інвалідністю, ті, хто залишився без домівки. Усі ці люди потребують працевлаштування, соціалізації та реінтеграції. Одним з ефективних інструментів для розв’язання подібних проблем є розвиток соціального підприємництва, що дозволить не лише створити критично важливі робочі місця, але й здійснити глобальний вплив на життя суспільства через соціальні ініціативи», – зазначає вона.

У рамках проєкту вирішили зібрати робочу групу, яка займатиметься цим питанням. До неї увійшли 18 учасників: це представники міськради, підприємці, активна молодь. Вони спільно напрацьовували зміни до Програми підтримки бізнесу в частині розвитку соціального підприємництва. На засіданнях усі були на рівних, вносили свої пропозиції, а залучені експерти допомагали порадами та досвідом. 


«Наш експерт Сергій Корнилюк допоміг нам прописати перелік заходів у програмі, щоб ми мали план та своєрідний орієнтир. Важливо, що ми також прописали грантову підтримку тих, хто буде займатись соцпідприємництвом. У програмі вона прописана як ваучерна підтримка – це безповоротна фінансова допомога у сумі 30 тисяч гривень на закупівлю обладнання, сировини, оренду приміщення», – зазначає заступниця начальника управління економічної політики виконавчого комітету Нововолинської міськради Юлія Лаврентій.

Працюючи над програмою, важливо було вивчити досвід інших громад. Саме тому грантери організували поїздку у Львів, аби члени робочої групи на реальних прикладах побачили, що соціальне підприємництво може працювати і процвітати.

«Поїздка була дуже корисною. Деякі люди просто приголомшили. Поїздка просто перевернула мій світогляд», – зізнається підприємиця, учасниця робочої групи Оксана Зінчук.


Фінальне засідання робочої групи відбулось у середині травня. Тоді учасники погодили фінальну версію Програми, розраховану до кінця 2025 року. Далі документ опублікували для громадського обговорення. Вже після цього Програму прийняли на сесії 3 липня. Ірина Пикалюк додає: важливою частиною адвокаційної кампанії було пояснити депутатам важливість та актуальність цього документу.

«Важливо, щоб члени робочої групи були присутні у сесійній залі під час розгляду проєкту рішення і могли проконсультувати депутатів, які не входили у робочу групу чи зовсім не в темі. Щоб вони могли компетентно пояснити, які саме зміни вносяться і чому це важливо», – ділиться досвідом вона.


Ваучерна підтримка, прописана у програмі, стала гарним стимулом для тих, хто хотів займатись бізнесом з соціальним спрямуванням, але досі цього не робив. У громаді вже є перші троє охочих скористатись такою допомогою та запустити власну справу. Зокрема, над цим задумався Дмитро Гіналюк, голова ГО «Молодіжні вітрила».

«Це можливість для громадських організацій бути незалежними, не залежати від грантів, диверсифіковувати свої канали надходжень, – пояснює він. – А також це можливість допомогти вразливим категоріям населення. Бо дуже часто важко на звичайні підприємства працевлаштуватися людям з синдром Дауна чи людям з інвалідністю. Окремо створені для цього підприємства дуже сприятимуть допомозі таким людям. Якщо ж говорити про нас, то ми зараз будуємо декілька проєктів, які будуть в одній освітній екосистемі у напрямку технічних наук».


Також у Програмі прописані освітні заходи, направлені на те, аби пояснити жителям, що соцпідприємництво – це не про благодійність, а про те, як заробляти на своїй справі і водночас долучатись до вирішення соціальних проблем. Цим напрямом планують займатись у міськраді.

«Ми у вересні організовуватимемо день підприємця, але також хочемо 17 листопада організувати день соціального підприємництва. Ця дата вже підкреслена у календарі», – зазначає Юлія Лаврентій.

 

*** 

ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя» вже другий рік поспіль ставала нашим грантером у рамках проєктів від НЕД та успішно втілювала адвокаційні кампанії. Тож ми попросили її керівницю Ірину Пикалюк дати поради іншим громадським організаціям. Ірина радить наступне:

  • Потрібно провести попередню підготовку, зібрати запити жителів щодо актуальних проблем. Адже коли є попередній аналіз, що тема цікава як для однієї, так і для іншої сторони, тоді можна сміливо писати заявки і починати роботу;
  • Варто визначити ключових осіб і постійно тримати контакт з ними. «Треба, щоб були компетентні спеціалісти, які скажуть: це ми справді можемо зробити, це складно зробити, а ось це ми можемо перенести в якусь іншу програму», – пояснює вона.
  • Також потрібно максимально адвокувати рішення, напрацьоване робочою групою. Йдеться про зустрічі з міським головою, депутатами, керівниками профільних відділів, презентацію проєкту рішення назагал. Комунікація має бути постійною;
  • Потрібно добре розуміти регламент роботи ради, аби рішення не «завернули» через банальні бюрократичні нюанси.
  • Потрібно вірити у свою ідею, зібрати навколо себе однодумців, не боятись діяти і брати ініціативу у свої руки.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку

Будувати спільноту в часи війни: як партисипативний театр змінює громади в Україні

Молодіжні ради отримали компʼютерну техніку та оснащення для роботи

ProjectPro: підтримка Європейського Союзу для українського бізнесу