Земельна ділянка слідує за нерухомим майном. Чи потрібно купувати землю біля будинку окремо від цього будинку?

В кінці жовтня 2020 року пані Альбіна, яка є малозабезпеченою особою через свою представницю звернулась до відділу Бахмутське бюро правової допомоги Краматорського МЦ з надання БВПД з питанням визнання права власності на земельну ділянку. Пані Альбіні було призначено начальника Бахмутського бюро правової допомоги Оксану Судак для складання процесуальних документів та представництва її інтересів в суді.

11.03.2020 року клієнтка через представницю зверталась до голови Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади стосовно передачі їй у власність земельної ділянки розміром 0,0567 га. На своє клопотання вона отримала відмову через те, що вказана вище земельна ділянка належить на праві власності іншій особі і передати її у власність клієнтки не вбачається за можливе.

Справа в тім, що 16.10.2004 року пані Альбіна уклала договір довічного утримання з пані Марією про передачу у власність від цієї останньої до клієнтки житлового будинку з усіма спорудами і забудовами в місті Артемівську, що розташований на земельній ділянці на території Артемівської міської ради, розміром 567 кв.м. наданій для обслуговування житлового будинку. Вказаний вище будинок належав пані Марії на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06.08.2004 року приватним нотаріусом.

Земельна ділянка біля вказаного вище будинку площею 0,0567 га належить пані Ользі на підставі рішення виконавчого комітету Артемівської міської ради від 17.05.2000 року. На виконання зазначеного вище рішення пані Ользі було видано Державний акт на право приватної власності на землю.

Пані Марія купила у пана Андрія вказаний вище житловий будинок. Через те, що пан Андрій є громадянином Російської Федерації земельна ділянка, що належала пані Ользі не була продана пану Андрію.

Тож, задля того, щоб отримати у власність землю біля власного будинку пані Альбіні було рекомендовано звертатись в суд із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку. Правова позиція Оксани Судак полягала в тому, що при набутті права власності на житловий будинок на підставі договору довічного утримання до пані Альбіни перейшло право власності на земельну ділянку, яка розташована поруч з будинком і призначена для його обслуговування. Згідно ст.377 ЦК України  до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду (після 01.01.2004 року),  переходить право власності на земельну  ділянку, на якій вони розміщені , без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження  житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений,  до набувача переходить  право власності  на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Згідно п. «ґ» постанови пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»  «до особи, яка придбала  житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року , згідно зі статтею 377 ЦК  переходило право власності  на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором».

Позиція суду в цій справі полягала у наступному.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Велика Палата Верховного Суду при перегляді в касаційному порядку рішень у справі №689/26/17 (провадження № 14-47цс20) в Постанові від 16.06.2020 (пункти 6.25-6.29) зазначила наступне:

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

28 квітня 2021 позовні вимоги пані Альбіни були задоволені в повному обсязі.

У разі виникнення правових питань звертайтесь за безоплатною правовою допомогою до відділу “Бахмутське бюро правової допомоги” Краматорського МЦ з надання БВПД за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Василя Першина, б.11, оф.11. т.м.050-654-76-61