Збираємо Коло Друзів Мистецької резиденції імені Назарія Войтовича

У маленькому селі на Тернопільщині, де народився наймолодший Герой Небесної Сотні – Назарій Войтович – відкрито унікальну інституцію. Мистецька резиденція, що носить ім’я Героя, створена для підтримки та розвитку українського молодого мистецтва. У світі це давно популярна практика, до прикладу, у Німеччині таких проектів близько 100, в Україні лише поодинокі програми, що виникають з ініціативи окремих митців чи кураторів.

У червні цього року уже відбулась перша програма, у якій на конкурсній основі взяли участь митці з України та США. Працюючи два тижні на території с.Травневе, вони створили проект «Ревіталізація», що був презентований у Тернопільській галереї сучасного мистецтва «БункерМуз». У процесі роботи було започатковано бібліотеку-коворкінг, куди і досі надходять книги від благодійників зі всієї України. Одним із проектів стала розробка проекту бренду села та навігації, що планується втілити уже цієї осені. Відкрито кіно-клуб, де щотижня організатори показують та обговорюють українські стрічки. З громадою почали працювати активісти МЦР “Міст” з Тернополя, що у співпраці з DocuDays роблять обговорення про права людини.

Все це стало можливим завдяки спільній роботі ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні» та ГО «Конгрес Активістів Культури», що опікуються цим проектом. Завдяки спільним зусиллям вдалося зацікавити та зібрати близько 20 різних доброчинців – державні та громадські організації, місцевий бізнес, іноземні організації, меценати та волонтери, що разом досягли абсолютно неочікуваного результату.

Ця історія про те, як втрати, які ми понесли борючись за Гідність, дають початок новим ініціативам та новим можливостям для молодого покоління.

Проект є частиною програми «Відзнаки Героїв», що задуманий Ольгою Климко, та реалізується ГО “Година Героїв “Небесної Сотні”. Метою «відзнак» є створювати для молоді можливості для реалізації своїх мрій, у тих галузях, якими жили чи про які мріяли Герої. Саме вони, такі ж звичайні як і ми хлопці та дівчата, жінки та чоловіки, поклали своє життя, щоб країна змінилась. Сьогодні ми у стані війни, але в кожного з нас є надія. Ми спробували разом досягати мети і це надихає жити і діяти.

Проект “Мистецька резиденція імені Назарія Войтовича” – це відзнака громаді, у якій виріс юнак, та молодим митцям, у спільноті яких, він міг би творити. Адже навчаючись у коледжі на дизайнера, він готувався до вступу у Львівську Академію Мистецтв.

Результатами трьох місяців роботи є досить різноманітні події та акції. У село, ще до початку першої програми, за кілька тижнів було прокладено асфальтну дорогу, – тепер на ній катаються місцеві діти. Вони навіть організовують спільні заїзди на велосипедах літніми вечорами. У село приїжджають нові люди, з якими місцевим цікаво поспілкуватись, іноземні гості спонукають до вивчення іноземних мов. Гості також є безпосередніми покупцями домашніх продуктів, особливо цього року врожай на мед.

Щотижня у резиденції відбуваються майстер-класи з живопису, поки його відвідують лише діти, але потроху приєднуються і дорослі. Ведуть майстер-класи місцеві митці з Тернополя та Збаража, що зголошуються волонтерити. Обладнання для майстерні – мольберти, палітри, підставки для пензлів та фартухи – проекту подарувала компанія «ROSA», що є провідним виробником українських художніх матеріалів.

Нещодавно до резиденції завітали німецькі митці, що подорожували Україною і дуже хотіли пожити в українському селі. Їм пощастило, бо саме в Травневому дуже доброзичлива громада і найсмачніший гречаний мед, якого вони закупили з собою. Також їх приємно здивували сільською їжею, яку гостям готує місцеве сільськогосподарське підприємство та є головним партнером у проекті. СТОВ «Поділля» віддало у безоплатну оренду на 25 років приміщення для резиденції.

Будинок – це також цікава історія. На початку 90-х у селі було збудовано двоповерховий магазин, але він мабуть був нерентабельним для громади у 300 чоловік, тому ніхто його не став відкривати. Разом із землями та будівлями колгоспів, що на той час роздавались селянам та приватизовувались, будинок відійшов у власність того ж  СТОВ «Поділля». За кілька років він став церквою, бо місцевій невеличкій греко-католицькій громаді не було місця для молитви, а директор Василь Щурко, вирішив таким чином допомогти і віддати їм будинок магазину. Через 20 років громада збудувала собі церкву і будинок звільнився, саме тоді, коли з проектом на розвідку приїхали Мар’яна Присяжнюк, Олена Правило та Людмила Ничай, що є сьогодні менеджером та куратором резиденції.

Місцеві волонтери, родичі Назарія, що працювали над ремонтом разом з батьком Юрієм Войтовичем, розказували що їм тут добре працюється, тому що «місце намолене». І справді атмосфера у будинку чудова, а ще дуже впливає та тиша, яку можна слухати. Село знаходиться від найближчої траси за 7 кілометрів. Особливо це відчувають музиканти, що закохуються у це місце з перших відвідин. Молодий гурт «Передмова» виявили бажання тут оселитись, відкрити домашню студію звукозапису та організовувати концерти для місцевих і навчати музиці та літературі діток.

Після резиденцій у Травневому, шеф-дизайнер студії LOGOGO Тарас Доненко та фото-художниця Олександра Павловська запустили новий соціальний проект для сільських громад – BRANDVILLE. Розробивши бренд Травневого у них виникла спільна ідея, оголосити всеукраїнський конкурс на безкоштовну розробку бренду для сіл у яких є активна громада, яка дійсно хоче розвивати своє село та готова попрацювати з дизайнерами і головне потім бути готовою втілити проект. Сьогодні вони у перших переможців у Червоній Діброві на Чернівеччині.

Насправді історія “Мистецької резиденції” лише починається, але вже надихає людей. Викликом стало і питання мистецької освіти для дітей. У сусідньому Збаражі Школа мистецтв втратила приміщення і багато батьків готові привозити у Травневе дітей, аби не занехати їх бажання творити. У Травневому напівпустує школа, з якою йде співпраця, тож резиденти зможуть підтримувати ідею директора та запроваджувати мистецькі студії.

Літо закінчилось, а приміщення потребує ремонту та заходів з утеплення. Поки триває пошук  можливості замінити вікна та двері, паралельно ведеться кампанія на Спільнокошті зі збору фонду для облаштування нових майстерень.

Якщо кампанія пройде успішно, то у резиденції з’явиться кімната для проживання митців, а головне – графічна майстерня з офортним станком та керамічна з гончарним колом та муфельною піччю.

Чим більше буде можливостей для творчості, тим більше митців отримає гарний час для реалізації своїх ідей, а травневська громада, спілкуючись з людьми з всієї України та закордону, позбавлятиметься комплексу меншовартості та ізольованості.

Проект, як і було задумано, став і майстернями і комунікаційним центром для громади, аби його розвивати і надалі, команді дуже потрібно зібрати 100 000 гривень і це всього 3 300 Євро. Це дасть можливість придбати обладнання та меблі. А кожну зібрану гривню подвоює Міжнародний Фонд «Відродження», що дасть можливість закупляти матеріали і надалі проводити майстер-класи для дітей, відкрити новий конкурс та провести нову програму резиденцій.

Якщо вас зацікавив проект і ви готові фондувати, зверніть увагу на винагороди, серед них досить унікальні та цінні подарунки від команди та від партнерів проекту.

Фондуйте у майбутнє українського мистецтва та розвиток українського села.

Фото: Людмили Ничай, Олени Правило, Софії Головецької, Олександри Павловської

Більше про проект читайте на сторінці проекту у Фейсбук.