За яких умов можна припинити трудові відносини в період воєнного стану

Із 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102–IX, на території України було введено на 30 діб воєнний стан. Наразі Законом України № 2119-IX строк дії воєнного стану продовжено на 30 діб — до 25.04.2022

В українському законодавстві питання трудових відносин чітко врегульовано Кодексом законів про працю України, а також прийнятим Верховною Радою України 15 березня 2022 року Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Цей Закон встановлює нові правила організації трудових відносин в умовах воєнного стану для усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Припинення трудових відносин можливе з ініціативи працівника, відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України (надалі — КЗпП). Так, якщо працівник виявив свій намір припинити трудовий договір, котрий був укладений на невизначний строк, за власним бажанням, він повинен надати заяву про звільнення. Трапляються випадки, коли у зв’язку із початком військових дій у працівника немає можливості фактично подати роботодавцю оригінал заяви про звільнення. В такому випадку її необхідно надіслати поштою рекомендованим листом (бажано з описом вкладення) та повідомленням про вручення або надіслати фотокопію заяви на електронну адресу роботодавця. Дата отримання листа буде вважатись днем подання працівником заяви про звільнення.

Згідно статті 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в цей період працівник може розірвати трудовий договір з власної ініціативи в строк, зазначений у його заяві, у зв’язку із веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та наявністю загрози для життя і здоров’я. Виняток – випадки примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Ще одним із варіантів звільнення працівника є звільнення за згодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України. За угодою сторін може бути припинено трудовий договір, укладений як на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Дата закінчення роботи працівника визначається сторонами за взаємною згодою. Варто зауважити, що у такому випадку підставою для видання наказу про звільнення з роботи може бути заява працівника або письмова угода сторін про припинення трудових відносин.
Пунктом 2 ст. 36 КзпП України визначено, що підставою для звільнення працівника може бути закінчення строку дії трудового договору, якщо між роботодавцем та працівником укладено строковий трудовий договір. В такому випадку законодавство не вимагає подання заяви працівника про припинення трудових відносин, адже своє бажання щодо укладення строкового трудового договору працівник виявив під час підписання цього договору. Тож, роботодавець не зобов’язаний у будь-який спосіб інформувати працівника про звільнення, а може видати наказ про припинення трудових відносин у зв’язку із закінченням строку дії договору, якщо вважатиме це доцільним.

Розірвання трудового договору можливе також з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, у випадку змін виробництва і праці (пункт 1 ст. 40 КзпП України), під якими слід розуміти ліквідацію, реорганізацію, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Важливим аспектом припинення трудових відносин відповідно п. 1 ст.40 КзпП України є персональне попередження працівників не пізніше ніж за два місяці із одночасною пропозицією іншої роботи на цьому ж підприємстві за відповідною професією чи спеціальністю, якщо такі вакансії є в наявності.

Згідно статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

Нагадуємо, що скористатися своїм правом на безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40 (на період військового часу працюємо дистанційно) або за телефоном (0532) 56-02-88. Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні).

Крім того, отримати правову допомогу можна дистанційно:
• скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE;
• у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html;
• у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/;
• правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою www.wiki.legalaid.gov.ua.