Як зберегти команди в умовах невизначеності та досягати поставлених цілей

У грудні в межах Ініціативи «Стабілізація та розвиток мереж / спільнот / організацій через використання інструментів організаційного коучингу» відбулося навчання для лідерів і керівників ОГС на тему «Як зберегти команди в умовах невизначеності та досягати поставлених цілей».

Ярослав Бондарчук, організаційний та командний коуч, поділився з учасниками й учасницями зустрічі порадами та інструментами, які можуть допомогти організувати командну роботу. У фокусі обговорення були команда, цілі, невизначеність та їх взаємозв’язок.

За словами лектора, для світу, в якому ми живемо, характерні нестабільність, невизначеність, складність, неоднозначність. При цьому стає все важче відповідати на питання «Хто? Що? Де? Коли та як?».

Ярослав Бондарчук розповів, що відповідь на виклики сучасного світу – це бачення (візію, куди ми йдемо), розуміння (страхів, потреб, очікувань клієнтів та колег всередині команди), ясність (з точки зору ролей, зон відповідальності, особистих цілей) та гнучкість (адаптивність). 

«Нам потрібно бути готовими до змін та адаптації як постійного процесу», – переконаний лектор.

Team Canvas для узгодження бачення, розуміння та ясності

У центрі моделі є елемент, де йдеться про те, для чого взагалі існує команда. Ця частина відповідає за місію.

Окремі блоки відповідають за те, що для команди цінно, які є потреби в учасників команди, які є сильні й слабкі сторони. Є в моделі й частина, що відповідає за ясність: які ролі потрібні для досягнення цілі й хто їх виконує, які є зони відповідальності. Окрема частина виділена для персональних цілей, які людина хоче досягти в межах команди, що може бути пов’язано з розвитком певних компетенцій.

Цей інструмент може підійти для команд до 15 людей, але бажано менше. Якщо людей більше, то з них варто зробити кілька автономних команд / одиниць, проте зі спільною ціллю. 

Команда працює з цим інструментом разом, заповнюючи файл. Для цього можна провести зустріч команди на кілька годин. 

Як залишатися гнучкими в умовах невизначеності? 

Іноді зміни відбуваються поступово й не завжди це легко помітити. Тоді яким чином ми можемо зрозуміти, що щось змінюється й нам потрібно адаптуватися?

Ярослав Бондарчук радить використати емпіричний підхід: ми беремо власний досвід, а згодом, користуючись трьома стовпами емпіризму (прозорість, інспектування та адаптація)  – отримуємо новий досвід і таким чином адаптуємося.

Регулярні ретроспективи 

Це тип зустрічей, які краще проводити в команді регулярно, залежно від інтенсивності проєктів. Найкращий часовий проміжок для проведення такої ретроспективи – це 2-3 тижні. 

Ярослав Бондарчук радить під час такої зустрічі переглядати, що було заплановано, чого вдалося досягти, чого ні, що допомагало команді та що заважало, що слід почати робити, щоб наблизитися до мети, а що варто перестати робити. 

Таким чином у календарі ми маємо виділений час, щоб зробити інспекцію та адаптацію процесу, за яким ми працюємо, а також нашого кінцевого продукту.

Що може стати на заваді розвитку команди? 

Ярослав Богдарчук поділився з учасниками навчань інформацією про те, що може стати на заваді розвитку команди.

За словами лектора, це досить популярна модель, яка складається з таких пунктів як відсутність довіри, страх конфлікту, безвідповідальність, невимогливість, байдужість до результатів. І всі ці речі є досить небезпечними для команд. 

Найчастіше причинами подібних дисфункцій стають:

• страх бути вразливим;
• штучна гармонія (коли ми вдаємо, що все гаразд);
• безвідповідальність часто виникає через невизначеність, а невимогливість виникає через особистий дискомфорт;
• байдужість до результатів виникає найчастіше через егоїстичне ставлення та «політичні ігри» в команді чи організації (наприклад, коли ми знаємо, що робимо роботу, яка нікому не буде потрібна).

«Перші дві дисфункції – це в цілому про психологічну безпеку: наскільки я можу не погоджуватися, ділитися своїм баченням, сперечатися, продуктивно конфліктувати. Це все про психологічну безпеку. Без неї решта речей не буде мати сенсу», – додав Ярослав Бондарчук.

Матеріал підготувала Ксенія Дітчук
в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку