Як відновлювати деокуповані громади?

Лабораторія законодавчих ініціатив організувала презентацію та обговорення дослідження “Аналіз соціально-економічного стану деокупованих громад та моделювання перспектив їх відновлення: Київська, Миколаївська, Харківська області”.

Зі слів керівника аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Володимира Скрипця, дослідження проходило в три етапи. На першому були зібрали статистичні показники у деокупованих громадах трьох областей за шістьма вимірами – соціально-демографічному, інфраструктурному, фінансовому, міграційному, виміру співпраці між громадами та між громадами в транскордонному вимірі, та виміру доступності публічних послуг.

«На другому етапі ми оцінили фінансовий стан громад за комплексним індексом, куди входило 11 показників, а на третьому етапі провели інтерв’ю з представниками громад, головами громад та представниками військових адміністрацій. Загалом дослідєження було проведено в 15 громадах Київської області, 10 громадах Миколаївської області та 28 громадах Харківської області», – повідомив Володимир Скрипець.

Дослідження містить пропозиції та рекомендації. Стосовно відбудови інфраструктури рекомендується реформувати систему управління соціальним житлом в Україні та переглянути підходи до будівництва захисних споруд цивільного захисту у закладах освіти в залежності від спеціфіки регіону.

Автори дослідження вважають, що для покращення безпекової ситуації потрібні законодавчі зміни щодо створення захисних споруд цивільного захисту під час будівництва об’єктів інфраструктури, а також перегляд та розширення діючих цільових програм, спрямованих на фінансування створення, розвиток та утримання таких захисних споруд.

На думку аналітиків, стабілізації фінансової спроможності деокупованих громад сприятиме удосконалення формули горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів, встановлення додаткових надбавок до зарплат посадовців органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження за адмінстрування міжнародних проєктів.

Серед іншого вказано на необхідність перегляду програм кредитування для бізнесу у прифронтових громадах, програм підтримки малого та середьного бізнесу у найбільш постраждалих громадах.

Коментуючи презентацію дослідження, народний депутат України, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін звернув увагу на декілька аспектів, у тому числі підтримку громад, які прийняли на себе переважну кількість внутрішньо переміщених осіб.

«Якщо ми кажемо про надання послуг в таких сферах, як освіта, охорона здоров’я і так далі, то навантаження на мережу зросло, якби це парадоксально не звучало, саме на Західній Україні, де зосереджена велика кількість вимушено переміщених осіб. І тоді це, до речі, відповідь на питання, чи варто, зокрема, гуманітарну допомогу зосереджувати винятково на території деокупованій і зоні бойових дій. Далеко не факт, тому що, як правило, ВПО розміщується там, де є територія безпеки. І зрозуміло, що далеко не всі муніципальні бюджети спроможні утримувати всіх цих громадян, допомагати їм в силу того, що в них так само є певні провисання з приводу бюджету», – зазначив Віталій Безгін.

Питання регіональної співпраці і взаємодопомоги торкнулась народний депутат України, член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Таміла Ташева. У цьому зв’язку вона згадала проєект «Плі опліч», ініційований Міністерством розвитку громад та територій України.

«Мені здається, що такі проекти потрібно масштабувати. І з Міністерством дуже важливо було би поділитися цими дослідженнями, щоб вони побачили ці конкретні дані, на яких може грунтуватися в тому числі флагмантські проекти», – порадила Таміла Ташева.

 Джерело: УКМЦ.