Як працює координація гуманітарного реагування у Херсонській і Миколаївській областях

Із вересня Мережа правового розвитку спільно із чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People In Need) почала впроваджувати проєкт «Підтримка волонтерських груп на передовій, просування норм міжнародного гуманітарного права та сприяння ефективному гуманітарному реагуванню в України» за фінансової підтримки Уряду Великобританії.

Ініціатива має на меті створити координаційний механізм реагування на гуманітарні виклики у Херсонській та Миколаївській областях, посилити спроможність деокупованих і найбільш постраждалих громад, волонтерських спільнот до координації та відновлення.

Як мав би працювати координаційний механізм?

Спеціалісти з моніторингу збирають потреби в найбільш постраждалих громадах Херсонської і Миколаївської громади, перевіряють чи дійсні ці потреби з двох і більше  джерел і ніким не задоволені, таким чином вони стають верифікованими. Далі інформують партнерів про незакриті й вже верифіковані потреби.

Таким чином громада мала б швидке закриття потреб, міжнародні та локальні громадські організації були б впевнені у якості своєї роботи, адже б розуміли, що уникають дублювань, а також мали б переконання у надійності даних.

Як насправді працює координаційний механізм

Щоб початкова ланка координаційного механізму – збір та верифікація потреб запрацював, потрібно було налагодити системний взаємозвʼязок із громадою.

1. Перший крок. Налагодження звʼязку з керівниками громад. Керівники отримали розуміння про роботу координаційного механізму, а також навіщо він потрібен та як буде відбуватися взаємодія далі. Окрім того, поділились прикладами ризиків, які виникають у їхніх громадах.
2. Другий крок. Налагодження звʼязку із відповідальними у громаді за гуманітарне реагування. Фахівці/-чині дізнались про роботу механізму, а також яким чином надаватимуть потреби, як відбуватиметься верифікація і для чого це потрібне.
3. Третій крок. Встановлення взаємозвʼязків із лідерами/-ками громад, активістами, які не повʼязані з роботою ОМС і допомагають перевірити потребу.

Оскільки за півторарічний досвід спілкування із гуманітарними організаціями керівники ОМС отримали стереотипне уявлення про потреби: розповідають лише про конкретні, які можуть задовольнити організації, важливо було сформувати єдине розуміння підходу координаційного механізму. Тож на всіх рівнях фахівці з моніторингу артикулювали, що їх цікавлять ті потреби, які не зафіксувала жодна інша організація. Або ті потреби, які зафіксувала організація без конкретної домовленості щодо терміну задоволення. Це також потреби, які стосуються не лише центру, а усіх населених пунктів громади. 

Перша потреба в межах роботи механізму була зафіксована 19 жовтня 2023 року в Білозерській громаді Херсонської області. 

Станом на 13.12.2023 зібрано 569 потреб, 368 з яких є верифіковані (64,67%)

В жовтні 245 (43,06%), в листопаді – 275 (48,33%), грудні – 49 (8,61%).

Верифіковано 368 од. (64,67%), з яких 53 од. (9,31%) потреб втратила актуальність (були вирішені завдяки роботі організацій та ОМС).

Задля верифікації потреби здійснювались виїзди в прифронтові населені пункти, але у звʼязку з рішенням Херсонської ОВА спеціалістам по верифікації даних було заборонено відвідувати деякі населені пункти через масові обстріли. У звʼязку з цим частина зібраних потреб у жовтні та листопаді залишається неверифікованими. 

Саме тому громади вздовж річки Дніпро недостатньо охоплені. Збір потреб на цих територіях продовжиться одразу, як тільки дозволить безпекова ситуація. 

Альтернативним шляхом для верифікації потреби є дистанційна комунікація з двома або більше представниками громади, але у звʼязку з безпековими заходами доступ є обмежений (нестабільний мобільний та інтернет зʼєднання, нестабільне електрозабезпечення тощо).

Зібрані верифіковані гуманітарні потреби прифронтових населених пунктів потребують швидкої та гнучкої підтримки від надавачів. Станом на грудень 2023 року в Миколаївській та Херсонській області працює понад 110 надавачів гуманітарної допомоги. Однак після комунікації з частиною із них вдалося домовитися про задоволення лише однієї потреби. В переважній більшості випадків причиною відмови є бюрократичні процедури та відсутність гнучких ресурсів, щоб дозволяли швидко реагувати на нововиявлені потреби, які були раніше непомічені їх власними інструментами моніторингу потреб.

На фото справа: Виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна. Фото Галини Колесник

«Враховуючи цей досвід, спільно з партнером People in Need ми обговорюємо розробку системного механізму реагування на закриття подібних потреб. Після цього ми плануємо створити автоматизований механізм передачі і обробки такої інформації для всіх партнерів, у тому числі, із залученням системи кластерів гуманітарного реагування», – зазначає виконавча директорка МПР Ольга Настіна.

Загалом за 2,5 місяців команда із семи фахівців із моніторингу потреб та координації змогли якісно зібрати та опрацювати потреби в 106 населених пунктах 11 громад Миколаївської і Херсонської областей.

Кількість потреб по громадах

станом на 13.12.2023

Загальна кількість потреб 569 (382 – Миколаївська область; 187 – Херсонська область), з них верифікованих 368 (284 – Миколаївська область; 84 – Херсонська область)

Кількість зафіксованих потреб по громадах

станом на 13.12.2023

Кількість потреб по громадах у відсотковому співвідношенні

станом на 13.12.2023

Кількість потреб за напрямами 

станом на 13.12.2023

Кількість населених пунктів, у яких зібрано потреби

станом на 13.12.2023

Загальна кількість населених пунктів – 106 (Миколаївська область – 78, Херсонська область – 28)

Про Link

У процесі розбудови та розвитку координаційного механізму команда, яка його впроваджує, почала називати ініціативу  Link, оскільки це відображає саму суть того, що ми робимо: налагодження взайємозвʼязків між потребами найбільш віддалених й постраждалих населених пунктів й тими, хто може ці потреби закриті. 

Тож Link — це координаційний механізм реагування на гуманітарні виклики у Херсонській та Миколаївській областях.

Однак взаємозвʼязки існують чи можуть бути встановлені не лише між потребами і тими хто їх закриває, а й між тими, хто забезпечує роботу механізму, між партнерами та громадами й жителями цих громад.

Тому Link — це ще й платформа для об’єднання зусиль заради підтримки постраждалих від війни громад та реагування на їхні потреби.

Чим механізм корисний для громад та організацій?

Під час перевірки потреб із 2-3 джерел фахівці з моніторингу виявляють вже закриті або неактуальні потреби або нових «гравців» у громаді, про яких ОМС не було відомо.

Відтак, механізм налагоджує комунікацію в громаді та деталізує поточний стан справ і для місцевих жителів, і для керівників громади.

На фото зліва направо: директор зі стратегічного розвитку Мережі правового розвитку Віталій Охріменко. Фото Віталія Охріменка

«Дуже часто міжнародні організації поверхнево ставляться до комунікації з керівниками громад. Вирішуючи чиїсь потреби, надаючи допомогу не повідомляють про це. Такі явища шкідливі не лише для координації, а й для розвитку громад оскільки не дають можливості створювати рішення й оперативно діяти, а ще створюють прецеденти дублювань реагування.

Тож доступ до єдиної системи верифікованих потреб та порівняння даних із існуючими інформаційними системами дозволяє підсвітити такі практики й протидіяти їм», – зазначає директор зі стратегічного розвитку Віталій Охріменко.

Координаційний механізм Link не дублює існуючу кластерну систему гуманітарного реагування, оскільки працює з верифікованими (непоміченими іншими) потребами, а відтак організації мають доступ до перевірених і надійних даних, яких немає в жодній іншій системі. Однак система даних враховує досвід класифікації у кластерній системі, аби користування цими даними було зручним і зрозумілим для всіх.

Спроможність та відновлення

Аби забезпечити сталість рішень протягом грудня-січня в Шевченківській, Мішково-Погорілівській Миколаївської області та Білозерській громаді Херсонської області проходять розробки та оновлення стратегій відновлення й соціально-економічного розвитку.

Окрім того, для можливості прогнозування кількарічних тенденцій відновлення і розвитку громад проходитиме соціологічне дослідження.

Протягом грудня 2023-січня 2024 проведено та заплановано провести навчальні заходи для ОГС, громадських активістів, та представників місцевої влади щодо того як:

• створювати проєкти, 

• вести комунікацію, 
• робити свою громаду впізнаваною, 
• брати участь в процесах прийняття рішень і багато іншого.

Саме щодо цих тем представники та представниці громад висловлювали найбільший запита під час стратегування.

В горизонті 2024 або що нам необхідно і що далі

Команда ініціативи розробляє механізм гуманітарного реагування, який сприятиме автоматизації процесів та оперативному задоволенню верифікованих потреб. Автоматизована система координації об’єднуватиме в собі різні інструменти: CRM систему, сайт, мережу ІР телефонії та публічні дашборди, які допоможуть зробити більш зручним доступ до верифікованих потреб надавачам допомоги та в режимі реального часу розуміти актуальність потреб, чи знаходяться вони в роботі та чи потребують негайного реагування.

Це буде інтегроване рішення, яке включатиме досвід вже існуючих напрацювань  (в роботі вже завдання із інтеграції з базою даних оцінки шкоди та реагування (Damage Assessment and Response Database (SIDAR) та рядом інструментів координації гуманітарної допомоги, які використовують органи державної влади та інші стейкхолдери).

Протягом грудня 2023 – січня 2024 в Миколаївській та Херсонській областях працюватимуть місцеві юристи та психолог, які не лише надаватимуть правову допомогу в громадах, а й відслідковуватимуть ефективність надання правової допомоги інших провайдерів, які працюють в областях.

На фото:  програмний директор Мережі правового розвитку Тімур Канатаєв. Фото Галини Колесник

«Ми зробимо все, щоб Link працював та розвивався і надалі, адже цей механізм координації дозволяє не лише виявити потреби, про які ніяка інша гуманітарна організація навіть і не здогадується, а й поліпшити комунікацію всередині громади та налагодити взаємозвʼязки.

Ортопедичне ліжко для онкохворої, крісло колісне, ходунки, ковдри та подушки для переселенців та родин, які повернулися, обігрівачі для людей з інвалідністю, будівельні матеріали в окремі населені пункти, до яких допомога не потрапляє та багато іншого. Потреби, які верифіковані, і які ніхто не закриває», – зазначає програмний директор Мережі правового розвитку Тімур Канатаєв.

Динаміка росту верифікованих потреб

Динаміка охоплення населених пунктів

Варто зазначити, що деякі потреби є настільки унікальні й потребують швидкого реагування, що їх важко закрити через проєктний підхід, який передбачає дотримання певних процедур.

Прикладом є необхідність оперативної організації доставки гарячого харчування для 65 людей старшого віку віддалених населених пунктах Первомайської громади Миколаївської області протягом зимового періоду. Ця громада є однією з найбільшими постраждалих на Миколаївщині. 

«Саме про таку проблему дізналися під час налагодження взаємозвʼязку із керівниками громади: ми дізналися про список із 65 людей похилого віку, які є одинокими, або не мають родичів, які б про них могли постійно піклуватися і при цьому страждають від доступу до щоденного гарячого харчування. Також ми знайшли місцеву групу активістів, яка вже мала план та частково ресурси, як задовольнити цю потребу. Вони показали приміщення, де почали облаштовувати кухню, познайомили нас із потенційними поварами та тими хто готовий щодня доставляти цю їжу. У зимовий період вони не могли дозволити собі змушувати щодня цих людей ходити у соціальну столову, наражаючи їх на ризики пов’язані з погодою та далекими відстанями. Ці люди банально могли послизнутися, впасти і отримати травми», – розповідає Віталій Охріменко.

Розуміючи, що задовольнити потребу в підтримці вчасно буде важко через класичний проєктний підхід та й представники такої місцевої ініціативної групи мають вкрай обмежений досвід та спроможність для підготовки таких грантових пропозиції, Мережа правового розвитку запропонувала скористатися гнучким фінансуванням, яке отримала від партнерської організації Global Giving. Кухня та доставка гарячої їжі має запрацювати протягом грудня – січня. Гнучке фінансування допоможе покрити послуги логістики, закупку ланч боксів та винагороду за їх працю. Натомість всі продукти будуть отримані в класичний спосіб – через провайдерів гуманітарної допомоги, меценатів та небайдужих волонтерів. І не слід забувати про підтримку, яку вони вже отримали від місцевої влади та й самі інвестували свій час та ресурси: частковий ремонт куні, комунальні послуги, налагодження логістики та управлінських процесів. 

«Ми маємо навчитися помічати та цінувати цей внесок місцевих людей, які є справжніми титанами. Вони в тих умовах не тільки є самозарадними, але й знаходять сили допомагати іншим людям. Щоб такі унікальні верифіковані потреби були закриті вчасно потрібно, щоб міжнародні організації передбачили можливість забезпечення гнучкого фінансування та спрощену процедуру доступу до нього», – зазначає Віталій Охріменко.

Галина Колесник, керівниця комунікаційного кластеру Мережі правового розвитку