Як мешканці Львівської громади можуть впливати на місцеву екополітику. Підсумки обговорення

26 липня у просторі міського садівництва та городництва “Розсадник” відбулося публічне обговорення “Як зацікавити мешканців до зеленої партисипації”. Захід об’єднав зацікавлених у темі впливу війни ...

Додано:
AnzhelikaZozulia

DSC_9907 (1)
Як мешканці Львівської громади можуть впливати на місцеву екополітику. Підсумки обговорення

26 липня у просторі міського садівництва та городництва “Розсадник” відбулося публічне обговорення “Як зацікавити мешканців до зеленої партисипації”. Захід об’єднав зацікавлених у темі впливу війни на сферу демократії участі та ролі мешканців у плануванні та реалізації екологічних заходів.

На думку організаторів події – громадської організації “Плато” – попри підйом волонтерської активності та значні успіхи українського громадянського суспільства у розвитку культури благодійності, вплив повномасштабного російського вторгнення у сфері демократії участі є радше негативним. Еколог та виконавчий директор організації Микола Рябика вважає: “До початку великої війни Львів був трендсеттером у впровадженні багатьох партисипативних механізмів. І оскільки ми тилова громада, варто було б вже сьогодні замислитися над тим, як зберегти цей потенціал, як його підсилити. При цьому “піти” не в кількість, а якість, додати нових – зелених – змістів”. 

Його колега по громадському сектору, експертка з місцевої демократії, голова львівського осередку ОПОРИ Ірина Швець наголошує, що ці зміни варто було б планувати із врахуванням фактору, що портрет громади за останні півтора роки кардинально змінився: “Багато різних практик поставлено на паузу, бо начебто не на часі, і безпека передусім. Але до нас доєдналися нові члени територіальної громади, хтось покинув Львів. Тобто ми як громадянське суспільство, як органи місцевого самоврядування, вже взаємодіємо з дещо іншою громадою. І якщо до повномасштабного вторгнення ці практики були налагоджені, то зараз потрібно буде це все, комунікувати із використанням нових, можливо, креативніших інструментів”.

Думку про те, що війна – не привід ставити на паузу партисипативні практики підтримують і посадовці Львівської міської ради. Зокрема, директор департаменту міської агломерації Юрій Лукашевський переконаний, що має відбутися перехід від концепції “місто-опікун”, де місто ініціює та виконує зміни, до концепції “місто-партнер”, яке допомагає, підтримує ініціативи мешканців, в тому числі бере участь у співфінансуванні. “В цій війні ми воюємо з державою-імперію, де все централізовано. Якщо там є диктатура, авторитаризм – ми маємо ставати сильнішими, маємо розвивати демократію, громадянське суспільство, співпрацю на всіх рівнях. Чим більше буде тих мостів – тим краще”. 

В.о. начальника управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Галина Микітчак наголошує, що навіть згідно нормативних документів, парки – це місце, де можна розосередитися на місцевості, сховатися під час повітряної тривоги. І це місце такого ментального відпочинку. Це пояснює безперервність діалогу структурного підрозділу з мешканцями. “У нас перші два місяці початку повномасштабного вторгнення зв’язок з мешканцями дещо знизився. Але потім вийшов на звичне русло. Було дуже багато внутрішньо переміщених осіб з інших міст, у яких були інші запити, інші потреби, інше бачення щодо розвитку екологічної, особливо паркової, сфери міста”. 

Водночас депутатка Львівської міської ради, голова Комісії законності, депутатської діяльності, свободи слова та безпеки ділиться власним досвідом: “Якщо проаналізувати нашу взаємодію з мешканцями, то вона з початком повномасштабного вторгнення стала менш активною. Мешканці менше звертаються до депутатів з будь-яких питань: ремонт дороги, освітлення, бо вони розуміють, що дійсно зараз це питання не на часі. Але від минулої осені почали з’являтися електронні петиції, які виносилися на розгляд ради. Тобто у свідомості самої громади процеси починали оживати.” 

Депутатка наголошує, що ключовим, станом на зараз, є питання, де шукати баланс у частині використання бюджетних коштів. Добрим рішенням, на її думку, може стати залучення позабюджетного фінансування, міжнародної допомоги, реалізація можливостей, які не потребують додаткових матеріальних вкладень. У якості прикладу в Управлінні екології говорять про вже діючу акцію “Хочу посадити дерево”. Тільки цієї весни у її межах було висаджено 206 спонсорських дерев на суму понад 800 тисяч гривень. 

Окрема частина дискусії була присвячена тому, наскільки діючі інструменти відповідають вимогам сучасного запиту громади, і наскільки потребують переосмислення. У відповідь на це питання Юрій Лукашевський зазначив, що політика сприяння громадській участі має бути передусім ефективною та навів приклад змін, які можуть очікувати бюджет участі: “Щодо громадського бюджету, то очевидно, що ми маємо відійти від класичного підходу, де ми просто щось латали, допомагали робити гарні, красиві сквери до підходу, коли якщо ми щось фінансуємо, якщо це ініціатива мешканців, то ми маємо показувати приклад, бути лідерами певних процесів. І це якраз шанс для впровадження якихось нових підходів, в тому числі зелених рішень”.

Водночас Микола Рябика звернув також увагу на те, що саме громадськість могла б допомогти міським інституціям у покращенні показників виконання майбутньої екопрограми: “Нещодавно дивився звіт щодо реалізації екологічної програми Управління екології і був здивований, тому що за 6 років на цю програму прийшлося 207 мільйонів гривень. Мені здається, це дуже мало і, зокрема, використовуючи громадський бюджет, ми б могли закрити цю  “дірку”. 

Уляна Пак запропонувала громадськості долучитися до напрацювання бюджетної резолюції на наступний рік та висловитися щодо пріоритетності фінансування зелених рішень. 

Станом на сьогодні перед громадою стоїть виклик, як реанімувати процеси, які зупинилися, як переосмислити окремі інструменти. Департамент міської агломерації спільно з експертами Ради Європи розробляє програму “Творимо місто разом” і незабаром буде презентовано узагальнений документ, в якому будуть викладені всі інструменти і можливості до співпраці між мешканцями і містом. У той же час, учасники обговорення погодилися, що для того, щоб учасницька демократій запрацювала із фокусом також на зелене відновлення потрібно докладати рівнозначних зусиль як задля формування політичної культури, так і формування екоцінностей. Простір “Розсадник” та подібні простори, що виконують роль майданчику для спілкування, просвітництва та гуртування спільнот є важливими містками на шляху до таких трансформацій. 

Повний запис дискусії можна переглянути за посиланням

Захід проведено ГО «Плато» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.


Тематика публікації:                

Останні публікації цього розділу:

У Харкові облаштують школи в протирадіаційних укриттях

Які проблеми є найгострішими для мешканців звільнених територій? Презентовано результати дослідження

Програма USAID «Мріємо та діємо» організовує навчання для дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах

Понад 75 тисяч звернень. Юристи-волонтери з Кривого Рогу вже рік консультують ЗСУ, їхні родини та ВПО

Greencubator запускає навчання для майбутніх зелених підприємців

30 українських громад створять комунікаційні стратегії