Як громадянське суспільство підсилює роботу юридичних клінік

Протягом девʼяти місяців 2025 року команди 13 юридичних клінік отримають менторство та навчання для посилення своїх спроможностей у межах проєкту «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України». Проєкт впроваджує Мережа правового розвитку за сприяння Програми розвитку ООН в Україні за підтримки Уряду Данії.  Клініки, які прийматимуть рішення про створення громадської організації для розширення доступу до ресурсів, матимуть супровід під час реєстрації. Про виклики та потенціал для розвитку юридичних клінік як надавачів юридичної допомоги розповідаємо на конкретних прикладах.

Навчання — перед усім

Порівняно зі світовою практикою, інститут юридичних клінік сформувався у незалежній Україні нещодавно. У 1990-х роках почали з’являтися перші ініціативні групи, які у 1997 році об’єдналися в Асоціацію юридичних клінік. Тривалий час клініки при закладах вищої освіти функціонували неформально. Лише у 2006 році їхню діяльність закріпили на законодавчому рівні — наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України». Згідно з цим документом, клініки мають функціонувати у всіх закладів вищої освіти (далі — ЗВО), де навчають правничим спеціальностям.

Первинне покликання юридичних клінік — підготовка студентів-правників до професійної практики шляхом надання безоплатної правової допомоги та поширення правової просвіти. Для багатьох студентів та студенток робота у клініці — чи не єдиний спосіб побачити свій фах, як він є, випробувати теоретичні знання на практиці.

На фото: голова Асоціації юридичних клінік Юлія Ломжець

«Правнича освіта в Україні дуже теоретизована. Є лекції і практичні заняття, але на практичних заняттях студенти фактично тільки те і роблять, що переказують почуте на лекціях. Також знаємо, як часто відбувається виробнича практика: студентів направляють до суду, де вони зшивають справи. Тому юридична клініка — це унікальна можливість повчитися, здобути навички роботи з клієнтами, опанувати основні правила консультування, інтерв’ювання, підготовки різних типів документів», — розповідає голова Асоціації юридичних клінік України Юлія Ломжець.

Особлива увага юридичних клінік — розвитку м’яких навичок студентів. Йдеться про навички, без яких правник взагалі не може працювати. Наприклад, навичка спілкування з дуже балакучим клієнтом, проведення консультації в обмежений час. Під час правопросвітніх заходів студенти/-ки здобувають навички публічних виступів, утримання уваги різних типів аудиторій, донесення складної інформації простими словами.

На фото: правозахисниця, членкиня правління Асоціації юридичних клінік у 2017-2024 роках Марія Цип’ящук

«Робота в юридичній клініці для більшості студентів ЗВО є гарантією швидкого і якісного професійного працевлаштування відразу після або й під час навчання в університеті. Ми не ведемо якоїсь окремої статистики, але можу сказати про юрклініку, якою я керувала: абсолютна більшість наших консультантів та консультанток знайшли для себе хороші й бажані вакансії, а відгуки роботодавців про них здебільшого дуже позитивні», — ділиться правозахисниця, членкиня правління Асоціації юридичних клінік у 2017-2024 роках та колишня керівниця юридичної клініки «Pro bono» Національного університету «Острозька академія» Марія Цип’ящук.

Асоціація юридичних клінік наполягає: клініки — не громадські приймальні і не громадські організації. Їхня мета — навчальна, і це заради її досягнення відбуваються безоплатне юридичне консультування громадян та правопросвіта.

«Навіть якщо клініка має багато клієнтів, як, наприклад, юридична клініка Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, яка знаходиться у центрі міста, ми наголошуємо на навчанні студентів та перевірці їхньої роботи. Саме ця клініка є прикладом того, як успішно навчати студентів/ок через консультування», — зазначає Юлія Ломжець.

Партнерство з громадськими організаціями

Юридичні клініки дуже різні за форматами та підходами до своєї роботи. І хоча їхнє місце чітко визначене за системою освіти, клініки також активно долучаються до життя своїх спільнот і громад.

Загалом серед юридичних клінік можна виокремити:

• ті, які працюють для визначеного або широкого кола бенефіціарів;
• ті, які працюють із реальними зверненнями або моделюють типові ситуації;
• з відкритим або обмеженим доступом до приміщення, в якому працює клініка;
• ті, в яких є керівник/-ниця і куратор/-ка або один керівник/-ниця, який/яка поєднує функції керівника/-ниці та куратора/-ки;;
• ті, які співпрацюють з громадськими організаціями / мають власні ГО або поки що не мають такого досвіду.

Деякі юридичні клініки створили і розвивають власні громадські організації. Це дозволяє їм легально брати участь у грантових конкурсах та залучати додаткові ресурси для розвитку. Крім того, наявність своєї громадської організації може розширити поле діяльності клініки — проводити заходи за межами університету, укладати партнерства, організовувати кампанії правопросвіти на рівні громад.

На фото: виконавча директорка МПР Ольга Настіна

«Щодо співпраці юридичних клінік із громадськими організаціями у форматі партнерства, то це, перш за все, відкриває доступ до досвіду, методичних матеріалів і супервізії від практиків, що підсилює навчальний компонент клініки. Формалізоване партнерство дозволяє юридичній клініці працювати не лише як освітній майданчик, а й як реальний учасник правозахисної екосистеми. ГО може допомагати в адміністративних питаннях діяльності юридичних клінік: оформленні договорів бенефіціарами клінік, забезпеченні логістики заходів, залучення додаткової експертизи. ЗВО не можуть собі цього дозволити», — пояснює виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

Для прикладу, юридична клініка Сумського державного університету взаємодіє з громадською організацією «Північна правозахисна група», як входить до Мережі правового розвитку. Ця ГО разом із клінікою організовує просвітницькі заходи, надає можливість проходити практику студентам-клініцистам у своєму офісі. Виконавча директорка організації Наталія Єсіна протягом декількох років поспіль була у складі моніторингової групи, яка оцінювала діяльність клініки.

На фото: виконавча директорка ГО «Північна правозахисна група» Наталія Єсіна

Наталія Єсіна розповідає: «Юридична клініка СумДу з 2023 року набула статусу спеціалізованої клініки з питань, пов’язаних із війною, що стало особливо актуальним для Сумщини як прикордонного регіону. Відтоді діяльність клініки охоплювала дослідження правових аспектів відшкодування втрат і репарацій, супровід справ щодо компенсацій, участь у створенні правових механізмів на національному та міжнародному рівнях. Робота координується деканом юридичного факультету, завідувачем кафедри права та керівником клініки. Безпосередньо з клієнтами працюють студенти-консультанти під наглядом викладачів-кураторів. Є також студентський/-ка координатор/-ка, який/яка забезпечує організаційну взаємодію всередині команди. До діяльності клініки залучені як студенти/-ки, так і фахівці/-чині з практичним досвідом, зокрема, адвокати-практики».

Хоча того вимагає типове положення про юридичну клініку, моніторингові дані Асоціації свідчать, що лише 50% клінік є окремими структурними підрозділами ЗВО зі своїм штатом.

«Серед основних потреб юридичних клінік, у першу чергу — стале забезпечення їхньої діяльності та підтримка з боку адміністрації ЗВО. Якісний менеджмент усіх процесів в юрклініці потребує значного часу, зусиль й залученості. Тому часто модель співзалучення викладачів, які мають велике основне навантаження ще й до координаторства юридичної клініки значно сповільнює або й унеможливлює якісне досягнення цілей юридичної клінічної освіти», — наголошує Марія Цип’ящук.

Для юридичних клінік завжди актуальним завданням є забезпеченням сталої діяльності та підтримка з боку адміністрації закладів вищої освіти, в яких вони працюють. Після повномасштабного вторгнення багатьом із них довелося переїхати, налагодити дистанційну роботу, організувати безпечні умови, забезпечити конфіденційність для клієнтів/-ок, опанувати актуальні у воєнний час військове право, міжнародне гуманітарне та міжнародне кримінальне право тощо. Сталу та активну роботу юридичних клінік між змінами їхніх керівників/-ниць, керівників/-ниць ЗВО та поза навчальним процесом допомагають підтримувати громадські організації.

«Юридична клініка може через громадську організацію залучати практикуючих юристів, адвокатів, різних фахівців, експертів для наставництва, менторства та підсилення правової допомоги. За наявності офіційного статусу ГО юридична клініка має більше можливостей для мобільності: виїздів у громади, участі у форумах і навчальних поїздках. Партнерство з ГО забезпечує відповідність клініки сучасним стандартам захисту бенефіціарів, зокрема через впровадження політик конфіденційності, PSEA (захист від сексуальної експлуатації та насильства) та гуманітарних принципів», — наголошує Ольга Настіна.

Причому таке розширення функцій не скасовує освітню мету клініки, а навпаки допомагає краще підготувати студентів до реалій професійного правозахисту у конкретно визначених громадах.

Людяна допомога 

Про можливість звернутися до юридичних клінік найчастіше люди дізнаються від громадських організацій, із соціальних мереж, під час правопросвітніх заходів, а також одне від одного. За даними Асоціації, щороку мережа юридичних клінік опрацьовує понад 10 000 запитів на правничу допомогу та проводить 1200-1300 правопросвітніх заходів.

«Важливо, що юридична клініка пропонує не лише безкоштовну допомогу, а й індивідуальний, людяний підхід. Крім того, співпраця юрклінік із державними і недержавними структурами та, як наслідок, можливість перенаправлення запитів дозволяє оперативно реагувати на звернення клієнтів/- ок та спрямовувати їх до потрібних інституцій», — зазначає Наталія Єсіна.

Якість правничої допомоги, яку надають юридичні клініки, підтверджують як факти вирішення питань, і якими звертаються бенефіціари, так і їхні схвальні відгуки.

Марія Цип’ящук наводить приклад: «Після одного з Фестивалів Street Law (це студентський конкурс правопросвітніх розробок) ліцей, в якому ми проводили фінал і апробували з командами їхні розробки зі школярами у «живому режимі», запросив учасниць повернутися до них із такими ж заняттями, бо вчителі були вражені ефективністю подібних освітніх методів і підходів до викладання. Та й у цілому, ті, хто беруть участь у правопросвітніх заходах юридичних клінік, як правило, дійсно задоволені форматом навчання».

У нестійких умовах сьогодення інститут юридичних клінік не тільки знаходить можливості працювати далі, але й розвиватися, впроваджуючи нові технології, автоматизуючи процеси, оновлюючи внутрішні політики та процедури. Для Мережі правового розвитку партнерство з юридичними клініками — це стратегічна можливість посилити доступ до правосуддя в громадах через молодих фахівців/-чинь і розширити географію безоплатних правових послуг. Адже студенти-клініцисти — це майбутні юристи з практичними навичками, орієнтовані на цінності прав людини, що повністю відповідає місії МПР.

«Юридичні клініки допомагають нашим членським організаціям реалізовувати правопросвітні кампанії, готувати адаптовані матеріали для молоді, літніх людей, ВПО, що розширює наш вплив. Саме тому ми вважаємо, що залучення студентів/-ок до спільних ініціатив із організаціями-членами Мережі стимулює розвиток нових лідерів та лідерок громадського сектору. Насамкінець, юридичні клініки сприяють оновленню підходів у наданні безоплатної правової допомоги завдяки інноваціям та цифровим інструментам, які часто тестують саме студенти», — підсумовує Ольга Настіна.

Матеріал підготовлений у межах ініціативи «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України», яку впроваджує громадська спілка «Мережа правового розвитку» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.