Виконання Україною рішень ЄСПЛ щодо неналежних умов тримання під вартою

27 серпня відбулось онлайн-обговорення «Пошук ефективних державних шляхів вирішення системних проблем у пенітенціарній системі України» за участі представників Міністерства юстиції України, Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, Офісу Генерального прокурора, Верховного Суду України, Вищої Школи суддів України, Департаменту Ради Європи з питань виконання рішень ЄСПЛ, Європейського комітету із запобігання катувань та українських і міжнародних експертів із пенітенціарних питань тощо. Захід провели з метою напрацювання дієвого державного підходу до викорінення системних порушень прав людини у місцях позбавлення волі.

Захід організував Спільний проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні», що фінансується Європейським Союзом та Радою Європи.

Під час дискусії учасники обговорили виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини у групах справ Невмержицький / Сукачов проти України, які стосуються скарг на переповненість та погані умови утримання в СІЗО та відсутність ефективних засобів захисту. Окрім того, спікери наголосили на необхідності швидкої реакції з боку держави задля усунення виявлених недоліків. Також експерти звернули увагу на системне невиконання Україною рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням, які стосуються українських в’язниць.

Іван Ліщина, заступник Міністра юстиції України – Державний Уповноважений з питань виконання рішень ЄСПЛ зауважив, що Україна є третьою державою за кількістю заяв до Європейського суду з прав людини, проти України 9150 справ, зараз в Комітеті Міністрів на контролі виконання рішень ЄСПЛ перебуває 604 справи, із них 81 знаходиться в групі Невмержицького. В цій групі справ з 2005 року Україна вже сплатила постраждалим 890 тисяч євро, тобто саме через неналежні умови тримання ув’язнених в українських місцях позбавлення волі.

Олена Висоцька, заступниця Міністра юстиції України зазначила: «Ми як нова команда Міністерства юстиції дуже активно працюємо над реформами,, а Міністр юстиції вживає серйозних політичних заходів щодо реформування пенітенціарної системи України». Пані Висоцька також додала, що зміни до законодавства та зміни умов утримання ув’язнених і засуджених є пріоритетом для Міністерства.

Павло Пушкар, начальник відділу Департаменту Ради Європи з виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального Директорату з прав людини та верховенства права розповів, що у справі Сукачов проти України рішення набуло чинності 30 травня 2020 року. Суд прийшов до висновку, що незважаючи на ті кроки, які були вжиті органами державної влади України у галузі пенітенціарної реформи, все ж таки не було здійснено тих заходів, які б змінили ситуацію пов’язану з неналежними умовами перебування під вартою. Суд прийшов до висновку, що органи державної влади України повинні вжити заходів стосовно зниження надмірного перенаселення місць тримання під вартою та стосовно поліпшення матеріальних умов тримання під вартою. Так само Суд зобов’язав органи державної влади України ввести в дію до 30 листопада 2021 року ефективні внутрішні засоби правового захисту як компенсаторного, так і превентивного характеру, який може змінити ситуацію в національній правовій системі. Також пан Пушкар додав, що невиконання державою рішень Європейського суду містить серйозні репутаційні ризики і може, у найгіршому випадку, навіть призвести до позбавлення членства в Раді Європи.

Микола Гнатовський, президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням зазначив, що проблеми, окреслені у рішеннях Європейського суду з прав людини, дістались Україні як спадок від радянської пенітенціарної системи, яка зловживала взяттям особи під варту в ході кримінального процесу та була побудована на негуманних принципах досудового ув’язнення.

Пан Гнатовський також додав, що Україна зробила певний прогрес у пенітенціарній сфері, зокрема що стосується закріплення у Кримінально-процесуальному кодексі України 2012 року принципу, що взяття особи під варту є абсолютно виключним заходом, і його потрібно застосовувати лише тоді, коли нема інших способів забезпечити кримінальне розслідування. Проте попри певний поступ, умови перебування осіб під вартою здебільшого лишаються незмінними. Експерт зауважив, що розв’язання цієї проблеми потребує залучення не лише Міністерства юстиції України, а всієї держави: потрібно приймати законодавчі зміни, для приведення українського законодавства до вимог Європейських пенітенціарних правил та врахування рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням.

Ольга Деркач, старший офіцер проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні» нагадала учасникам, що Проєкт працює над підвищенням ефективності Уряду у виконанні рішення ЄСПЛ, які пов’язані з роботою системи виконання покарань.