Віжн-радіо «На дотик» стане відповіддю на запити місцевої громади у Запоріжжі

«Коли вмирають місцеві ЗМІ, разом з ними вмирає демократія». Ці слова американського журналіста Чака Планкета стали лейтмотивом «круглого столу», ініційованого командою віжн-радіо «На дотик». 

Нажаль, проблема скорочення регіонального мовлення стала актуальною і для України. Які небезпеки несе з собою цей процес – озвучили фахівці з різних регіонів України, які долучились до обговорення. Тому перша частина «круглого столу» і отримала умовну назву «Больові точки».

Відкриваючі дискусію, тележурналістка Ольга Вакало, модераткорка обговорення, зазначила, що українське суспільство має зупинити відмирання місцевого мовлення. І йдеться навіть не про спротив змінам часу, а про спротив проти знищення демократії. Адже, на думку журналістки, при відсутності незалежних локальні новин вибори перетворюються на змагання гаманців.

Допомогти виправити цю ситуацію, принаймні – у Запорізькому регіоні, покликане новостворене віжн-радіо «На дотик». За словами координаторки проєкту Олесі Лапікової, мета віжн-радіо «На дотик» – дати відповідь на запит місцевої громади у збалансованій інформації про важливі процеси, які відбуваються в регіоні. Для цього команда радіо буде шукати нові змісти і нові формати подання інформації і обговорень.

Про надзвичайну важливість регіонального мовлення, зокрема – радіомовлення, говорив відомий харківський радіожурналіст Володимир Носков. На його думку, місцеве радіо було і залишається впливовим джерелом інформації для мешканців будь-якого регіону, особливо – старшого покоління. І Україні потрібно не скорочувати, а навпаки, розширювати регіональне радіомовлення. Це важливо і тому, що у кожного регіону є свій особливий контекст, свої специфічні процеси, які є важливими для місцевої громади, і які фізично не можуть повноцінно висвітлювати центральні ЗМІ.

Думку свого колеги підтримали северодонецька радіожурналістка, т.в.о. менеджера філії АТ «НСТУ» UA:Донбас Ірина Коваль. Пані Ірина навела яскравий приклад важливості радіомовлення, який мав місце на початку військових подій 2014-го року на сході України. Коли на тимчасово окупованих територіях практично не було можливості отримувати інформацію про події, що відбуваються, саме українське радіо стало популярним джерелом новин серед місцевих мешканців. І сьогодні, на переконання журналістки, радіо залишається саме тим видом ЗМІ, якому найбільше довіряє аудиторія. В той же час, за спостереженнями Ірини Коваль, Україна має критично мало власного радіомовлення, у порівнянні із сусідніми, російськими чи польськими інформаційними просторами.

Саме слово впродовж історії ставало джерелом для українського національного відродження, і сьогодні слово має надзвичайно великий вплив на розвиток суспільства. Тому так важливо доносити слова правдивих новин до людей. Свою впевненість у цьому висловив ще один учасник «круглого столу», доктор соціальної економіки, засновник Академії Етики та Економіки Зіновій Свереда. На думку пана Зіновія, засилля негативних новин провокує своєрідний соціальний параліч у суспільстві, масову апатію та зневіру у своїх силах серед людей. Протистояти цьому деструктивному процесу мають об’єктивні та професійні медіа.

У «круглому столі», ініційованому командою віжн-радіо «На дотик», взяли участь і провідні регіональні експерти та спеціалісти з питань масових комунікацій і розвитку місцевої громади. Серед їхніх висловлювань також велика увага була приділена потребі Запоріжжя у професійному і незаангажованому місцевому мовнику.

Запорізькому регіону вкрай бракує незаангажованих, нетенденційних ЗМІ, які працюють не за вказівкою господаря, а на запит місцевої громади, поділився своїм спостереженням Олексій Стояновський, учасник науково-експертної ради Запорізького регіону, експерт з питань сталого розвитку. Питання інформаційної безпеки – це питання національної безпеки, особливо у нас, де продовжуються спроби дестабілізації і розхитування політичної ситуації. Щоб протистояти цим спробам, потрібен потужний, авторитетний та незаангажований місцевий мовник, яки буде доносити і пояснювати аудиторії важливу інформацію про процеси, що відбуваються навколо.

Ще один учасник «круглого столу», Денис Васильєв, менеджер культури, незалежний експерт з питань формування політик у сфері культурних і креативних індустрій, зазначив, що мистецтво і митець для свого розвитку потребують критики. Не у сенсі хейтерства, тобто виключно негативної оцінки, а критики професійної, якісної, яка допомагатиме митцю краще зрозуміти переваги і недоліки своєї творчості, допомагатиме удосконалюватись. І професійне медіа може бути майданчиком для висловлювання такої конструктивної критики, певним інструментом пошуку «балансу білого» для митця. А також – залучати суспільство до обговорення та усвідомлення процесів, які відбуваються в культурі.

Авторитетний газетяр регіону, один із засновників і до 2016 року головний редактор газети Запорізької міської ради «Запорозька Січ» Олександр Верьовкін зазначив, що у Запоріжжі залишилось усього декілька друкованих ЗМІ, які можна назвати незалежними та об’єктивними. Наразі у запорізькому медіа-просторі склалася така ситуація, що місцеві події висвітлюють або підконтрольні певним політичним силам ЗМІ, або відбувається скорочення об’єму регіонального мовлення, як це наразі відбувається з «Суспільним». «Тому я щиро вітаю будь-які ініціативи, які дають людям отримувати неупереджені новини», сказав Олександр Верьовкін.

Найяскравіше проблема нестачі незаангажованих локальних медіа показала себе під час місцевих виборів, звернув увагу Денис Тарасов, правозахисник, голова ГО «Запорізька правозахисна Ліга «Універсал». Коли сам пан Денис і політична сила, яку він представляв, через опозиційність до міської влади практично не мали можливості з’являтися в ефірах регіональних телеканалів, окрім «Суспільного». Сучасні ж технології, на думку Дениса Тарасова, дають можливість створити якісну незаангажовану альтернативу традиційним ЗМІ. А потреба у таких медіа у запорізькій громаді дуже гостра. Адже якщо на національному рівні альтернатива між ЗМІ з різними позиціями існує, то на місцевому рівні вона дуже слабка. І чим більше в регіоні буде незалежних мовників, тим більше шансів, що наступні місцеві вибори пройдуть із реальним представленням інтересів місцевої громади.

Про контекст трьох факторів впливу – змісту, форми та бар’єрів – говорив Фелікс Хрустальов, соціолог, засновник і керівник соціологічної кампанії Independent Researching Group. На думку соціолога, дуже важливо, щоб процес діяльності сучасного медіа був двостороннім, з отриманням реакції та врахуванням позиції аудиторії. Адже невипадково вже давно говориться про «засоби масової комунікації». Окрім того, як зазначив Фелікс Хрустальов, як мінімум третина аудиторії сучасних ЗМІ цікавиться місцевими новинами. А це означає, що віжн-радіо «На дотик» чітко потрапляє в очікування потенційних споживачів. І ще в одному питання може бути ефективним новостворене медіа: допомогти слухачу вийти за рамки «інформаційної бульбашки», яку штучно навколо нас створюють соціальні мережі, і подавати інформацію і цінності, які зазвичай не потрапляють в поле зору людини.

«Хочу привітати ініціативу по створенню віжн-радіо «На дотик», оскільки ми живимо в епоху інфодемії, якій потрібно протистояти», висловилась Наталя Островська, кандидат наук з соціальної комунікації, медіа тренерка, фахівець з фактчекінгу, викладач «Запорізької політехніки». На думку пані Наталі, фейки наразі стали настільки поширеними, що аудиторія їх просто не помічає і не розуміє їхню небезпечність. «Нажаль, ми не зможемо розвінчати усі фейки. Але радіо може стати носієм системи цінностей, які будуть захищати суспільство, та просувати проактивні та позитивні меседжи», додала Наталя Островська.

Надзвичайно важливо, створюючи контент нового радіо, утриматись від провінційності, бо провінційність вбиває будь-який продукт, висловив свою думку Сергій Тарадайко, філософ, науковець «Запорізької політехніки». Як зазначив пан Сергій, центральні ЗМІ сьогодні фактично чинять насильство над аудиторію, нав’язуючи порядок денний і створюючи лише видимість вибору позицій. Тому вкрай необхідно створити на місцевому рівні розумну альтернативу – місцеве ЗМІ, яке стане майданчиком для конструктивного обговорення важливих для місцевої громади тем. А завдання журналіста в цьому процесі – зрозуміти запит громади, сформулювати його у вигляді запитань, знайти спікерів, які можуть дати відповідь на ці запитання, і змоделювати діалог, який був би відображенням діалогу зі всієї громадою.

Тож всі учасники «круглого столу» висловили спільне переконання, що регіональне інформаційне мовлення, в тому числі – у форматі радіо, є надзвичайно потрібним, і вітали ініціативу зі створення віжн-радіо «На дотик» у Запорізькому регіоні.