Україна очима журналістів з Чехії і Словаччини

На шпальтах чеських і словацьких газет, на сторінках інтернет-видань і, тим паче, у теле- і радіоефірах Україна з’являється уже не часто. А якщо і з’являться, то переважно – через гучні скандали і в не дуже вигідному для нас світлі, зізнаються журналісти із сусідніх держав. Отримати коментарі від українських першоджерел для них непросто, тож передруки з повідомлень російських інформагентств – поширена практика. Саме тому унікальною можливістю для медіа побачити все на власні очі та взяти інтерв’ю у високопосадовців став прес-тур на запрошення Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного партнерства у співпраці з “Українською призмою”.

Про євроінтеграцію, закордонних українців та війну

Три дні журналісти з Словаччини і Чехії провели в Києві, де мали змогу поставити найнезручніші питання у всіх інституціях, відповідальних за зовнішню політику України. Незмінність курсу на євроінтеграцію з приходом нової влади стала однією з топтем.

Підтримка курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію серед українського населення – на піку. Саме народ України – єдина гарантія незмінності цього курсу, – запевнив Дмитро Кулеба, віце-прем’єр-міністр України. – За перші вісім місяців року обсяг торгівлі з ЄС виріс на 8,5%, і він продовжує зростати протягом останніх років. 42% товарообороту України – з Європейським союзом.

Українці – найчисленніша національна меншина в Чехії й одна з найбільших в Словаччині. Тож питання їх захисту також цікавило медіа.

Українців світі близько 65 мільйонів. Ми працюємо над законодавством, яке приведе до відповідності сучасним умовам статус закордонного українця та питання подвійного громадянства. Ми розглядаємо можливості залучити українців з-за кордону до політичного життя країни – дати їм можливість голосувати на виборах та обирати своїх представників в парламент, – зазначи під час зустрічі у Верховній Раді народний депутат Святослав Юраш.

Та, безперечно, найбільше запитань стосувалося ситуації на Донбасі, розведення військ та можливості проведення зустрічі у Нормандському форматі.

Українські військові, попри всі домовленості про припинення вогню, і досі – найголовніша сила, яка стримує російську окупацію. Вони не підтримують розведення сил. Але на політичному рівні ми розуміємо, що для того, щоб рухатися далі, потрібно робити перші кроки, – зауважив Василь Бондар, заступник міністра закордонних справ України.

З початку війни 13 000 людей загинули, і позиція Президента Зеленського полягає в тому, що нам потрібно діяти, щоб припинити війну. Тому що чим більше ми будемо чекати на переговори, тим більше людей загине, – озвучила позицію президента його прес-секретарка Юлія Мендель.

Погляд громадянського суспільства на ці ж питання, а також – на енергетичну безпеку, інформаційну політику влади, гібридну війну Росії журналісти почули під час зустрічі з експертами Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру.

Станиця Луганська – міст до окупованих територій

Як виглядає розведення, закордонні журналісти побачили самі – у Станиці Луганській, яка була першої точкою відведення сил. Тут запевнять, обстрілів справді не було дуже давно. Міст між окупованими і контрольованими урядом територіями щодня його перетинає 12 тисяч осіб – хтось на роботу, хтось до родичів. З чужинцями спілкуються тут не дуже охоче.

80% людей, які перетинають КПВВ – це люди похилого віку, тут є й інваліди. Умови на пункті пропуску значно покращилися. Від і до мосту (це близько 800 метрів) людей підвозять безкоштовні автобуси, тут є навіси від дощу та сонця, питна вода, перша медина допомога. Ми створили всі умови, щоб у разі провокаційних обстрілів КПВВ максимально сховати людей і зберегти їх життя і здоров’я, – каже Неля Доценко, начальник прес-служби Лисичанського прикордонного загону.

Україна виконала умови розведення: з нашого боку нема ані військових, ані укріплень.

Бойовики ж свої укріплення не прибрали. Українські прапори вздовж дороги терористи назвали провокацією і вивісили удвічі більше своєї символіки.

Рік війни – п’ять років розмінувань

Уздовж усієї новенької дороги до пункту пропуску – великі яскраво-червоні знаки: “Обережно, міни!”. Таких уздовж лінії розмежування – тисячі. За роки війни 2075 цивільних і військових отримали поранення чи загинули від вибухів на Донбасі. З них діти – 26 загинуло і 106 поранені. Над очищенням української землі від “подарунків” війни працюють сотні фахівців. Серед них – і міжнародний фонд HALO Trust. За роботою демінерів на горі Карачун, де у 2014 точилися запеклі бої і підірвали два гелікоптери, могли спостерігати і журналісти з Чехії та Словаччини.

Все залежить від місцевості. Якщо доволі чиста місцевість, можна обстежити близько двадцять квадратних метрів за день. Якщо трава густа або дуже багато дерев, то процес пошуку розтяжок іде дуже повільно і ретельно, – каже демінер Наталія Нежива. Жінка рухається на колінах короткими відрізками по 30 см: спочатку перевіряє траву щупом – чи нема розтяжок, потім зрізає рослинність, шукає металодетектором уламки, а далі кожен листочок перебирає руками,щоб не пропустити осколки. І знову – нові 30 см

Фахівці кажуть, кожен рік війни – це п’ять років розмінування. А війна триває, тож Наталії і її колег ще чимало роботи.

Далі буде…

Такий візит – можливість для медіа з сусідніх держав не просто побачити на власні очі, але й показати своїм читачам, глядачам, слухачам, що насправді відбувається в Україні. З нього народилося десятки репортажів та чекає виходу фотопроект з обличчями Донбасу.

Це був уже п’ятий прес-тур для журналістів із сусідніх країн, організованих Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у співпраці з “Українською призмою” за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду “Відродження” та проекту Громадська синергія