УГСПЛ апробує методики тренінгів для правоохоронців та активістів

У 2018-2019 роках Українська Гельсінська спілка з прав людини реалізовувала проект «Протидія радикалізму і популізму, захист прав ЛГБТКІ спільноти, організацій та ініціативних груп, що працюють в сфері захисту прав ЛГБТКІ і протидії дискримінації, засобами освітніх та адвокаційних заходів».

Серед цільових груп були визначені представники ЛГБТКІ-спільноти, активісти і члени громадських організацій, які займаються захистом прав, протидією дискримінації, а також представники правоохоронних органів.

Одним із завдань команди проекту була розробка та апробація методики проведення освітніх заходів щодо дій представників правоохоронних органів в ситуаціях нападів на активістів / організації через ксенофобію, реагування на злочини на ґрунті ненависті, а також щодо підвищення рівня усвідомленості ризиків для активістів.

Важливим компонентом розробки освітнього продукту в обох випадках було виявлення рівня знань та досвіду учасників з проблематики тренінгу, а також отримання інформації про питання, відповіді на які вони хотіли б отримати безпосередньо під час тренінгу. У такий спосіб тренери отримують своєрідний зворотній зв’язок щодо насиченості програми освітнього заходу і найбільш актуальних питань у проблематиці, які необхідно розтлумачити слухачам.

Тож з цією метою в рамках анкетування потенційних учасників тренінгів формулювалися відповідні запити: «Чи брали Ви участь у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення публічного заходу?», «Чи брали Ви коли-небудь участь у тренінгу, де обговорювалась тема прав людини, дискримінації?», «Який у Вас досвід роботи слідчим?», «Що є злочином на ґрунті ненависті?», «Чи брали Ви участь у організації/проведенні публічного заходу?», «Чи брали Ви коли-небудь участь у тренінгу, де обговорювалась тема фізичної безпеки/інформаційної гігієни?» тощо.

Варто зауважити, що рівень задекларованих знань як активістів, так і правоохоронців був очікувано нижчим, ніж реальний, що змусило тренерів дещо вносити корективи у програму освітнього заходу для більш детального роз’яснення окремих тем.

Так, в рамках тренінгу для працівників поліції на тему «Підвищення ефективності дій правоохоронних органів у випадках атак на активістів, під час публічних заходів через вияви ксенофобії, у випадках злочинів на ґрунті ненависті» тренери сумістили теоретичну і практичну частини: обговорення змісту поняття «права людини» поєднувалося з визначенням їх впливу на роботу поліції, встановлення суті терміну «стереотип» поєднувалося з обговоренням проблеми стереотипів щодо представників ЛГБТКІ-спільноти.

Багато уваги було приділено недискримінації. Тренери пропонували учасникам обговорити застосування принципу рівності та недискримінації в роботі поліції та патрульних зокрема, визначали форми дискримінації на прикладах (в т. ч. щодо представників ЛГБТКІ-спільноти) пропонували присутнім визначити як дискримінація стосується роботи поліції.

Базуючись на пройденому матеріалі, тренери через розгляд практичних кейсів переходили до теми мирних зібрань за участю представників ЛГБТКІ-спільноти та контрдемонстрацій. Разом із групою, через вправи, формувався алгоритму дій патрульного у цих випадках.

Особливо ретельно розбиралася тема злочинів на ґрунті ненависті – патрульні при допомозі тренерів формували алгоритм дій при вчиненні злочину на ґрунті ненависті щодо представників ЛГБТКІ-спільноти та активістів.

Подібним чином проходив тренінг для слідчих. Для того, щоб розкрити тему «Ефективні дії правоохоронних органів у випадках злочинів на ґрунті ненависті» їм теж було запропоновано ознайомитися з терміном «права людини», обговорити сутність стереотипів і їх вплив на громадську думку. Багато уваги було приділено проблемі дискримінації, зокрема її видам і типам.

Далі слідчим, що брали участь у тренінгу, запропонували розглянути питання соціально-психологічних витоків гомофобії та трансофобії, як похідних від дискримінації явищ. Тренери звертали увагу на наявність цієї проблеми і у роботі працівників правоохоронних органів. Для того, щоб у своїй роботі з представниками спільноти слідчі проявляли більш толерантне ставлення, учасників тренінгу поінформували про особливості комунікації та тактики спілкування з ЛГБТКІ.

Лише після засвоєння цього матеріалу, на другий день освітнього заходу, почалася безпосередня робота із аналізу феномену злочину на ґрунті ненависті: виокремлено як соціальні, так і законодавчі чинники. Окремо з слідчими було обговорено злочини щодо представників ЛГБТКІ. Для цього були використані матеріали з експертної розробки УГСПЛ щодо дій правоохоронців у подібних ситуаціях.

Наступний крок у засвоєнні цієї складної теми – визначення засобів доказування мотиву та збір доказів. У даному випадку правоохоронців познайомиди з рекомендаціями Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ щодо розпізнавання, обліку й розслідування злочинів на ґрунті ненависті в Україні.

Зауважимо, що для кращого засвоєння матеріалу тренери використовували такі методи як рішення кросвордів, розбір практичних кейсів, проведення рольових ігор, демонстрація просвітницьких відеороліків  та малювання.

Тренінги з основ безпеки та інформаційної гігієни для активістів правозахисних організацій і ініціативних груп, які працюють в сфері захисту прав ЛГБТКІ і протидії дискримінації проходили на основі методології, запропонованої «International Foundation for the Protection of Human Rights Defenders».

Так, учасникам освітнього заходу було запропоновано спершу самостійно оцінити власні ризики у сфері фізичної безпеки. Потім, разом з тренером активісти шукали відповідь на питання «Що таке фізична безпека?» і визначали можливі ризики.

Важливим завданням було, щоб активісти змогли осягнути різницю між безпекою у повсякденній та у активістській діяльності. Для цього їх ознайомили із кейсами з різними причинами фізичної загрози та допомогли побудувати правильний механізм визначення ризиків активістської діяльності.

Застосовуючи метод колективного обговорення, учасникам тренінгу були продемонстровані схеми мінімізації ризиків у активістській діяльності.

Далі, в контексті обговорення комплексу заходів з фізичної безпеки, активістам було запропоновано визначити відмінності у безпеці однієї особи, групи осіб та організації.

Наступний блок інформації був присвячений розробці правил безпеки при організації публічного заходу та обговоренню рекомендацій у ситуації отримання погрози. Після засвоєння теорії учасники тренінгу перейшли до практичного їх застосування: планування публічного заходу та написання протоколу з безпеки. Крім цього під час тренінгів активістам показували прийоми самооборони.

Другий день тренінгу був присвячений питанням інформаційної гігієни. Тренери пропонували учасникам самостійно визначити загрози у цій сфері. Зібравши список питань, що турбував активістів, спеціалісти з цифрової безпеки надавали рекомендації, як уникати такі ситуації.

Другий блок заходу присвячувався комунікації в мережі Інтернет: які можуть бути загрози при передачі інформації як правильно користуватися месенджерами (включаючи налаштування безпеки месенджерів) та як працює VPN.

Остання частина тренінгу відводилася під роботу з пристроями – телефонами та ноутбуками/планшетами. Тренери допомагали формувати алгоритм захисту інформації від втрати та знайомили присутніх активістів зі стратегією захисту інформації на пристроях від фізичного доступу.

Розроблені методики проведення освітніх заходів щодо дій представників правоохоронних органів в ситуаціях нападів на активістів / організації через ксенофобію, реагування на злочини на ґрунті ненависті, а також щодо підвищення рівня усвідомленості ризиків для активістів були апробовані в рамках 5 заходів і показали свою ефективність та потенціал для подальшого застосування при навчанні представників цих цільових груп.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.