У Львові обговорювали подальші кроки розвитку об’єднаних громад

18 листопада у Львівському прес-клубі відбулося громадське обговорення під назвою “Об’єднання громад на Львівщині: виклики та наступні кроки”. В рамках заходу представники громадських організацій, які працюють з об’єднаними громадами, експерти та науковці з питань розвитку громад та децентралізації, а також представники ЗМІ обмінювалися поглядами з приводу майбутнього розвитку ОТГ.

В межах обговорення було приділено увагу формуванню об’єднаних громад в умовах нового перспективного плану формування спроможних громад Львівщини. Зокрема, йшла мова про те, що робити ініціативам громад, які хочуть об’єднуватися, але якщо вони не відповідають перспективному плану та й загалом як сприймати сам перспективний план. Чи як безпосередню догму, офіційну рекомендацію, а чи просто не брати до уваги? На думку присутніх перспективні плани носять як позитивний, так і негативний, стримуючий характер. Ініціативам громад, які дійшли до об’єднання, все ж треба об’єднуватися і починати працювати в нових умовах, а тим у кого є сумніви у спроможності – доводити це. За словами Петра Жука, економіста, співробітника Інституту регіональних досліджень ім. Долішнього НАН України, розглядаючи сьогоднішній варіант перспективного плану формування спроможних громад, можна знайти багато непродуманих речей і навіть відхилення від Методики розроблення самих перспективних планів, затвердженої Кабміном. На його думку, при формуванні громад потрібно враховувати не лише економічні, а й інші чинники, які іноді носять надто вагомий характер. «Загалом державна політика формування громад мала б враховувати те, що території, а відтак громади умовно можна поділити на три види: ті, які є абсолютно спроможні, ті, ті що потенційно можуть стати спроможними, а також ті, що завжди будуть дефіцитними. І тут держава повинна розуміти, що не можна всіх рівняти під одну лінію і залишати громади напризволяще зі своїми проблемами, адже таким чином не виконується одна із функцій держави, що полягає у перерозподілі ресурсів» – зауважив науковець.

Далі обговорення стосувалося вже виключно громад, які вже працюють в нових умовах. Найперше кожен з присутніх експертів та громадських активістів поділився власним досвідом співпраці з громадами та труднощами, з якими вони стикаються. Так, за словами учасників обговорення зараз є проблемою саме ставлення до реформи з боку державної влади. Вся справа в тому, що реформа зараз зводиться радше до адміністративно-територіальної, ніж реальної децентралізації із розосередженням повноважень. Так у нормативному забезпеченні реформи є багато прогалин та законодавчих недоліків. Від реформи децентралізації по суті значно відстають медична, освітня реформа, інші взаємопов’язані і необхідні зміни. Важливим недоліком, процесу формування громад є відсутність законодавчого регулювання процедури проведення місцевих референдумів. Зараз є гостра потреба у переданні громадам повноважень щодо розпорядження землями за межами населених пунктів та інше. Для прикладу, за словами Петра Жука, про відсутність збалансованості реформи децентралізації та освітньої реформи свідчить той факт, що з усього переліку сформованих опорних шкіл в області, жодної не було утворено у вже об’єднаних громадах. Згадали експерти і про законодавчі нововведення, які тільки пропонуються щодо утворення агломерацій і які по своїй суті прямо суперечать нормам Конституції України, яка визначає беззаперечне право сільських громад на об’єднання.

Учасники також зауважили на кадровий голод в громадах, проблему із використанням такого механізму як співробітництво територіальних громад, який є надзвичайно хорошим інструментом успішного розвитку кожної громади, незалежно від того чи вона вже об’єднана. Також було звернуто увагу і на низку дрібних проблем, які перешкоджають громадам думати про свій розвиток.

У підсумку, учасниками було досягнуто згоди, що надалі і громадам, і громадським активістам, і експертам та представникам ЗМІ необхідно стимулювати прийняття відповідних законопроектів. Громадам не варто шкодувати ресурсів для підвищення кваліфікації своїх працівників, виховувати нове покоління професійних управлінців, залучати молодь. Не менш важливим є і розвиток співробітництва громад в області. Це має зараз стати одним із ключових напрямів діяльності обласного керівництва. Адже, такий передовий Закон України «Про співробітництво територіальних громад» є просто мертвим для Львівщини. Громади через незнання та нерозуміння не можуть скористатися усіма його перевагами. Не менш важливим також є стимулювання власного внутрішнього підприємництва в громадах, розвитку кооперації.

Наприкінці, кожен із учасників міг розповісти про нові можливості для громад. Так, представниця Львівської аграрної дорадчої служби Христина Максимець повідомила присутнім про проект із розвитку молочного бізнесу в Україні, який підтримується Урядом Канади. В межах цього проекту громади можуть в себе розвивати сімейні молочні ферми, облаштовувати культурні пасовища та організовувати збут молока.

Організатором обговорення виступав Центр громадської адвокатури.

Захід проводився у межах проекту «Підтримка процесів децентралізації в частині добровільного об’єднання громад у Львівській області» громадської організації «Центр громадської адвокатури», який здійснюється в рамках програми ЄС «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні», що реалізується Інститутом громадянського суспільства в партнерстві з Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом.