Трансформація громадянського суспільства в Україні в економічному та євроінтеграційному вимірі

Розвинуте громадянське суспільство є невід’ємним атрибутом сучасної демократії. Тому наближення України до грона цивілізованих держав світу та її євроінтеграційний поступ нерозривно пов’язані з формуванням потужних інститутів громадянського суспільства, здатних чинити ефективний вплив на діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Водночас слід відзначити, що становлення в Україні основ громадянсь­кого суспільства відбувалось на пострадянському інституційному ґрунті, що спричинило появу низки деструктивних явищ та дисфункцій у його розвитку, які суттєво знижують ефективність використання потенціалу недержавних інституцій протягом тривалого періоду.

Відтак, у сучасних соціально-економічних умовах актуалізується потреба трансформації українського громадянського суспільства на нових інституційних засадах, зокрема з урахуванням потреб його подальшого розвитку в контексті поглиблення європейської інтеграції. Передусім це стосується викорінення тих основних перешкод і бар’єрів, які знижують економічний потенціал і суспільний вплив недержавних інституцій, а саме: прогалин в системі нормативно-правового регулювання діяльності інститутів громадянського суспільства; браку дієвих механізмів забезпечення його фінансової спромож­ності; недостатньої якості людського та соціального капіталу; наявності комунікаційних проблем, як в середині самого громадянського суспільства, так і в процесі його взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також із суспільством загалом; посилення безпекових викликів тощо.

До основних засобів запобігання поширенню описаних загроз, а також до інструментів викорінення першопричин їх існування, слід насамперед віднести: 1) удосконалення інституційно-правового регулювання життєді­яльності інститутів громадянського суспільства (передусім щодо правової регламентації особливостей їх залучення до обговорення та прийняття управлінських рішень на загальнодержавному, регіональному (субрегіональ­ному) та місцевому рівнях 2) активізація інформаційно-комунікаційної компоненти в роботі інститутів громадянського суспільства (налагодження постійного діалогу між ними та взаємного обміну інформацією, популяри­зація свого потенціалу та здобутків у суспільному середовищі, а також для працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування; поширення передового досвіду та кращих європейських практик спільного розв’язання суспільних проблем тощо); 3) створення систем безперервного навчання та підготовки кадрів для інститутів громадян­сь­кого суспільства, а також реалізація постійно діючих програм підвищення кваліфікації їх працівників і управлінців; 4) заохочення інститутів громадянського суспіль­ства до мережевізації.

Окреслені напрями підвищення ефективності функціонування інсти­тутів громадянського суспільства дозволять забезпечити як нарощування потенціалу їх розвитку в Україні загалом, так і сприятимуть посиленню суспільного впливу окремих недержавних інституцій та громадських мереж завдяки оптимізації використання наявних матеріальних і людських ресурсів.

При цьому особливу увагу слід акцентувати на тому, що в сучасних умовах європейської інтеграції України одним з пріоритетних напрямів розвитку інститутів її громадянського суспільства має стати формування мережевих структур, організованих на тих же принципах, що і в країнах-членах ЄС, а також у тісній співпраці з європейськими партнерами.

Наприклад Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (далі – УНП ФГС СхП), яка сьогодні є одним з флагманів євро­інтегра­ційного поступу громадянського суспільства в Україні, свій подаль­ший інституційний розвиток має ґрунтувати на таких основних засадах, як: впровадження сучасних принципів стратегічного управління, посилення мар­кетингової складової у своїй операційній діяльності, діджиталізація комуні­ка­ційних процесів, удосконалення системи контролю, налагодження ефек­тивного зворотного зв’язку, розвиток системи внутрішнього обміну послу­гами, а також диверсифікація спектру мотиваційних заходів, що проводяться з учасниками Платформи.

Все це дасть змогу не лише підвищити ефективність роботи УНП ФГС СхП над виконанням поставлених перед нею завдань, але і посилити її інститу­ційну спроможність і суспільний вплив, зокрема в контексті опти­мізації співпраці з органами державної влади та органами місцевого самовря­дування. Крім того, відбудеться гармонізація взаємодії з тими громадськими організа­ціями, які працюють у площині європейської інтеграції України, але перебу­вають поза Платформою, а також з іншими мережами інститутів громадян­ського суспільства, що ставлять перед собою подібні цілі, зокрема з Українською стороною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (далі – УС ПГС Україна-ЄС).

Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини реалізувала дану ініціативу в рамках проекту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Ознайомитися з повною версією дослідження можна тут