Топ-10 пріоритетів роботи для розвитку соціальних послуг у громадах

ЮНІСЕФ та партнери проекту “СПІЛЬНО. Соціальні послуги для сімей у громадах” провели аналіз системи соціальних послуг у 12 громадах на Сході України. За результатами аналізу було напрацьовано десять основних рекомендацій, які допоможуть покращити послуги у громаді. Ці рекомендації універсальні і можуть стати в пригоді іншим громадам, які зараз працюють над розвитком системи соціальних послуг.

1. Затвердити порядок міжвідомчої взаємодії

Для ефективного надання соціальних послуг усі муніципальні органи мають взаємодіяти між собою. Наприклад, вчителі та лікарі мають знати чіткий алгоритм дій у випадку, якщо помітили ознаки насильства в родині чи недбалого ставлення до дитини. Аби взаємодія була безперервною, вона має бути визначена в офіційних документах та не залежати від особистих зв’язків між працівниками різних підрозділів.

2. Розвивати інфраструктуру в громадах

Йдеться і про розвиток центрів надання соціальних послуг, і про дороги та транспортне сполучення, від яких залежить доступність цих центрів для усіх категорій, у тому числі для людей з інвалідністю. За принципом безбар’єрності має розвиватись й інша місцева соціальна інфраструктура, у тому числі дитячі майданчики.

3. Ввести фахівця соціальної роботи в штат

Саме цей спеціаліст, що має необхідну фахову підготовку та кваліфікацію, спеціалізується на здійсненні соціальної роботи з сім’ями, дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. Цей фахівець відповідає за оцінку потреб громади у різних соціальних послугах, а також розробляє індивідуальні плани для роботи з кожним конкретним випадком сім’ї, яка опинилась у кризі, визначає форми та методи допомоги.

4. Запровадити послугу денного догляду

У проаналізованих громадах ця послуга перша у списку серед найбільш затребуваних. Батьки, які виховують дітей з інвалідністю, потребують допомоги та попередження емоційного вигорання. Актуальною ця послуга буде і для дітей із сімей, які знаходяться у складних життєвих обставинах. У громадах, в яких вже працює така послуга, необхідно забезпечити належне інформування населення про можливість скористатись нею, а також організувати доступ до неї та належну якість.

5. Забезпечити збір статистичної інформації

Збір даних дозволяє ефективно використовувати бюджетні кошти, а також втілити базовий принцип “нікого не залишити осторонь”. Брак якісних статистичних даних часто призводить до того, що бюджетні кошти витрачаються “навмання”. Ведення статистики, в межах повноважень місцевих рад,  дозволить визначити цільовий фокус та підійти до проблеми соціального захисту вразливого населення комплексно та найбільш ефективно. Важливо, аби місцеві органи влади були обізнані та вміли користуватись різними джерелами статистичної інформації, яка збирається на районному, обласному та національному рівнях.

6. Створити інформаційну систему управління

Часто трапляється, що дані різних соціальних установ суперечать одне одному. Це заважає зрозуміти реальну кількість сімей, які потребують соціальної підтримки. Відповідно, неможливо і розробити якісну місцеву політику, яка б відповідала потребам цих сімей. Цю проблему вирішує єдина система обміну і перевірки інформації, а також механізм розробки спільних рішень в інтересах дітей та їх родин.  

7. Підвищити кваліфікацію фахівців соціальної сфери

Як і будь-яка інша сфера, соціальна робота не стоїть на місці: з’являються нові підходи та інструменти роботи. Наприклад, важливим трендом сучасної соціальної роботи є застосування інструменту “ведення випадку” або “кейс-менеджмент”. Важливо, аби соціальні працівники отримували доступ до передового досвіду та переймали найкращі практики.

8. Розширити можливості надання послуги психологічних консультацій

Велика кількість стресових факторів, які впливають на дітей та їх батьків, особливо тих, які мають порушення розвитку чи інвалідність, можуть призвести до важких психологічних станів та складних життєвих ситуацій. Звернутися по психологічну підтримку та турбуватись про своє психічне здоров’я – це нормально. Вчасно надана консультація чи серія консультацій психолога, який працює на рівні громади, може запобігти таким негативним соціальним наслідкам як розлучення батьків, потрапляння дитини в інтернат, домашнє насилля.

9. Впровадити механізм соціального замовлення

Тепер українське законодавство дозволяє закуповувати якісні соціальні послуги не тільки у традиційних надавачів – державних установ, але й від не-державних суб’єктів: громадських та релігійних організацій, локальних бізнесів. Впровадити таку закупівлю можливо через механізм соціального замовлення. Цей механізм дозволяє підвищити якість соціальних послуг та зробити їх більш людино-орієнтованими.

10. Сприяти розвитку ринку соціальних послуг

Найкраще розвиток будь-яких сервісів, у тому числі й соціальних послуг, стимулює наявність конкуренції. Тому громада має проводити відкриті конкурси на закупівлю соціальних послуг, у яких зможуть брати участь як державні, так і громадські організації чи приватні установи – надавачі послуг. При цьому місцева влада має забезпечити належний контроль за якістю цих послуг.

Проект впроваджується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у партнерстві з п’ятьма неурядовими організаціями на чолі з Українською мережею за права дитини за фінансової підтримки Німецького Уряду та Німецького банку розвитку(KfW). Над реалізацією проекту працюють БО “СОС Дитяче містечко”, МБО “Партнерство “Кожній дитині”, ГО “Соціальна синергія”, БО “Надія і житло для дітей” і ГО “Маріупольська спілка молоді”.

Джерело: decentralization.gov.ua.