Технологічні переваги українського війська, законодавство та оперативне обслуговування техніки

Про головні кроки, які потрібно реалізувати для того, щоб ЗСУ могли повноцінно експлуатувати високотехнологічне обладнання, яке отримують в рамках технічної допомоги від країн НАТОУ той час, коли ...

Додано:
Kseniya Sladkevych

pexels-jeshootscom-442574
Технологічні переваги українського війська, законодавство та оперативне обслуговування техніки

Про головні кроки, які потрібно реалізувати для того, щоб ЗСУ могли повноцінно експлуатувати високотехнологічне обладнання, яке отримують в рамках технічної допомоги від країн НАТО

У той час, коли Комітет з питань міжнародних відносин Сенату США ухвалює закон про посилення підтримки України на тлі російської агресії, наша держава звично не поспішає створювати сприятливі умови — митні, податкові, регуляторні тощо — ані для технічної допомоги, ані для розвитку українських підприємств. Як наслідок, українська армія залишається не підготовленою до повноцінної експлуатації високотехнологічної оборонної продукції. Й це при тому, що на сьогодні обороноздатність України визначається передусім технологічними перевагами українського війська.

 Про це йшла мова під час експертного обговорення «Технічні фактори боєздатності української армії», яке відбулося 23 квітня в онлайн форматі. В обговоренні взяли участь:

  • Елліна Шнурко-Табакова, модератор, голова Ради інформбезпеки та кіберзахисту, голова експертної Ради Військ зв’язку Збройних Сил України 2014-2020 р.р.
  • Вадим Кутигін, заступник начальника штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України капітан 1 рангу
  • Вольдемар Курм, головний менеджер по Східній Європі, Harris Global Communications Inc., L3Harris Technologies
  • Сергій Чепель, генеральний директор ТОВ «Радіо Сатком Груп», авторизованого учбово-сервісного центру Harris Global Communications Inc., L3Harris Technologies в Україні
  • Неллі Стельмах, експертка Проекту реформи оборонних закупівель (за підтримки Міністерства оборони Великої Британії)
  • Леонід Ошеров, голова ради Української асоціації операторів зв’язку «Телас»
  • Вікторія Черкач, генеральний директор Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпотентів АІДА.

 Дивіться повний відеозапис круглого столу

Елліна Шнурко-Табакова акцентувала увагу на питанні оперативного обслуговування та ремонту технічних засобів, отриманих за програмами допомоги Україні уряду США та країн НАТО: «Збройні сили України мають бути готові до бойових дій, у тому числі у напрямку оперативного ремонту технічних засобів у разі їх пошкодження. Оперативне обслуговування та ремонт технічних засобів, зокрема, автомобілів, радіостанцій, отриманих за програмами допомоги Україні Уряду США та країн НАТО, не може коштувати дорожче, ніж у країнах-донорах. Перекладання податкових та митних зборів з однієї державної кишені до другої гальмує постачання та оновлювання оснащення ЗСУ»

«Митна ставка для ввезення готових радіостанції нульова. Імпортер сплачує тільки додану вартість. Але якщо ту ж саму станцію ми хочемо завезти у вигляді комплектуючих, щоб зібрати в Україні, така станція стане дорожчою приблизно на 25 %. — розповів Сергій Чепель. — І за 5 років ситуація не зрушила з місця на фоні закликів до розгортання виробництва сучасного обладнання. Це навіть не проблема, а досить проста задача, котру треба вирішувати на державному рівні».

Вольдемар Курм відзначив, що техніка, яка наразі поставляється в Україну, може експлуатуватись досить тривалий час, але, у разі бойових дій вона потребуватиме оперативного ремонту або заміни запчастин. На його думку, головним критерієм організації ефективної системи ремонту технічних засобів залишається збереження боєздатності підрозділу. А найкращою схемою є реалізація процесу ремонту у самій країні. Коли сервісний центр приймає, тестує, ремонтує обладнання і повертає його у підрозділ протягом кількох днів. Це можливо коли такий сервіс-центр дійсно існує, та наявні запасні частини. Якщо з першою умовою в Україні все гаразд, то з другим етапом виникають складнощі.

Вадим Кутигін також підкреслив, що важливим є забезпечення всього життєвого циклу обладнання: підготовки особового складу, експлуатації та технічного обслуговування устаткування, ремонту, відновлення та зберігання. «Треба врахувати й вирішення можливих труднощів під час його встановлення. Є ще такий етап як закінчення життєвого циклу – списання, утилізація, придбання нового», — зазначив заступник начштаба.

Сергій Чепель додав, що надалі кількість озброєння та військової техніки іноземного виробництва буде тільки збільшуватись, враховуючи рух України до НАТО. Тому питання необхідно вирішувати терміново і щодо системи закупівель, і щодо митних зборів та податків на таку техніку та запчастини, і щодо організації оперативного обслуговування, причому, за цінами, які не перевищують цін на такі операції, наприклад, у США.

До того ж, експерти звертають увагу на те, що цикл ввезення комплектуючих в рамках державного оборонного замовлення становить близько 1,5 року, що неприйнятно, особливо у випадку початку бойових дій. Вкрай важливо нині забезпечити механізм швидкого ввезення, розмитнення, накопичення запасних частин і комплектуючих, які повинні знаходитись на складах представників виробників того чи іншого виду озброєнь, аби у разі потреби вони могли негайно поставити їх до українського війська.

Вже багато років серед політики декларують розгортання в Україні виробництва високотехнологічного обладнання. Але досі існує цілий ряд проблем. Одна з них – ті самі податкові перепони при імпорті запчастин та комплектуючих. І за 5 років ситуація не зрушила з місця.

На думку Вольдемара Курма, щоб Україна могла виробляти конкурентоспроможне високотехнологічне обладнання вона повинна самостійно виробляти частину його компонентів.

А Вікторія Черкач звернула увагу на необхідні регуляторні зміни: «Зміна законодавчої бази необхідна. Коли на території України розпочалися бойові дії, почала формуватися сучасна українська армія, що вимушена була активно стримувати зовнішню агресію, почало розроблятися і відповідне законодавство. Держава до цього часу просто не приділяла цьому уваги. Багато чого за цей час змінилося на краще, але багато чого не вистачає для врегулювання окремих технічних питань. Зважаючи на той потенціал, який має Україна, локалізоване виробництво високотехнологічного обладнання для оборонної сфери має великі перспективи».

Про значні зміни у законодавстві, що пройшли в останній рік розповіла Неллі Стельмах: «Ми вже маємо досить ефективний закон «Про оборонні закупівлі», але залишаються питання до його імплементації, оскільки з потрібних понад 20 постанов і документів, які треба розробити, зараз розроблено лише 13». Важливим є й те, що сьогодні в обох законах щодо закупівель товарів оборонного призначення є поняття вартості життєвого циклу товарів оборонного призначення. У той же час, до нового закону про оборонні закупівлі перейшли деякі старі положення про державні оборонні закупівлі, але є надія що надалі це буде скореговано.

Зрештою, як зазначив Леонід Ошеров щодо оснащення армії засобами зв’язку: «Всім вже відома аксіома, що зв’язок — це нервова система армії і його відсутність приводить до втрати управління військами та зброєю. Та ситуація в якій опинилася країна, коли її збройні сили з іншими складовими сил оборони виконують завдання щодо стримування та відсічі військової агресії Російської Федерації потребують оснащення ЗСУ сучасними засобами захищеного тактичного зв’язку».

Звісно, це потребує вирішення широкого кола питань не тільки у технологічній сфері, але і в економічній, законодавчій та політичній.

Насамкінець нагадаємо, що починаючи з 2014 року США веде активну підтримку України не тільки на політичній арені, але й поставляє широкий спектр обладнання. На цей час було поставлено тільки засобів радіозв’язку корпорації Harris тисячі та тисячі одиниць на загальну суму більш ніж $350 млн.

Повний відеозапис круглого столу дивіться за цим посиланням: https://youtu.be/kkEJHo88g-k

Довідка про організаторів

Рада інформбезпеки та кіберзахисту (РІК) заснована 2018 року експертами, що об’єдналися на волонтерських засадах з 2014 року в проєкті «Воєнна кімната» — Координаційний центр ефективних технологій на службі України. Діяльність РІК охоплює спектр питань від школи для батьків та програм з інформбезпеки для бізнесу, розбудови систем безпеки державних органів влади до системного супротиву в інформаційній війні проти України, створення програм з інформаційної культури та участь у законотворчому процесі.

Сайт

hi-Tech TV — Youtube канал про найважливіші новини hi-tech індустрії та репортажі зі світових подій, тести неординарних пристроїв, хвилююча правда про бізнес від представників провідних компаній.

Youtube канал


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

У Житомирі обговорили Рік дії Закону «Про медіа»

Захоплююча подорож до внутрішнього ресурсу: підсумок майстер-класів від Центру АХАЛАР

Інклюзивне відновлення та відбудова: конференція та рекомендації від експертів

В Україні запустили онлайн-курси англійської для працівників ДСНС

Українські благодійники отримали високу оцінку від моніторингової місії Americares

Перспективи міжнародної STEM-стандартизації закладів освіти України у 2024 році